08 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1346/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1346/20 за позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (надалі - відповідач, Нехворощанська сільська рада) , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Нехворощанської сільської ради від 20.02.2020 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.12.2019 та надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,50 га, яка розміщена за межами населеного пункту с. Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірне, як на її думку, рішення відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки площею 1,50 га, яку передано безкоштовно у власність ОСОБА_1 на підставі рішення чотирнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Нехворощанської сільської ради №15 від 15.07.2004.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
14.04.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач стверджує, що на земельну ділянку площею 1,50 га, з приводу якої подано заяву позивачем, одночасно було подано дві заяви - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв'язку з чим Нехворощанська сільська рада вирішила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаним громадянам по 0,7500 га (а.с. 20-21).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
21.12.2019 (за вх. №688) до Нехворощанської сільської ради надійшла заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею до 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність за межами населеного пункту с. Нехвороща на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, додавши до заяви графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 22-23).
Рішенням двадцять шостої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 20.02.2020 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" було надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га (господарські будівлі і двори) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність за межами населеного пункту на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 24).
Вказане рішення було прийняте з урахуванням поданої гр. ОСОБА_2 заяви про надання і йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7000 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 25-26).
Позивач, не погодившись із правомірністю прийнятого щодо неї рішення з огляду на зменшення розміру бажаної їй для відведення земельної ділянки до 0,7500 га, звернулася до суду за правовим захистом порушеного права.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Так, позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.12.2019, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею до 1,5000 га (а.с. 22).
Однак спірним рішенням відповідача від 20.02.2020 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" їй був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею лише 0,7500 га (а.с. 24).
Суд також з'ясував, що 09.01.2020 до Нехворощанської сільської ради звернувся гр. ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (господарські будівлі і двори) орієнтовною площею 1,7000 га для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність за межами населеного пункту с. Нехвороща на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, додавши викопіювання з розташуванням бажаної земельної ділянки (а.с. 25-26).
Рішенням двадцять шостої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 20.02.2020 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" йому був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7500 га (а.с. 27).
Таким чином, Нехворощанською сільською радою надано дозволи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (господарські будівлі і двори) по 1/2 від земельної ділянки площею 1,5000 га, щодо якої ОСОБА_1 мала намір розробити технічну документацію та в подальшому отримати у власність.
При цьому суд не знаходить ознак протиправності в оскаржуваному рішенні, оскільки відповідач, надаючи дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га, діяв з урахуванням критерію "пропорційно", зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретних осіб, якими в даному випадку є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З приводу посилання позивача на рішення чотирнадцятої сесії двадцять четвертого скликання Нехворощанської сільської ради №15 від 15.07.2004 "Про передачу у власність земельних ділянок", яким передано безкоштовно у власність земельну ділянку ОСОБА_1 загальною площею 1,50 га, з них 1,50 га для ведення особистого селянського господарства, та на підставі якого позивач користується з моменту прийняття рішення суд зазначає наступне.
За приписами частини десятої статті 791 Земельного кодексу України, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
В силу статей 125-126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У цій справі позивачем не доведено факт належності спірної земельної ділянки площею 1,5000 га саме ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки та її реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрації прав у державному реєстрі тощо.
Відтак рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 20.02.2020 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" суд визнає законним та обґрунтованим.
За викладених обставин, позовну заяву належить залишити без задоволення у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Миру, 3, с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, код ЄДРПОУ 21045225) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун