07 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/841/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 03 серпня 2018 року, виходячи з 70% його грошового забезпечення, з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки - витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на перерахунок та виплату пенсії починаючи з 03 серпня 2018 року, виходячи з 70% його грошового забезпечення, з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки - витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Представником відповідача в межах встановленого судом строку подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що у спірних правовідносинах діяли на підставі та у межах норм чинного законодавства. Також зазначив, що позивач не має права на перерахунок пенсії.
08.04.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиву на нього та відповіді на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 - полковник запасу, проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника організаційно- мобілізаційного управління - заступника начальника штабу управління оперативного командування «Північ».
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17 липня 2018 року № 433 відповідно до п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не виявили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.08.2018 № 206 позивач виключений із списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату м. Чернігів.
Пенсія позивачу призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 03 серпня 2018 року.
Вислуга повних років на військовій службі позивача - 30 років, відповідно розмір пенсії складає 70 % грошового забезпечення.
23.01.2020 позивач особисто подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заяву про перерахунок його пенсії та додав до даної заяви оригінал довідки-витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18 про розмір грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 7-8).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 13.02.2020 № 48-153/Б-02/8-2500/20 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви, пославшись на те, що перерахунок пенсії проводиться лише із зміною розмірів видів грошового забезпечення, чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а при обчисленні пенсії позивача не повинна враховуватись щомісячна додаткова грошова винагорода (а.с. 11-12). Також повідомлено, що пенсія розрахована згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, з грошового забезпечення за березень 2019 року.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Приписами частини першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, в розумінні вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 01 березня 2018 року та пізніше, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01 березня 2018 року на кількість таких місяців.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода з 01 березня 2018 року не входить до складу грошового забезпечення позивача, відповідно сума вказаної винагороди за лютий 2018 року не включається до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія. Факт виплати у березні 2018 року вказаної винагороди, нарахованої за лютий 2018 року, не спростовує даного висновку.
Наведені висновки не суперечать правовій позицій, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, адже у вказаній постанові викладено обов'язковий висновок щодо застосування норм права в частині включення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, яка втратила чинність із набранням чинності Постановою №704 (01.03.2018).
Аналогічний висновок міститься у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі № 240/10212/19 від 10 квітня 2020 року.
Суд звертає увагу на те, що згідно Доктрини jurisprudence constante низка раніше прийнятих та узгоджених судових рішень розглядається як переконливий доказ правильного тлумачення правової норми.
Крім того, статтею 17 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Сукупність вищенаведених обставин, дає суду підстави для висновку про обґрунтованість відмови відповідача провести донарахування пенсії позивачу з врахуванням виплат, зазначених в довідках, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
В порушення вимог частини 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЭДРПОУ - 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан