08 травня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2094/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача Бондаренко Ю.П. про закриття провадження у справі №440/2094/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок №1391 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 11.02.2020 №034080 на суму 340,2 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у порушенні порядку проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, внаслідок чого позивачу неправомірно нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
05.05.2020 від Укртрансбезпеки засобами електронного зв'язку, а 07.05.2020 - поштою, надійшло клопотання про закриття провадження у справі №440/2094/20, оскільки оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. При цьому посилався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/3/18 (а.с. 32-33).
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд перш за все має з'ясувати предмет позову.
Так, предметом спору у даній справі є складений працівником Укртрансбезпеки розрахунок від 11.02.2020 №1391 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого позивачу за пройдену відстань у 210 км нараховано до сплати 340,20 євро.
Складенню спірного розрахунку передували наступні обставини.
11.02.2020 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на автодорозі Н14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв було зупинено транспортний засіб марки VOLVO FH 13.400 (тип спеціалізований сідловий тягач), реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки KOGEL моделі S24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 для здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу.
Означений транспортний засіб з причіпом належать на праві власності ОСОБА_1 , про що свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 14-15). Факт використання транспортних засобів та факт здійснення перевезення 11.02.2020 вантажу позивач не заперечує.
Під час габаритно-вагового контролю здійснено зважування транспортного засобу, в результаті чого виявлено факт перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу, де замість допустимих 40,00 тонн навантаження становило 43,16 тонн, на строєну вісь 26,98 тонн (9,14 + 8,92 + 8,92) при нормативно допустимих 24,00 тонн, що відображено у талоні про зважування №24388 від 11.02.2020 (а.с. 17) та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 045493 від 11.02.2020 (а.с. 18).
За результатами габаритно-вагового контролю був складений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.02.2020 №034080, яким зафіксовано повну масу вищевказаного транспортного засобу з напівпричепом - 43,16 тонни (при нормативно допустимій 44 тонни), осьові навантаження - на передню вісь тягача становило 6,76 тонн, на задню вісь тягача 9,42 тонн та на строєну вісь 26,98 тонн при нормативно допустимих 11/11/24 (а.с. 16).
Надаючи правову оцінку мотивам заявленого відповідачем клопотання та виходячи з актуальної судової практики, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У зв'язку з цим слід зазначити, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору у суді.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічні висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги не підлягають судовому розгляду взагалі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача Бондаренко Ю.П. про закриття провадження у справі №440/2094/20 задовольнити.
Провадження у справі №440/2094/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень та п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун