Справа № 420/1406/20
07 травня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 25500,00 грн.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 25500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Про проведення планової перевірки» від 11 травня 2019 року №1880 та Направлення на проведення перевірки від 11 травня 2019 року №1627 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 13.05.2019 по 14.05.2019 було проведено виїзну поєднану з невиїзною перевірку характеристик продукції суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . Предметом перевірки були характеристики електричного та електронного обладнання, електричних ламп розжарення, в тому числі гологенових, ламп люмінесцентних з умонтованим пускорегулюваним пристроєм, двоцокольних та одноцокольних, освітлювальної апаратури; проводів ізольованих (включаючи емальовані чи анодовані), кабелів (включаючи коаксіальні) та інших ізольованих електричних провідників. За результатами перевірки характеристик продукції складено Акт перевірки характеристик продукції від 14.05.2019 № 1373. На продукції (позиції 1-3 Акту перевірки характеристик продукції віл 14.05.2019 № 13731, або табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам, продукція не супроводжується інформацією про повне найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера. Виявлене вказує на порушення вимог пунктів 20, 28, 41, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, пунктів 25, 32, 44, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1077.
Представник позивача зазначає, що відповідач для ознайомлення з Актом перевірки характеристик продукції від 14.05.2019 № 1373 не з'явився, відповідний Акт був направлений відповідачеві за допомогою засобів поштового зв'язку, відповідно до доданого поштового повідомлення відповідач особисто отримав Акт перевірки характеристик продукції 18.05.2019.
Також представник позивача вказує, що 21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено Протокол № 89 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 237 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 3 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 238 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 2 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 239 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 1 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн.
За твердженнями представника позивача, загальний розмір штрафних санкцій становить 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 25 500, 00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Також позивач зазначає, що відповідач не оскаржував постанови, проти своєї винуватості не заперечував. Факт відсутності відомостей у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання відповідачем Постанов №№ 237, 238, 239 від 07 травня 2019 року зумовив необхідність звернення до суду з вказаним позовом. Таким чином на день звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем не сплачена повна сума штрафу у розмірі 25 500,00 грн.
Відповідачем, 24.03.2020 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 50-53), згідно з яким зазначив, що не погоджується з вказаними вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими. Відповідач стверджує, що позивачем було порушено порядок проведення планової перевірки, оскільки здійснення планового заходу відносно суб'єкта господарювання можливе лише за умови включення його до затвердженого річного графіку здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до яких не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Також представник відповідача посилаючись на ч. 1 ст.20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зазначає, що Згідно наказом заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 11.05.2019 року № 1880 (а.с. 8), підставою для проведення планової перевірки характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_1 став секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік. Секторальним планом державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженим головою Держпродспоживслужби та розміщеним на офіційному веб-порталі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було заплановано здійснення ринкового нагляду, зокрема, електричного обладнання, електричних ламп розжарення та інших електричних приладів протягом 2019 року. Однак, зі змісту вказаного секторального плану, Держпродспоживслужбою не було заплановано здійснення планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , а відтак немає підстав вважати проведення позивачем планової перевірки у відповідача. Аналогічні висновки викладені у Постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 420/2136/19.
Також представник відповідача вказує, що плановий захід з державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання може бути проведений при наявності не тільки наказу на проведення планового заходу, а при своєчасному - не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу повідомлення про плановий захід суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі.
За твердженнями представника відповідача, жодного повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не отримував. При цьому відповідач не запрошувався до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області а ні на складання 21.06.2019 року протоколу про виявлене порушення, а ні на винесення постанов від 25.06.2019 року, що вбачається зі змісту доданих до позову документів та самих акту, протоколу й постанов.
Крім того, представник відповідача зауважує на тому, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області для складання протоколу від 21.06.2019 року та постанов від 25.06.2019 року використовувалися бланки протоколу та постанов в редакції Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 690 від 11.06.2012 року «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду», який втратив 14.06.2019 року чинність на підставі прийнятого 19.04.2019 року Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції», яким були затверджені нові типові форми документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, в тому числі протоколів про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (форма № 13) та постанов про накладення штрафу (форма № 14). При цьому, зміст складеного протоколу від 21.06.2019 року та винесених посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області постанов від 25.06.2019 року не відповідають встановленим формам протоколу про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та постанов про накладення штрафу, зокрема в них відсутні графи про відмітку про вручення постанови суб'єкту господарювання та графи про відмітку про вручення протоколу суб'єкту господарювання відмітку про надіслання протоколу суб'єкту господарювання рекомендованим листом (у разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від одержання протоколу) та відмітку щодо надсилання протоколу через відділення поштового зв'язку.
