07 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/839/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 21.02.2020 № 00000730505, № 00000740505.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення, оскільки перевірки позивача як суб'єкта господарювання відповідачем не відбувалося. Актів відносно позивача не складалося, що свідчить про прийняття відповідачем необґрунтованих, безпідставних рішень.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяли в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
02.04.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, 05.02.2020 працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області на підставі наказу № 293 від 04.02.2020, направлення на перевірку №297 від 04.02.2020 та на підставі наказу № 293 від 04.02.2020, направлення на перевірку № 297 від 04.02.2020 була проведена фактична перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).
У ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) а саме: зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, а саме на господарській одиниці, що перевірялась, було встановлено зберігання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 пляшок пива Чернігівське світле 1,15 л з вмістом спирту 4,8 % та реалізовувалось по ціні 40,00 грн за пляшку, а також реалізація алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії.
За результатами перевірки складено акт № 044/25/02/РРО/ НОМЕР_1 від 05.02.2020 (а.с. 29-30).
За вказані порушення, ГУ ДПС у Чернігівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2020 № 00000730505 за формою «С», яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17000,00 грн та № 00000740505 за формою «С» на 17000 грн, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17000,00 грн (а.с. 6, 7).
Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно з ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95) ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Відповідно до статті 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, серед іншого: у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).
Відповідно до п. 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Крім того згідно із п. 80.1., 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
У відповідності до пп. 80.2.2, 80.2.7 п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
У відповідності до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Судом встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугував акт перевірки № 044/25/02/РРО/ НОМЕР_1 від 05.02.2020.
Суд звертає увагу на те, що відповідач проводив перевірку в магазині в Бахмацькому pайоні, с. Крапивне, вул. Гагаріна, 2.
З матеріалів справи вбачається, що за вказаною адресою знаходиться Фельдшерсько-акушерський пункт с. Крапивне, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кропивненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 13.03.2020 за вих. № 43 (а.с. 36).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що наявні матеріали справи та матеріали проведеної відповідачем фактичної перевірки не містять належних і достатніх доказів факту, що позивач має магазин по АДРЕСА_1 та вів за даною адресою підприємницьку діяльності.
Актом перевірки встановлені порушення вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) а саме: зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, а саме на господарській одиниці, що перевірялась, було встановлено зберігання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 пляшок пива Чернігівське світле 1,15 л з вмістом спирту 4,8 % та реалізовувалось по ціні 40,00 грн за пляшку, а також реалізацію алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії.
Крім того зазначено, що накладні на отримання пива господарською одиницею, що перевірялась, не були надані.
Водночас пп. 16.1.5 ПК України зазначено, що платники податків зобов'язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Однак, виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування у даній справі, не довів факту звернення із вимогою про надання документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, надати первинні документи або регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, та інших документів, обов'язок надання яких для перевірки встановлений підпунктом 16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України.
Також суд звертає увагу на те, що з пояснень продавця ОСОБА_2 вбачається, лише те, що пиво привозить ФОП ОСОБА_1 для продажу.
Крім того, як вбачається з акту фактичної перевірки, перевіряючим на перевірку був наданий трудовий договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що свідчить про те, що у позивача відсутні трудові відносини з продавцем ОСОБА_2 .
За таких обставин, зазначений в акті перевірки висновок про виявлення у саме у позивача порушень є необґрунтованим та безпідставним, що на думку суду виключає можливість застосування штрафних санкцій за порушення вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 21.02.2020 № 00000730505, № 00000740505, якими до позивача застосано фінансові санкції є протиправними та підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що відповідачем не надано до суду належних та беззаперечних доказів вини позивача, отже відповідач, як суб'єкт владних повноважень документально не підтвердив обґрунтованість своїх висновків та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі атку перевірки, а отже оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 21.02.2020 № 00000730505, № 00000740505.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан