про відмову у закритті провадження у справі
05 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/146/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кучерявої А.В.,
представника позивача Куцак О.М.,
представника відповідача Паньків Ю.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулась адвокат Куцак Олена Матвіївна до Чернівецької обласної ради про скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -
04.02.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Куцак Олена Матвіївна до голови Чернівецької обласної ради Мунтяна Івана Миколайовича з такими позовними вимогами (у редакції від 17.02.2020 року):
скасувати розпорядження №1-к від 02.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";
зобов'язати Чернівецьку обласну раду поновити на роботі ОСОБА_1 та стягнути оплату за час вимушеного прогулу із розрахунку в розмірі 1030,85 грн за кожен робочий день вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 07.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків, зазначених ву мотивувальній частині ухвали, з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10.03.2020 року.
В судовому засіданні призначеному на 10.03.2020 року оголошено перерву до 19.03.2020 року за клопотанням представника позивача.
Судове засідання призначене на 19.03.2020 року відкладено у зв'язку перебуванням головуючого судді у відпустці.
21.04.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі №824/146/20-а в порядку п.8 ч.1 ст. 283 КАС України.
Судове засідання призначено на 05.05.2020 року.
В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що розпорядженням голови обласної ради №28-к від 10.04.2020 року "Про внесення змін до розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 року №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 " було змінено підставу для звільнення ОСОБА_1 з п.2 ч. 1 ст. 84 Закону України "Про державну службу" (наявність громадянства іноземної держави) на п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" порушення присяги посадової особи органів місцевого самоврядування).
На думку відповідача неточність при юридичному формулюванні підстави для звільнення була повністю і вичерпно виправлена суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, оскільки позивач у своїй позовній заяві не ставив під сумнів докази щодо наявності іноземного громадянства, а лише оскаржував формальну підставу звільнення.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просив закрити провадження у справі №824/146/20-а в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку з тим, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі та просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Часиною 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу положень ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує акт індивідуальної дії пов'язаний з проходженням ним публічної служби, а саме розпорядження голови Чернівецької обласної ради №1-к від 02.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким припинено службу позивача в Чернівецькій обласній раді, заступника начальника організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, посадової особи 9 рангу V категорії посад, звільнивши її з роботи 3 січня 2020 року у зв'язку з набуттям громадянства іншої країни. Підстава: лист Управління Служби Безпеки України в Чернівецькій області від 25.11.2019 року №75/2/1307, п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України "Про державну службу".
Фактично визначивши такий спосіб захисту порушеного права, позивач при зверненні до суду вважав, що скасуванням розпорядження ним буде досягнуто мети звернення до суду.
Разом з тим, розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №28-к від 10.04.2020 року "Про внесення змін до розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 №1-к «Про звільнення ОСОБА_1 ", внесено зміни до розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 року №1-к, виклавши розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 №1-к у наступній редакції:
Відповідно до п. 9 ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; п.1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; п. 9 ст. 36 КЗпП України:
1. Припинити службу в Чернівецькій обласній раді ОСОБА_1 , заступника начальника організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, посадової особи 9 рангу V категорії посад, звільнивши її з роботи 3 січня 2020 року у зв'язку із встановленням факту набуття громадянства іноземної країни, що є грубим порушенням присяги посадової особи органів місцевого самоврядування.
Підстави: листи Управління Служби Безпеки України в Чернівецькій області №75/2/267 від 04.03.19 та 75/2/1307 від 25.11.2019 із додатками, ст. 11, п. 1 ч. 1 ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; ст.4 Конституції України; п.9 ст. 36 КЗпП України.
Відповідач вважає, що з прийняттям Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №28-к від 10.04.2020 року "Про внесення змін до розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", порушення допущені при звільнені позивача було виправлено суб'єктом владних повноважень, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
З доводами відповідача суд не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.
Таким чином, для прийняття рішення про закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України необхідні дві умови:
1) вчинення відповідачем дій, що призвели до повного відновлення законних прав та інтересів позивача;
2) відсутність необхідності визнання у судовому порядку протиправними рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №800/369/17, зазначено: у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верхового Суду від 23.11.2018 року у справі 440/356/17.
Враховуючи наведені вище висновки щодо застосування п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, висловлені у вказаних вище постановах Верховного Суду, суд вважає, що закриття провадження в адміністративній справі згідно з цією нормою можливе виключно у випадку, коли порушення, на думку позивача, його прав, свобод та законних інтересів рішенням суб'єкта владних повноважень, яке оскаржується, виправлене самостійно цим суб'єктом, внаслідок чого безумовно встановлено та підтверджено повне і фактичне відновлення прав позивача.
Крім того, проаналізувавши зміст та суть даної норми, суд зазначає, що в такому випадку вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття рішень повинне бути спрямоване саме на виправлення своєї помилки, внаслідок якої порушено права позивача, і в результаті цього буде належним чином відновлено законні права та інтереси позивача, в зв'язку з чим визнання протиправними оскаржених рішень, дій або бездіяльності відповідача після такого виправлення є непотрібним чи недоцільним. Також, на думку суду, в цьому випадку виправленням може вважатись лише вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття рішень, які є наслідком визнання своєї помилки та/чи порушення, отже, фактичне визнання вимог позивача.
Таким чином, прийняття Розпорядження голови Чернівецької обласної ради №28-к від 10.04.2020 року "Про внесення змін до розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 02.01.2020 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", на думку суду, не є доказом виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних позивачем порушень, позаяк означений наказ не свідчить про те, що права та інтереси позивача в повній мірі відновлено. Крім того, викладення оскаржуваного розпорядження у новій редакції не забезпечує досягненню позивачем основної мети його звернення до суду з даним позовом, а саме бути поновленим на роботі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №824/146/20-а за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулась адвокат Куцак Олена Матвіївна, до Чернівецької обласної ради про скасування розпорядження голови Чернівецької обласної ради №1-к від 02.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Григораш
Повний текс ухвали складено 08 травня 2020 року.