Також представник відповідача вказує, що зі змісту акту перевірки характеристики продукції не зрозуміло, що це за продукція (індивідуальні ознаки кожної з них) зазначена у позиціях 1,2,3 (2 та 3 аркуш акту), де саме (місце, час) та ким вона була виявлена та кому належить, адже відповідачу невідомо що це за продукція зазначена у акті та тим паче така продукція йому не належить, яким чином та куди відповідач не з'явився для ознайомлення та підписання акту (аркуш 2 та 4 акту), якщо зі змісту акту вбачається, що він проводився у присутності керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання (аркуш 2 акту), при цьому, відмітки про відмову керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання, зокрема відповідача, підписати такий акт також зі змісту акту не вбачається (аркуш 4 акту). зі змісту винесених 25.06.2019 року постанов № 237, 238 та 239 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафів незрозуміло, яким саме встановленим вимогам, та ким такі вимоги встановлені, не відповідає начебто введення відповідачем продукції в обіг відповідно до п. 2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Таким чином, на думку представника відповідача, зазначені у сукупності обставини щодо порушення порядку проведення позивачем планової перевірки, невідповідності викладених в акті за № 1373 перевірки характеристики продукції від 14.05.2019 року відомостей дійсним обставинам, складання протоколу та оформлення постанов не за встановленими Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 667 від 19.04.2019 року типовими формами документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с. 65-74), в якому зазначено, що ключовим елементом при розгляді даної справи є визначення змісту позовних вимог. Відповідно до змісту адміністративного позову, предметом розгляду даної справи є стягнення штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач на обґрунтування своєї позиції посилається на обставини, які не входять до предмету розгляду даної справи, а, на думку відповідача, свідчать про порушення порядку проведення перевірки та, як наслідок, визнання її результатів та прийнятих рішень незаконними. Відповідач не скористався своїм правом у шестимісячний строк оскаржити Постанови №№ 237, 238, 239 від 25 червня 2019 року, у свою чергу адміністративний позов про стягнення штрафу був поданий вже після того, як у відповідача сплинув строк на оскарження, відповідно до вимог КАС України, а отже питання порядку проведення перевірки не є предметом розгляду цієї справи.
Також представник позивача вважає необґрунтованим твердження відповідача щодо відсутності підстав для проведення перевірки відповідача та порушення позивачем процедури проведення перевірки та притягнення відповідача до відповідальності.
Представником відповідача 03.04.2020 року надані письмові пояснення (а.с. 106-111), в яких зазначив, що із доводами представника позивача, викладеними у відповіді на відзив не погоджується, а подані позивачем письмові докази разом з відповіддю на відзив не можуть бути прийняті судом, оскільки на думку представника відповідача розгляд даної справи відбувається за правилами спрощеного провадження щодо окремої категорії справ незначної складності, то подавати відповідь на відзив позивач не мав права, оскільки у такій категорії справ заявами по суті справи є позов та відзив.
Ухвалою суд від 05.03.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 09.07.2010 року, номер запису: 2 5490000000002904, та здійснює діяльність, за кодом КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків на ринках іншими товарами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. N 2735-VI, ст.1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Статтею 3 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно з абз. 8 ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Пунктами 2, 3 ч.1 ст.7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього закону.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові. - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Згідно з ч.8 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч.7 ст.23 Закону № 2735-ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2735-VІ).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону № 2735-VІ, - під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Так, секторальним планом державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженим головою Держпродспоживслужби 27.11.2018, було заплановано здійснення ринкового нагляду, зокрема, електричного та електронного обладнання, електричних ламп розжарення, у тому числі гологенових, ламп люмінесцентні з умонтованим пускорегулювальним пристроєм, двоцокольні та одно цокольні, освітлювальних приладів - ІІ, IV квартал 2019 року.
Представник відповідача зазначає, що зі змісту вказаного секторального плану, Держпродспоживслужбою не було заплановано здійснення планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , а відтак немає підстав вважати проведення позивачем планової перевірки у відповідача.
Однак, суд вважає зазначені доводи представника відповідача необґрунтованими, оскільки, включення суб'єктів господарювання до секторального плану не передбачено.
Разом з тим, квартальним планом здійснення діяльності з ринкового нагляду на ІІ квартал 2019 року, ГУ Держпродспоживслужби було заплановано здійснення планової перевірки характеристик електричного та електронного обладнання у ФОП ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Про проведення планової перевірки» від 11 травня 2019 року №1880 та направлення на проведення перевірки від 11 травня 2019 року №1627 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 13.05.2019 року по 14.05.2019 року було проведено виїзну поєднану з невиїзною перевірку характеристик продукції суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . (а.с. 8, 9).
У наказі №1880 від 11.05.2019 року зазначено, що підставою для проведення перевірки є секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік. Предметом перевірки є характеристики електричного та електронного обладнання, електричних ламп розжарення, в тому числі гологенових, ламп люмінесцентних з умонтованим пускорегулюваним пристроєм, двоцокольних та одноцокольних, освітлювальної апаратури; проводів ізольованих (включаючи емальовані чи анодовані), кабелів (включаючи коаксіальні) та інших ізольованих електричних провідників. (а.с. 8).
За результатами перевірки складений акт перевірки №1373 від 14.05.2019 року (надалі - акт перевірки), згідно з яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 20, 28, 41, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 року №1067; п.п. 25, 32, 44, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 року №1077. (а.с. 10-11).
На акті відсутня відмітка про отримання відповідачем одного примірника акта та зазначено, що для ознайомлення не з'явився. Акт надісланий ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку та вручений 18.05.2019 року, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, листом від 24.05.2019 року №3911/05/25, повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що на підставі секторального плану перевірок на 2019 рік фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено виїзну планову перевірку характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Після пред'явлення посвідчення та надання копії направлення, в присутності ФОП ОСОБА_1 оглянуто продукцію та встановлено, що вона не відповідає встановленим вимогам. За результатами перевірки складено акт № 1373 від 14.05.2019. Так як ОСОБА_1 відмовились від підписання акту перевірки, другий примірник акту перевірки характеристик продукції від 14.05.2019 № 1373 направлено на Вашу адресу проживання. Керуючись Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зобов'язуємо Вас в термін до 17 червня 2019 року надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області товарно- супровідну та технічну документацію на виявлену в ході перевірки продукцію. Зазначений лист отриманий позивачем 01.06.2019 року, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 100-101)
21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено Протокол № 89 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». (а.с. 63)
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 237 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 3 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. (а.с. 14)
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 238 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 2 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. (а.с. 15)
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 239 від 25.06.2019, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, (позиція 1 акту № 1373 від 14.05.2019), яка не відповідає встановленим вимогам, на відповідача накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. (а.с. 239)
В постановах зазначено, що вони прийняті за результатами розгляду акту перевірки від 14.05.2019 року №1373, протоколу №89 від 21.06.2019 року.
Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду відомості щодо сплати відповідачем штрафних санкцій у позивача відсутні.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що позивачем порушений порядок проведення планового заходу, а протокол та постанови оформлені не за встановленими Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 667 від 19.04.2019 року типовими формами документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо посилань представника відповідача на те, що ФОП ОСОБА_1 не отримував жодного повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про проведення перевірки, що свідчить про неправомірність дій позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Таким чином, плановий захід з державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання може бути проведений при наявності не тільки законного наказу на проведення планового заходу, а при своєчасному - не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу повідомлення про плановий захід суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі.
Статтею 3 Закону України №877-V визначені основні принципи здійснення державного нагляду (контролю), серед яких значаться гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Статтею 10 Закону України №877-V встановлені права суб'єкта господарювання гарантування яких є принципом здійснення прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання, серед яких є право бути поінформованим про свої права та обов'язки. Перелік прав суб'єкта господарювання визначений також ст.7 Закону України №2735-VI. Однак, позивачем не надано доказів направлення та вручення ФОП ОСОБА_1 письмового повідомленням про проведення перевірки.
Суд вважає, що невиконання відповідачем вимог законодавства щодо своєчасного повідомлення позивача про плановий захід, про її права позбавили можливості позивача при обставинах встановлених у даній справі перевірити наявність її у переліку осіб, які повинні перевірятися у плановому порядку та використати своє право на не допуск органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Разом з тим, суд вважає недоцільним посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 826/6247/15, оскільки викладена в ній правова позиція стосується здійснення позапланової перевірки у відповідності до положень Податкового кодексу України, а тому неможливо застосовувати таку правову позицію у даній справі, адже перевірка здійснювалась відповідно до норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Щодо посилання представника відповідача на порушення процедури розгляду справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст. 44 Закону України «Про ринковий нагляд суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 44 вказаного Закону суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 4 ст. 44 вказаного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі:
1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у частині першій статті 28 цього Закону, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
3) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
Сплата штрафу не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції.
Судом встановлено, що відповідно до листа ГУ Держпродспоживлужби в Одеській області від 24.05.2019 року №3911/05/25, відповідача було повідомлено про необхідність у строк до 17.06.2019 року надати до Управління товарно-супровідну документацію на виявлену в ході перевірки продукцію. Лист отриманий ФОП ОСОБА_1 01.06.2019 року.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, щодо виконання вимоги позивача та надання документів, визначених в листі.
Разом з тим, 21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено Протокол № 89 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Представник позивача не спростував твердження представника відповідача, що вказаний протокол він не підписував, з ним не ознайомлений, а тому він не міг бути підставою для прийняття оскаржуваних постанов.
При цьому, суд зазначає, що зазначення в протоколі про те, що представник ФОП ОСОБА_1 не з'явився, вимагає від позивача надання доказів запрошення на відповідну дату відповідача для складання вказаного протоколу, які також не надані до суду. Таким чином, є обґрунтованими твердження представника відповідача про те, що вказаний протокол був складений в його відсутність та про його складання та зміст він не був обізнаний до отримання оскаржуваних постанов, в яких міститься посилання на вказаний протокол та який став підставою для притягнення його до відповідальності.
Разом з тим, позивач надав до суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого надіслані позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1 протокол №89 та постанови 237-239 вручені не були (відмітка працівника поштового відділення - не проживає).
Також заслуговують на увагу твердження представника відповідача щодо невідповідності прийнятих позивачем протоколу та постанов формі та змісту типових форм документів встановлених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від 19.04.2019 року.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи протоколу №89 від 21.06.2019 року та постанов від 25.06.2019 року, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області використані бланки типових документів, які затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 690 від 11.06.2012 року «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду», який втратив чинність 14.06.2019 року. Між тим, відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від 19.04.2019 року, затверджені нові типові форми документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, в тому числі протоколів про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (форма № 13) та постанов про накладення штрафу (форма № 14).
Таким чином, оформлені позивачем протокол №89 від 21.06.2019 року та постанов від 25.06.2019 року №237, 238, 239 не відповідають затвердженим типовим формам документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, а тому не можуть бути підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Разом з тим, при вирішенні даного спору, суд зазначає, що відсутність факту оскарження відповідачем в судовому порядку прийнятих відносно нього постанов №237, 238, 239 від 25.06.2019 року, за якими позивач стягує санкції у даній справі, не є беззаперечним свідченням правомірності дій позивача, тим більше, що відповідачем обґрунтовані доводи щодо протиправності дій та рішень позивача під час розгляду цієї справи судом. Ця обставина не звільняє суд від установлення самого факту порушення та перевірки дотримання Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області під час прийняття постанов №237, 238, 239 від 25.06.2019 року приписів ч.2 ст.2 КАСУ.
Виходячи з вищевикладеного, та зважаючи на зазначені у сукупності обставини, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Так, 06.03.2020 року між представником позивача - адвокатом Бочевар Михайлом Павловичем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг у сфері права № 06-01/03/2020 на суму 15 000,00 гривень, які були сплачені 18.03.2020 року за актом наданих послуг № 1 від 18.03.2020 року, в якому зазначений опис робіт (наданих послуг). (а.с. 54-58).
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3-5 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, суд вважає не співмірною, заявлену до відшкодування суму судових витрат у розмірі 15 000, 00 грн. з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на:
- складність справи - дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
- обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді - дана адміністративна справа розглядається без виклику учасників справи до суду в порядку ст. 262 КАС України. Суд враховує, що представник відповідача відвідував приміщення суду для ознайомлення з матеріалами справи 13.03.2020 року;
- підготовку та подання до суду заяв по суті (заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У справах, визначених частиною 1 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.) - подання відзиву на позовну заяву, письмові пояснення.
- ціну позову - 25500,00 грн., що дорівнює розміру штрафних санкцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області витрат у заявленій сумі 15000,00 грн. буде суперечити принципу розподілу таких витрат, та покласти на позивача обов'язок по відшкодуванню на користь ФОП ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 25500,00 грн. - відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )
Суддя П.П. Марин
.