ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2018 року м. Київ №826/10319/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,
за участю представників позивача: Годунок І.М., Зінченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна компанія" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224, код ЄДРПОУ 35822918) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайови-ча (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48) про визнання протиправними рішення, зобов'я-зання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про нікчемність договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12 згідно з повідомленням Уповноваженої особи Фонду від 26.07.2017 №1144;
- визнати протиправним та скасувати рішення про нікчемність договору застави майнових прав на грошові кошти від 18.06.2014 №01-1153/Т/3 згідно з повідомленням про нікчемність правочинів Уповноваженої особи Фонду від 27.07.2017 №1211;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду відновити становище, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно повідомлень Уповноваженої особи Фонду від 27.07.2017 №1211 та від 26.07.2017 №1144.
З урахуванням заяви про зміну підстав позову, зазначив про незаконність перевірки правочинів під час ліквідації банку, оскільки згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про гаран-тування вкладів фізичних осіб" таку перевірку відповідач мав право проводити до закінчення тимчасової адміністрації банку. Вважає незаконним розпорядчий документ відповідача про створення комісії з перевірки правочинів з огляду на відсутність повноважень на проведення перевірки, а також складений за результатами цієї перевірки протокол від 26.07.2017 №47-1, який оформлений не у встановленій законом формі акта. Крім того, протокол підписаний не усіма членами комісії, а наказ від 03.07.2017 №26, який зазначено підставою складення протоколу, не був наданий. Також, зазначив про відсутність підстав для визнання недійсни-ми або нікчемними правочинів та будь-яких обмежень щодо їх укладення, а також доказів наявності обставин, які свідчать про нікчемність правочинів відповідно до п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, пославшись на дотри-мання вимог чинного законодавства. Відзив на заяву про зміну підстав позову не подавав.
Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов, просили його задо-вольнити з наведених підстав.
Відповідач явку представника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Із 17.09.2014 по 15.01.2015 здійснювалась тимчасова адміністрація в ПАТ "Актабанк" згідно з постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014 №576 "Про від-несення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 16.09.2014 №90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Актабанк". Уповнова-женою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" призначено ОСОБА_1
Із 16.01.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ "Актабанк" згідно з постановою Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" і рішення виконавчої дирекції Фонду від 16.01.2015 №6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.05.2017 №2217 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Актабанк", на ОСОБА_2 .
Під час ліквідації ПАТ "Актабанк" позивачем одержано повідомлення Уповноваженої особи Фонду від 26.07.2017 №1144 про нікчемність договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12.
Також, позивачем одержано повідомлення Уповноваженої особи Фонду від 27.07.2017 №1211 про нікчемність договору застави майнових прав на грошові кошти від 18.06.2014 №01-1153/Т/3.
Згідно з копіями даних повідомлень підставою нікчемності вказаних договорів зазна-чено п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". У пові-домленнях зазначено, що перевіркою правочинів виявлено порушення законодавства, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур банку при укладенні договорів.
Перевірка договорів проведена відповідачем на підставі наказу від 30.06.2017 №25, копія якого наявна у справі. Згідно з цим наказом відповідач вирішив здійснити перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Актабанк" за період з 16.09.2013 по 16.09.2014 на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також створив комісію з перевірки договорів у відповідному складі.
Обставина проведення перевірки договорів позивача на підставі вказаного наказу під-тверджується, також, копією відповіді Уповноваженої особи Фонду від 05.02.2018 №82 на адвокатський запит від 22.01.2018, в якій зроблено посилання на цей наказ.
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 26.07.2017 №47-1 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", копія якого наявна у справі, відповідачем вжито ряд заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів за кредитним договором від 11.10.2012 №01-1111/Т, укладеним між позивачем і Банком. Згідно з наказом, у зв'язку з виявленням комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, та затвердженням протоколом №16-1 від 26.07.2017 правочинів (договорів), що мають ознаки нікчемності, згідно з п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при кредитуванні та погашенні заборгованості ТОВ "Аграрна індустріальна компанія" за кредитним договором №01-1111/Т від 11.10.2012, вирішено, серед іншого, поновити у бухгалтерському обліку Банку 07.08.2014 кредитну заборгованість ТОВ "Аграрна індустріальна компанія" за даним кредитним договором у сумі на дату припинення визнання зазначених фінансових активів 242225,53 доларів США.
Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб і стосуються правомірності проведення Уповноваженою особою Фонду пере-вірки та визнання нікчемними договорів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Оцінюючи доводи щодо законності проведення відповідачем перевірки правочинів, суд зважає на наступне.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегу-вання їй повноважень, зокрема, має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 2 ст. 38 Закону №4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адміністра-ції Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладе-них) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону №4452 порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення правочинів (у тому числі дого-ворів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх вия-влення, затвердженої рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 №826 і зареєстро-ваної в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за №863/28993 (далі - Інструкція №826) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними.
Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №826 визначено, що Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправ-них дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (Комісія).
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №826 визначено, що перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку проце-дури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продов-жено, але не більше, ніж на шість місяців.
За змістом наведених законодавчих положень перевірка правочинів (у т.ч. договорів) здійснюється Уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації. В окре-мому випадку, передбаченому п. 5 Інструкції №826, перевірка може проводиться протягом процедури ліквідації.
Як вбачається із досліджених судом доказів, оспорювана перевірка призначена і проведена відповідачем у червні, липні 2017р., тобто після закінчення дії тимчасової адмініс-трації Банку (15.01.2015), а також шести місяців ліквідації (16.07.2016).
Аргументованих доводів і доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для призначення і проведення відповідачем оспорюваної перевірки, відповідачем не зазна-чено, а судом таких не встановлено. Повідомлення сторін за договорами про їх нікчемність, які Фонд згідно з п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452 вправі вчиняти протягом ліквідації, не є тотожним проведенню перевірки правочинів.
Отже, за наведеного правового регулювання і встановлених судом обставин справи суд вважає обґрунтованими доводи позивача про незаконність призначення і проведення перевірки договорів, які відповідачем спростовані не були.
Оцінюючи доводи позивача щодо оформлення перевірки, суд зважає на наступне.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції №826 за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки.
Акт перевірки повинен містити:
інформацію щодо складу Комісії;
перелік правочинів (у тому числі договорів) щодо кожного правочину (договору), що перевірялися, а саме: номер рахунку/договору, назва операції, наявність/відсутність факту нікчемності, підстава нікчемності (норма закону) (у разі виявлення факту нікчемності), інформація про те, яким чином вчинення (укладення) даного правочину призвело до збіль-шення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку (у разі нікчемності правочину на підставі пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");
інформацію щодо конфлікту інтересів членів Комісії.
Акт(и) перевірки повинен(ні) бути складений(і) не пізніше останнього дня проведення перевірки. Акт підписується всіма членами Комісії.
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, перевірка про-ведена на підставі наказу відповідача від 30.06.2017 №25, копія якого наявна у справі, а також посилання на який зроблено в наказі відповідача від 26.07.2017 №47-1.
Проте, доказів складення відповідного акта за результатами перевірки договорів пору-ки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12 і договору застави від 18.06.2014 №01-1153/Т/3 відповідач не надав, про наявність таких доказів суду не повідомив.
Відсутність таких доказів і зміст преамбули наказу відповідача від 26.07.2017 №47-1, в якій зазначено про затвердження правочинів, що мають ознаки нікчемності, саме протоко-лом №16-1 від 26.07.2017, дають суду підстави для висновку про те, що відповідний акт не складався.
Отже, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неналежне оформлення резу-льтатів перевірки вказаних договорів, які відповідають наявним у справі доказам і наведеним законодавчим положенням та відповідачем спростовані не були.
Щодо відсутності у справі протоколу від 26.07.2017 №16-1, суд зазначає наступне.
У справі наявна копія відповіді відповідача від 05.02.2018 №82 на адвокатський запит представника позивача від 22.01.2018, в якій повідомляється про те, що порушення порядку закриття заборгованості за кредитним договором №01-1111/Т від 11.10.2012 виявлені у протоколі засідання Комісії від 26.07.2017 №16-1. На цей же протокол зроблено посилання в преамбулі наказу від 26.07.2017 №47-1, як вже суд зазначав вище.
Проте, копія вказаного протоколу позивачу не була надана відповідачем, у зв'язку з чим за клопотанням позивача ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2018 витребувано від відповідача докази, серед яких протокол засідання комісії від 26.07.2017 №16-1 про виявлення нікчемних правочинів.
Такий доказ суду не надано. Хоча у переліку додатків до відзиву відповідач вказав ре-квізити саме цього протоколу, фактично була надана копія протоколу від 26.07.2017 №47-1.
Згідно з копією протоколу від 26.07.2017 №47-1 засідання комісії з перевірки правочи-нів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, затверджено результати перевірки, якою виявлено наступні правочини (договори), що є нік-чемними згідно із ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
- договір поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11, укладений між ПАТ "Актабанк" та ОСОБА_3 ;
- договір поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/12, укладений між ПАТ "Актабанк" та ОСОБА_4 .
Вказані договори стосуються даного позову. Згідно з наявними у справі копіями цих договорів позивач був однією із сторін (Боржник). Зміст протоколу від 26.07.2017 №47-1 співвідноситься із змістом наказу від 26.07.2017 №47-1 та повідомлення від 26.07.2017 №1144 про нікчемність цих договорів, тому суд оцінює зазначення у преамбулі наказу від 26.07.2017 №47-1 протоколу від 26.07.2017 №16-1 як помилку, яка не впливає на вирішення справи.
Також у вказаному протоколі зазначається про нікчемність договору застави від 08.06.2014 №01-1111/Т/13, укладеного між ПАТ "Актабанк" і ОСОБА_4 , але цей договір не вказаний у повідомленнях про нікчемність правочинів від 26.07.2017 №1144 та від 27.07.2017 №1211, тобто він стосується позовних вимог.
Зауваження позивача на відсутність у протоколі від 26.07.2017 №47-1 підпису члена комісії ОСОБА_6 суд відхиляє, оскільки встановлена п. 7 розділу ІІ Інструкції вимога щодо підписання усіма членами стосується акта, а не протоколу.
Зауваження позивача про те, що у протоколі (нижній абзац сторінки 1) зазначено, що перевірка здійснювалась на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду від 03.07.2017 №26, суд відхиляє, оскільки у назві протоколу зазначено саме наказ від 30.06.2017 №25.
Проте, вказаний протокол засідання Комісії не є актом перевірки, тому даний доказ не спростовує доводів позивача щодо неналежного оформлення результатів перевірки і не впливає на висновок суду з цього приводу.
Оцінюючи доводи щодо нікчемності договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12 і договору застави від 18.06.2014 №01-1153/Т/3 згідно з п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, суд зважає на наступне.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 встановлено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
7) банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
Як неодноразово вказував Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях, право уповноваженої особи Фонду здійснювати перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Щодо договору застави від 18.06.2014 №01-1153/Т/3, то у справі, окрім копії письмо-вого повідомлення відповідача від 27.07.2017 №1211 з посиланням на п.п. 1. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, відсутні жодні докази, які б свідчили про наявність ознак нікчемності цього договору та розпорядчі документи про визнання його таким. Ні протокол засідання Комісії від 26.07.2017 №47-1, а ні наказ від 26.07.2017 №47-1 не містять жодних відомостей про цей договір.
Щодо договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12, то у прото-колі засідання Комісії від 26.07.2017 №47-1 наведено обґрунтування щодо цих договорів. Однак, встановлення судом незаконності призначення і проведення відповідачем перевірки правочинів (договорів) позивача, а також відсутність належного її оформлення відповідним актом, дає суду підстави вважати документи, що складені за результатами такої перевірки, зокрема досліджений судом протокол засідання Комісії від 26.07.2017 №47-1, недопустимим доказом у справі, тому суд не бере його до уваги.
Інших доказів, які б обґрунтовано і переконливо доводили наявність обставин, перед-бачених п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, для визнання вказаних договорів нікчемними відповідачем не зазначено і суду не надано.
Суд зазначає, що фактів визнання договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12 і договору застави від 18.06.2014 №01-1153/Т/3 недійсними в судовому порядку або прийняття судом рішення відповідного рішення про застосовувати до позивача будь-яких наслідків недійсності нікчемного правочину сторонами не зазначалось й доказів таких не надано, а судом таких фактів не встановлено.
Також суд зазначає, що вказані договори укладені до запровадження тимчасової адмі-ністрації банку (17.09.2014), що не суперечить ч. 3 ст. 36 Закону №4452, якою встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо безпідставності визнання відповідачем вказаних договорів нікчемними. Відповідач, який заперечує проти позову, правомірність своїх дій не довів.
Разом з цим, розглядаючи вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про нікчемність договорів поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11 та №01-1111/Т/12 і договору і застави майнових прав на грошові кошти від 18.06.2014 №01-1153/Т/3, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог, зважаючи на наступне.
Судом не встановлено фактів прийняття відповідачем індивідуальних актів (рішень) про визнання нікчемними вказаних договорів.
Так, наказ відповідача від 26.07.2017 №47-1 не містить припису про визнання нікчем-ними вказаних договорів, а протокол засідання Комісії від 26.07.2017 №47-1 та письмові повідомлення Уповноваженої особи про нікчемність правочинів від 26.07.2017 №1144 і від 26.07.2017 №1211 не являються індивідуальними актами (рішеннями) суб'єкта владних пов-новажень у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4, ст. 19 КАС України.
Отже, суд констатує фактичну відсутність рішень суб'єкта владних повноважень, які позивач вважає предметом оскарження, тому підстав для задоволення цих вимог не має.
Водночас, незаконність призначення і проведення відповідачем оспорюваної перевір-ки правочинів (договорів), недоведеність належними і допустимими доказами нікчемності вищевказаних договорів, а також з огляду на те, що такі дії відповідача є юридично значущи-ми, які стали підставою для вжиття відповідачем ряду заходів, що вплинули на права і обов'язки позивача за кредитним договором від 11.10.2012 №01-1111/Т, суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог і визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними вищевказаних договорів.
Розглядаючи вимогу про зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно повідомлень Уповноваженої особи Фонду від 27.07.2017 №1211 та від 26.07.2017 №1144, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на положення ч. 2 ст. 245 КАС України, згідно з якою суд позбавлений права застосувати таких спосіб захист прав та охоронюваних інтересів позивача як відновлення становища, яке існувало раніше. Констатація судом у рішенні допу-щених відповідачем порушень і визнання таких дій протиправними у межах даного адмініс-тративного позову є належним способом захисту порушеного права чи інтересу.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд, враховуючи недоведеність відповідачем, який заперечив проти позову, правомірності оспорюваних дій, а також зважаючи на встановлені судом обставини цієї справи та їх правове регулювання, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення у зазначеній судом частині.
З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 3200 грн., сплачений позивачем згідно з платіжними дорученнями від 16.08.2017 №139 і від 22.09.2017 №188, підлягає стягненню з відповідача у сумі 1600 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 241-246, пп. 10 п. 1 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Аграрна індустріальна компанія" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224, код ЄДРПОУ 35822918).
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48) щодо визнання нікчемними право-чинів, а саме:
- договору поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/11;
- договору поруки від 06.08.2014 №01-1111/Т/12;
- договору застави майнових прав від 18.06.2014 №01-1153/Т/3.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустріальна ком-панія" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224, код ЄДРПОУ 35822918) у задоволенні адміні-стративного позову в іншій частині.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індус-тріальна компанія" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 5, оф. 224, код ЄДРПОУ 35822918) з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48) судовий збір у сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Костенко