08 травня 2020 р. Справа №480/1383/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про зобов'язання ОСОБА_1 повернути зайво отриману суму субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії), викладене в листі-повідомленні від 18.02.2020 № 04-15/2-448;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що в лютому 2020 року він отримав повідомлення від Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про надміру нараховані кошти в сумі 18884,74 грн. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії) за періоди з 01.11.2018 по 15.04.2019 та з 16.10.2019 по 31.12.2019, які запропоновано повернути до Державного бюджету. Переплата коштів виникла, нібито, у зв'язку з тим, що позивачем, всупереч вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 (із змінами) не було повідомлено Управління про реєстрацію транспортного засобу - причепу, з дати випуску якого минуло менше п'яти років. Враховуючи вищевказану обставину позивачеві також відмовлено у подальшому призначенні субсидії. Позивач вважає, що рішення відповідача щодо необхідності погашення заборгованості про надміру виплачену субсидію є протиправним, оскільки Управління, приймаючи рішення про надання позивачу житлової субсидії, має всі передбачені чинним законодавством інструменти для перевірки поданої заявником інформації про майновий стан його родини та, зокрема, наявність зареєстрованих транспортних засобів. Про необхідність відображення відомостей про зареєстрований причеп у декларації про доходи і витрати посадові особи Управління жодних роз'яснень не надавали. Разом з тим, до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848), було внесено зміни згідно постанови КМУ від 20.10.2019 № 878, а саме, у підпункті 2 пункту 14 абзац перший після слів «крім мопеда» доповнено словами «і причепа». Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, в силу зазначених положень статті 58 Конституції України, вказані зміни до Положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, надало суду відзив на позов, у якому, заперечуючи проти позову, вказує, що 15.06.2018 року позивач звернувся до Управління за призначенням житлової субсидії. На момент звернення позивача діяло Положення про призначення житлової субсидії, в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 №329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року, а саме діяла норма, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда). Проте, позивач при заповненні декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики, зазначив недостовірні відомості - не зазначив у розділі IV транспортний засіб члена сім'ї - автомобільний причіп. На підставі поданої заяви та декларації, а також отриманої інформації (відповідно до п.14 Положення) від Пенсійного фонду України, ДФС, органів місцевого самоврядування, управителів, виконавців комунальних послуг, позивачу була призначена субсидія на відповідні періоди. Однак, на запит Управління від 28.01.2020 вих. №04-15/209, 11 лютого 2020 року від Територіального сервісного центру №5943 (лист від 07.02.2020 №31/18/5943-187), надійшла інформація про наявність у власності ОСОБА_2 (син позивача) транспортного засобу - причепу до легкового автомобіля, у зв'язку з чим на адресу позивача був направлений лист з пропозицією повернути безпідставно отримані кошти у вигляді субсидії. Також у зв'язку з вказаними обставинами відповідачем 24.02.2020 було прийнято рішення, яким з лютого 2020 року житлова субсидія для позивача була відмінена, через подання невірних даних, а саме наявність транспортного засобу з дати випуску якого минуло менше п'яти років.
07.04.2020 представником позивача була надана суду відповідь на відзив, у якій представник позивача вказує на відсутність порушень при заповненні позивачем декларації, а встановлені відповідачем обставини щодо не зазначення причепу, є наслідком некоректної форми декларації. Крім того, представник позивача зазначив, що позивачу не було роз'яснено значення терміну «транспортні засоби».
13.04.2020 судом від відповідача отримано заперечення на вищезазначену відповідь позивача, у якому відповідач вказує, що форма декларації є типовою та затверджена відповідним нормативно-паровим актом, а також зазначає, що позивачем не подавались скарги на дії відповідача щодо ненадання роз'яснень.
Ухвалою суду від 08.05.2020 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області в частині щодо визнання протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про зобов'язання ОСОБА_1 повернути зайво отриману суму субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії), викладеного в листі-повідомленні від 18.02.2020 № 04-15/2-448.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Управлінням соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області на адресу ОСОБА_1 був направлений лист-повідомлення від 18.02.2020 № 04-15/2-448, згідно якого позивачу запропоновано повернути до Державного бюджету надміру нараховані кошти в сумі 18884,74 грн. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії) за періоди з 01.11.2018 по 15.04.2019 та з 16.10.2019 по 31.12.2019. Переплата коштів виникла у зв'язку з тим, що позивачем, всупереч вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848 (із змінами) не було повідомлено Управління про реєстрацію 16.01.2016 сином позивача транспортного засобу - причепу марки АВТОТОРГ ПА-0062, 2015 року випуску.
Також судом встановлено, що 24.02.2020 відповідачем було прийнято «Рішення про призначення субсидії», відповідно до якого з лютого 2020 року житлова субсидія для позивача була відмінена, через подання невірних даних, а саме наявність транспортного засобу з дати випуску якого минуло менше п'яти років.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Позивач звертаючись до суду просить зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, однак вказана вимога не може бути задоволена судом, оскільки як встановлено вище, відповідачем прийнято рішення від 24.02.2020, відповідно до якого з лютого 2020 року житлова субсидія для позивача була відмінена у зв'язку з чим, як на час звернення до суду, так і на момент розгляду даної справи, є чинне рішення відповідача, яке є наслідком досліджуваних судом вищевказаних обставин та унеможливлює зобов'язання відповідача вчиняти інші дії, а саме повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача від 24.02.2020 «Рішення про призначення субсидії», відповідно до якого з лютого 2020 року житлова субсидія для позивача була відмінена, через подання невірних даних, а саме наявність транспортного засобу з дати випуску якого минуло менше п'яти років, у зв'язку з наступним.
Відповідно до змісту вказаного рішення та відзиву на позовну заяву підставою для його прийняття є наявність у власності члена родини позивача, а саме у сина позивача, транспортного засобу - причепу марки АВТОТОРГ ПА-0062, 2015 року випуску.
Вказана обставина, відповідно до позиції відповідача, суперечить вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848), в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 №329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року, оскільки вказаний порядок передбачав виключення тільки для мопедів.
Так, відповідно до п.п. 2 п.14 Положення №848 (в редакції на час призначення житлової субсидії), житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має у власності транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда).
Згідно п.119 Положення №848, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не виконує зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Однак, як встановлено судом, 20.10.2019 постановою КМУ №878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 27 липня 1998 р. № 1156» (набрала чинності 22.10.2019), внесено зміни до Постанови №848, а саме: абз. 1 п.п. 2 п. 14 після слів "крім мопеда" доповнено словами "і причепа".
Отже, з часу набрання чинності постановою КМУ №878 в редакції від 20.10.2019, передбачено можливість призначення житлової субсидії особам, які мають у власності транспортний засіб - причіп, що в свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України виключає можливість застосування до вказаних осіб заходів відповідальності у вигляді припинення надання призначеної житлової субсидії.
У зв'язку з вищевикладеним, рішення підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що скасування вищевказаного рішення відповідача, відновлює порушене право позивача на отримання житлової субсидії з лютого 2020 року, у зв'язку з чим вимога позивача повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За приписами пункту 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції від 27.02.2020.
З урахуванням вищезазначених норм нормативно-правових актів та фактичних обставин справи, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження витрат на правову допомогу, представником позивача подано договір від 26.02.2020 про надання правової допомоги, додаток №1 до договору від 26.02.2020 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 03.04.2020 та квитанції АТ КБ Приватбанку від 28.02.2020 та від 02.04.2020 на суму 2512,57 грн.
Дослідивши акт виконаних робіт та матеріали справи, суд дійшов висновку, що час та обсяг заявлених адвокатам послуг не є співмірним з розміром витрат на правничу допомогу, оскільки дана справа не відноситься до категорії складних та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також суд враховує закриття провадження щодо частини позовних вимог, часткове задоволення позову та вихід суду за межі позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що вказані обставини та складність справи є неспіввісними з вартістю заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області від 24.02.2020 «Рішення про призначення субсидії», відповідно до якого з лютого 2020 року житлова субсидія для ОСОБА_1 була відмінена.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (вул. Миру, 2, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 03198037) суму судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.М. Глазько