справа№380/1731/20
04 травня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/1731/20 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 16862/10/13-01-51-05 від 17.12.2019 року про виключення з реєстру платника єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач фізична особа - підприємець з 01.06.2013 року являється платником єдиного податку другої групи. Спірним рішенням було анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, на підставі підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України. При цьому норми Податкового кодексу України не передбачають встановленої форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке рішення надається платнику податків у письмові формі з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку. На думку відповідача, у позивача, як у фізичної особи - підприємця є наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку (п.п. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), зокрема: сума податкової заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (кбк 21080900) станом на 01.12.2019 року у розмірі 0.03 гривень.
Позивач зазначає, що відповідач жодної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не проводив і відповідно, - не складав акт про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Станом на перше число третього кварталу (01.07.2019 року) - податкового боргу зі сплати пені немає, що і підтверджується інформацією з електронного кабінету платника податків. Отже, спірне рішення від 17.12.2019 року про виключення з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2019 року було прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області передчасно на підставі інтегрованої картки платника податку, а не на підставі акту перевірки, як встановлено пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.
Відповідно до отриманої інформації з електронного кабінету платника «Стан
розрахунків», станом на 27.12.2019 року, тобто до дати виключення позивача з реєстру платників єдиного податку податкового боргу зі сплати пені у розмірі 0.03 грн., який був донарахований
Відсутній податковий борг протягом двох послідовних кварталів, що також виключає можливість застосування до позивача положень пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 29&2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Позивачем був здійснений платіж в рахунок погашення податкового боргу, що підтверджується платіжним дорученням №57 від 27.12.2019 року. Отже, Головним управлінням ДПС у Львівській області не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених підстав для цього, що передбачені п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що Рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 17.12.2019 року № 16862/10/13-01-51-05 було виключено з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (і змінами та доповненнями).
Сума податкової заборгованості у фізичної особи-підприємця по податках та платежах станом на 01.12.2019 року становить - 0,03 гривень, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку.
Керуючись п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, у випадку, визначеному
п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України, є підстава для виключення з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2019 року.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 04.03.2020 року відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
17.12.2019 року Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято Рішення № № 16862/10/13-01-51-05 про виключення з реєстру платника єдиного податку, згідно якого ФО-П ОСОБА_1 керуючись п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, у випадку, визначеному п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України виключено з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2019 року
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправним спірне рішення відповідача, яким було анульовано її реєстрацію платником єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За положеннями п.п.16.1.2 п. 16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 295.2. статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави суду для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №313/1465/17.
Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем перевірка не проводилась, рішення за результатами перевірки не приймалось.
Враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним не проводилася, і позивач заперечує щодо існування відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Згідно до поданої відповідачем інформації в інтегрованій картці платника за ФОП
ОСОБА_1 була заборгованість по зобов'язаннях «Штрафних санкцій за порушення
законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (КБК 21080900)» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, зокрема станом на 01.07.2019 року рахувався податковий борг у сумі 0 грн., станом на 01.08.22019 року рахувався податковий борг у сумі 0,03 грн., станом на 01.09.22019 року рахувався податковий борг у сумі 0,03 грн., станом на 01.10.22019 року рахувався податковий борг у сумі 0,03 грн., станом на 01.11.22019 року рахувався податковий борг у сумі 0,03 грн., станом на 01.12.22019 року рахувався податковий борг у сумі 0,003 грн.
Відповідно дата виникнення податкового боргу (суми пені) у
розмірі 0.03 грн., який був донарахований відповідачем та не доведений до позивачу - 11.07.2019 року, підтверджує про наявність податкового боргу протягом строку меншого, ніж шість місяців підряд (два квартали послідовно), зокрема 5 (п'ять місяців), що виключає можливість застосування до позивача положень пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2. статті 298 Податкового кодексу України.
Таким чином, станом на дату виключення позивача з реєстру єдиного податку 01.01.2020 у ФО-П ОСОБА_2 податковий борг був відсутній.
Отже, враховуючи те, що несплата позивачем суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, а також відсутність у позивача заборгованості на дату прийняття оскаржуваного рішення та виключення його з реєстру платників єдиного податку, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.
Окрім цього, суд зазначає, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений ПК України, чого зроблено ним не було.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №813/1465/17 (адміністративне провадження №К/9901/5215/17).
З огляду на встановлені судом обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що дії ГУ ДПС у Львівській області щодо виключення позивача з реєстру платника єдиного податку слід визнати протиправними, а тому наявні підстави для скасування рішення відповідача № 16862/10/13-01-51-05 від 17.12.2019 року.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволити повністю.
Визнати протиправною і скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 16862/10/13-01-51-05 від 17.12.2019 року про виключення з реєстру платника єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 2102,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 07.05.2020 року.
Суддя Гавдик З.В.