Іменем України
08 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1135/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 58975281 від 04.03.2020, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пихоніною М.В.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою головного державного виконавця від 04.03.2020 ВП №58975281 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на УПФУ в м. Лисичанську Луганської області за не виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 360/3647/18, яким зобов'язано територіальний орган ПФУ виплатити ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2018.
Листами Управління від 16.05.20119 № 6170/07-33 та від 01.10.2019 № 8985/03-33 відповідача було повідомлено про виконання судового рішення у справі № 360/3647/18, а саме, що пенсія в межах одного місяця у розмірі 1797,47 грн. була нарахована та виплачена в лютому 2019 року ОСОБА_1 . На теперішній час ОСОБА_1 щомісячно отримує пенсію.
Позивач вважає, що ним вчинено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у справі №360/3647/18, у зв'язку з чим постанова відповідача про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, 08.05.2020 подав до суду відзив в якому зазначив, що до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області 23.04.2019 надійшов виконавчий лист № 360/3647/18, виданий 17.04.2020 Луганським окружним адміністративним судом, на підставі якого 24.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58975281.
На адресу відділу надійшла відповідь від Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, з якої встановлено, що поновлено щомісячне нарахування пенсії на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 797, 47 грн. та включено до виплати на поточну відомість лютого 2019 року. Доплата у сумі 20 383, 33 грн. нараховано на додаткову відомість травня 12019 року та буде виплачена за умови окремого порядку.
04.03.2020 державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн.
Станом на 07.05.2020 боржником рішення суду не виконано.
Відповідач зазначив, що відсутність фінансування боржником не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника, а також не вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.
Відповідач вважає, що всі дії ним вчинені правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Як наслідок, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.33-38).
Ухвалою суду від 30.04.2020 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, призначено до розгляду в судове засідання на 08.05.2020 (а.с.29-30).
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд розглядати справу за відсутності представника.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
За даними КП “Діловодство спеціалізованого суду” у справі № 360/3647/18 рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним призупинення виплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 23 травня 2018 року про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 травня 2018 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 347, код за ЄДРПОУ 21792407) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).
Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №360/3647/18 апеляційну скаргу УПФУ в м. Лисичанську Луганської області повернуто заявникові.
17.04.2019 по справі видано виконавчий лист, який стягувачем звернуто до примусового виконання рішення суду в частині зобов'язання відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 травня 2018 року. (а.с.41-42).
Так, за заявою стягувача від 23.04.2019 головним державним виконавцем 24.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58975281 (а.с.40, 44).
Листом 16 травня 2019 року за №6170/07-33, що надійшов до державного виконавця 20.05.2019, УПФУ в м.Лисичанську Луганської області повідомило, що у лютому 2019 року на користь стягувача виплачено місячний розмір пенсії у сумі 1797,47 грн. Пенсія з травня 2018 року по квітень 2019 року у сумі 20383,33 грн була нарахована на додаткову відомість травня 2019 року.
УПФУ в м.Лисичанську Луганської області не є розпорядником коштів.
Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковується в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.45).
Державним виконавцем, відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду (а.с.46-47, 48-49).
Листом 03 вересня 2019 року за №8098/03-33, що надійшов до державного виконавця 06.09.2019, УПФУ в м.Лисичанську Луганської області повідомило, що у лютому 2019 року на користь стягувача виплачено місячний розмір пенсії у сумі 1797,47 грн. Пенсія з травня 2018 року по квітень 2019 року у сумі 20383,33 грн була нарахована на додаткову відомість травня 2019 року.
УПФУ в м.Лисичанську Луганської області не є розпорядником коштів.
Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковується в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.50).
Постановою головного державного виконавця від 04.03.2020 ВП № 58975281 про накладення штрафу, за невиконання рішення суду накладено на УПФУ в м. Лисичанську Луганської області штраф у розмірі 5100,00 грн (а.с.55).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 “Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році” фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що УПФУ в м. Лисичанську Луганської області рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Як зазначає боржник, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
Так, на виконання заходів щодо реалізації органами Пенсійного фонду України Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 672-р, в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області забезпечено виконання процесів призначення, перерахунку та виплати пенсій у підсистемі “Призначення та виплата пенсій - на базі електронної пенсійної справи” з формуванням виплатних документів в підсистемі ІКІС ПФУ ПВП-ЕПС. На підставі чого відомості про нарахування та виплаті пенсій формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до ГУ ПФУ в Луганській області. Однак, станом на теперішній час пенсія ОСОБА_1 за період з травня 2018 року по квітень 2019 року була профінансована та виплачена у лютому 2019 року стягувачу лише за один місяць - лютий 2019 року в розмірі 1797,47 грн. Заборгованість у розмірі 20383,33 грн за період з 01.05.2018 по 30.04.2019 нарахована на додаткову відомість травня 2019 року, однак не профінансована.
Зазначені обставини підтверджені роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії на ОСОБА_1 , довідкою від 16.03.2020 № 1820 та відповіддю боржника на адресу державного виконавця від 16.05.2019, від 01.10.2019 (а.с.4-7).
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, Верховним Судом України у справах № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а.
Крім того, на зазначеній судовій практиці акцентував увагу Верховний Суд при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження за поданням Кіровоградського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу як зразкової, за наслідками розгляду якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі та розгляді її як зразкової від 16.07.2019 у справі № 811/1469/18.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправною та скасування постанови начальника відділу від 04.03.2020 ВП №58975281 про накладення штрафу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн згідно з платіжним дорученням від 02.04.2020 № 85 (арк.спр. 19).
В межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем - учасником виконавчого провадження.
Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04 березня 2020 року ВП № 58975281 про накладення на Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.ім.В.Сосюри, 347) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 гривень (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Шембелян