06 травня 2020 року м. Рівне №460/2592/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, на виконання судового рішення у справі №2-а-4652/11;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, на виконання судового рішення у справі №2-а-4652/11 на суму пенсії 10382,66грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю підстав для отримання суми компенсації.
Позивач вважає відмову протиправною, оскільки саме з вини відповідача рішення суду, яке набрали законної сили у 2012 році, було фактично виконане лише у жовтні 2019 року.
Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
22.04.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що законодавчі підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні, оскільки рішення суду фактично виконане.
Виплата нарахованих сум з пенсійних виплат за рішеннями суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Відтак, вина управління у несвоєчасній виплаті нарахованих сум пенсії відсутня.
Вимоги щодо компенсації за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення виконання зобов'язання, та не може бути застосована у сфері пенсійного законодавства.
Крім того, відповідач просив врахувати, що позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутності поважних причин такого пропуску.
За наведених обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Ухвалою суду від 06.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача у справі.
Ухвалою суду від 06.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.05.2020 відмолено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.08.2011 у справі №2-а-4652/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі у неналежному нарахуванні додаткової пенсії та підвищення до пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення , - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, починаючи з 14 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно;
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії - у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 14 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно.
Постанова Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.08.2011 набрала законної сили 18.07.2012.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії у березні 2012 року у сумі 2073,14грн та у січні 2013 року у сумі 8039,52грн (з виплатою на квітень 2012 року та лютий 2013 року), що визнається сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
Фактичну виплату нарахованих згідно з рішенням суду сум проведено у жовтні 2019 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 (а.с.11).
На звернення позивача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 04.03.2020 №2707-2589/М-02/8-1700/20 надало відповідь, у якій зазначено, що нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду проведена без порушення умов та термінів такої виплати, а, відтак, підстави для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу в зв'язку з порушенням термінів їх виплати відсутні (а.с.12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Строки виплати пенсії встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2013 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV (в редакції, станом до 01.01.2017), пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Згідно з пунктом 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Володимирецького районного суду Рівненської області у справі №2-а-4652/11 від 05.08.2011, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправними.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу виплати пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та регулярний характер.
При цьому, суд повторно зазначає, що позивач звернулася до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, так як фактична виплата належної їй суми пенсії за рішенням суду здійснена лише в жовтні 2019 року.
Як вже зазначалося судом, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати нарахованих доходів.
Враховуючи те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду відповідачем здійснено березні 2012 року у сумі 2073,14грн та у січні 2013 року у сумі 8039,52грн, а фактичну виплату у сумі 10382,66грн проведено у жовтні 2019 року, то позивач має право на компенсацію втрати частини доходів з квітня 2012 року та з лютого 2013 року по вересень 2019 року, як це передбачено правилами обчислення компенсації, встановленими Порядком №159.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та не надав доказів на спростування доводів позивача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 840,80грн, сплачений згідно з квитанцією від 27.03.2020 №4 (а.с.7).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу згідно з постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.08.2011 у справі №2-а-4652/11.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період із квітня 2012 року по вересень 2019 року на суму пенсії 2073,14грн та із лютого 2013 року по вересень 2019 року на суму пенсії 8039,52грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Рішення складено 06 травня 2020 року.
Суддя Дудар О.М.