08 травня 2020 р. Справа №480/1616/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Московськобобрицької сільської ради, в якій просить:
- визнати протиправною дію (бездіяльність) відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на заяву позивача № 680 від 10.09.2019 р.;
- зобов'язати відповідача надати позивачу відповідь на його заяву № 680 від 10.09.2019 р.;
- стягнути з відповідача 2500 грн. в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 вересня 2019 року він надіслав на електронну пошту відповідача заяву №680, проте у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк відповідь на його запит надана не була. Наслідком протиправної бездіяльності у наданні публічної інформації стало спричинення позивачу моральної шкоди, яку він оцінює в 2500грн., оскільки захист свого порушеного права на своєчасне отримання інформації вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, адже у зв'язку із необхідністю прийняття участі у судових процесах для належного відстоювання своїх прав він має вивчати юриспруденцію, виконувати роботу адвоката - писати позовну заяву і відповідь на відзив відповідача, змінювати своє усталене життя і витрачати час для захисту своїх прав та усунення проблем, які йому створив відповідач. Неправомірна поведінка розпорядника публічної інформації призвела до його душевних страждань, до виникнення у нього хвилювань та переживань, що негативно відобразилося на його психоемоційному стані та зірвали його життєві плани на 2015-2019 роки.
Ухвалою від 16.03.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 31.03.2020р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
21.04.2020р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.18), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що заява №680 від 10.09.2019р. повторює запитання заяви №369 від 01 червня 2019 року та заяви №13 від 09 січня 2019 року, відповідь на які була надіслана ОСОБА_1 листом №02-21/12 через відділення Укрпошти 10.01.2019р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач засобами електронного зв'язку направив на електронну адресу Московськобобрицької сільської ради заяву від 10.09.2019 № 680 (а.с.4), у якій просив:
1. Повідомити дату виготовлення технічної документації на будівлю Московськобобрицької школи або причини її відсутності з моменту будівництва чи вводу в експлуатацію;
1.1 Яким чином та на підставі яких законів і документів, будівля Московськобобрицької школи була поставлена на баланс сільради, використовувалась та проводились в ній ремонти бюджетними коштами;
1.2 Повідомити чи можна використовувати за призначенням будівлю Московськобобрицької школи, на яку немає (до виготовлення) технічної документації, робити в ній ремонти;
1.3 Повідомити чи можна поставити на баланс органу місцевого самоврядування будівлю школи, контори чи будинку культури, на які немає (не виготовлялась) технічної документації;
1.4 Повідомити чи можна використовувати бюджетні кошти на ремонт будівлі школи, на яку немає (не виготовлялась) технічна документація.
2. Надати копії документів про ввід в експлуатацію будівель на території села Будилка: Московськобобрицької школи; Сільського Будинку культури; дитсадка; лікарні; пошти; контори, свердловини з водонапірними вежами, та повідомити дату виготовлення технічної документації на названі об'єкта.
3. Назвати і перерахувати всі конструкції та об'єкти нерухомості, що знаходяться на території Московськобобрицької сільської ради, на які відсутня технічна документація, та документи про ввід їх в експлуатацію.
4. Надати копію рішення сесії про штатний розпис Московськобобрицької сільської ради на 2018 та 2019 рік, копію штатного розпису та назвати прізвища всіх працівників сільради відповідно до їх посад.
5. Надати в письмовому вигляді (на папері) інформацію та назвати посади, прізвища, ім'я та по батькові всіх працівників Московськобобрицької сільської ради.
Як зазначив позивач у своєму позові, відповідь на вказану заяву ним отримана не була, що стало підставою його звернення до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону ; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Приписами статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
За приписами статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно з частинами 1, 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлено запит громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, та надати відповідь на запит на інформацію у встановлені законом строки.
Як встановлено судом, Московськобобрицька сільська рада отримала заяву ОСОБА_1 від 10.09.2019 № 680, що не заперечується відповідачем у письмових поясненнях. Відповіді на вказану заяву відповідач не надав з тих підстав, що заява від 10.09.2019 № 680 повторює запитання заяви №369 від 01 червня 2019 року та заяви №13 від 09 січня 2019 року, відповідь на які була надіслана позивачу листом №02-21/12 через відділення Укрпошти 10.01.2019р. (а.с.19-22).
Проте суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки заява позивача від 10.09.2019 № 680 взагалі не була розглянута, відповідь на неї надана не була. Навіть у разі якщо запитувачем була направлена повторна заява аналогічного змісту у відповідача виникає обов'язок саме надати відповідь (відреагувати на заяву), зазначивши, в разі наявності, інформацію про те, що відповідне питання уже було розглянуте, позивача повідомлено про такий розгляд.
При цьому, доводи відповідача про те, що заява від 10.09.2019 № 680 підписана ОСОБА_2 за допомогою факсиміле, а тому є нікчемною та не підлягає розгляду, на думку суду, є необґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 5 ст.19 «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 22 «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону ; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Як вбачається із копій заяви №680, як наданої ОСОБА_1 , так і представником Московськобобрицької сільської ради, направлений позивачем електронною поштою запит до відповідача містив усі, встановлені ч. 5 ст.19 «Про доступ до публічної інформації» реквізити.
У той же час, недотримання вимог до запиту на інформацію, передбачених вказаною вище нормою Закону, може бути підставою для відмови в задоволенні запиту.
При цьому, суд наголошує, що Закон не надає розпоряднику інформації, до якого звернулись із таким запитом, права утримуватись від виконання обов'язку його розглянути та надати відповідь у встановлені законом строки.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на заяву від 10.09.2019 № 680 та зобов'язання Московськобобрицької сільської ради надати відповідь на заяву від 10.09.2019 № 680.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 2500грн.
Так, статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з тим, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. ст.1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Щодо посилань позивача в адміністративному позові на ті обставини, що захист свого порушеного права на своєчасне отримання інформації вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, адже у зв'язку із необхідністю прийняття участі у судових процесах для належного відстоювання своїх прав він має вивчати юриспруденцію, виконувати роботу адвоката - писати позовну заяву і відповідь на відзив відповідача, змінювати своє усталене життя і витрачати час для захисту своїх прав, суд зазначає, що при розгляді справи не встановлено підстав, передбачених ст.23 ЦК України, коли у фізичної особи виникає право на відшкодування моральної шкоди.
Жодна із наведених у вказаній статті підстав не була доведена та обґрунтована в позовних вимогах, право на звернення до суду позивачем реалізовується на власний розсуд і дана обставина не є підставою для визнання факту наявності моральної шкоди.
Позивачем не доведено, що моральна шкода була завдана відповідачем і саме у такому розмірі, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.90,139,143,2141-246,250,255,295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Московськобобрицької сільської ради, яка полягала у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 10.09.2019р. № 680.
Зобов'язати Московськобобрицьку сільську раду (вул. Центральна, 24, с. Московський Бобрик, Лебединський район, Сумська область, 42235, код ЄДРПОУ 04389621) розглянути та надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідь на заяву від 10.09.2019р. №680.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складений 08 травня 2020 року
Суддя О.О. Осіпова