08 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1042/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій крім інших вимог позивач просить суд:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, утому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Автоматизованої системи «Податковий блок» дані про наявність заборгованості (недоїмки) з ЄСВ в сумі 20070,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 лютого 2020 року №Ф-16661-17 на суму 36664,98 грн, про що позивачу стало відомо 06 березня 2020 року. Заборгованість (недоїмку) з ЄСВ нараховано за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2020 року. Заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 36664,98 грн також зазначена в інтегрованій картці позивача, як платника ЄСВ.
Підставою для нарахування зазначеної заборгованості (недоїмки) з ЄСВ, а також формування спірної вимоги стало те, що позивач є фізичною особою-підприємцем та одночасно самозайнятою особою, що проводить незалежну професійну діяльність, а отже мав подавати звітність з єдиного внеску та сплачувати ЄСВ окремо за кожним з цих видів діяльності.
Відповідач допустив неправильне нарахування ЄСВ позивачу.
Позивач вважає, що спираючись на відомості про розміри сум сплаченого ЄСВ позивачем, за відповідними платіжними документами не нижче ніж за мінімальними ставками ЄСВ, які визначені чинним законодавством, у залежності від отриманих позивачем доходів у відповідні періоди, можливо здійснити арифметичний розрахунок по ЄСВ, що відноситься до предмету даного спору, за період з 2014 року по 2019 рік.
Отже, позивачем належало сплатити ЄСВ за вказаний відповідачем період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - в загальній сумі 29293,44 грн.
Позивач фактично сплатив ЄСВ за період з 2017 року по 31 жовтня 2019 року в сумі 12609,91 грн.
Відтак, недоїмка (борг) з ЄСВ за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року становить 16594,53 грн.
Відповідач вимагає від позивача за цей же період сплатити ЄСВ в сумі 36664,98 грн, тобто, у більшому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством та фактичними обставинами.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 38-39).
13 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позовну заяву.
З доданих до відзиву документів встановлено, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в автоматичному режимі нараховано єдиний внесок, а саме: 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого - 19 квітня 2018 року; за 2017 рік - 8448 грн, строк сплати якого - 02 травня 2018 року; 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого - 19 липня 2018 року; 2 квартал 2018 року (за зайняття незалежною професійною діяльністю) - 2457,18 грн, строк сплати якого - 19 липня 2018 року; 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого 19 жовтня 2018 року; 3 кв. 2018 року (за зайняття незалежною професійною діяльністю) - 2457,18 грн, строк сплати якого 19 жовтня 2018 року; 4 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого 21 січня 2019 року; 4 квартал 2018 року (за зайняття незалежною професійною діяльністю) - 2457,18 грн, строк сплати якого 21 січня 2019 року; 1 квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати якого 19 квітня 2019 року; 2 квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати якого 19 липня 2019 року, 3 квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати якого настав 21 жовтня 2019 року, 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати якого настав 20 січня 2020 року.
Відповідно до розрахунку боргу з єдиного внеску до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16661-17 від 11 лютого 2019 року на суму 36664,98 грн, зазначений борг виник за період 2017 року по 20 січня 2020 року (арк. спр. 55).
При цьому, нарахування ЄСВ позивачу як особі, яка проводять незалежну професійну діяльність, здійснювалось відповідачем 19 квітня 2018 року, 19 липня 2018 року, 19 жовтня 2018 року та 21 січня 2019 року по 2457,18 грн за відповідний квартал 2018 року та донараховано 02 травня 2018 року зобов'язання з ЄСВ за 2017 рік у сумі 8448,00 грн (по 2112,00 грн за кожен квартал).
Отже, з січня 2019 року відповідач припинив нарахування позивачу ЄСВ як особі, яка проводять незалежну професійну діяльність, та здійснював нарахування виключно як фізичній особі-підприємцю, яка обрала спрощену систему оподаткування.
До суду з даним позовом позивач звернувся 10 березня 2020 року.
Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про вилучення з інтегрованої картки даних про наявність у позивача заборгованості з ЄСВ в сумі 20070,45 грн (арк. спр. 69-70).
27 квітня 2020 року позивачем подано до суду заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, яку обґрунтовано тим, що позивачу не було відомо про обрахування відповідачем недоїмки зі сплати ЄСВ за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) станом на 31 січня 2020 року за позивачем обліковується недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 36664,98 грн, під час створення спірної вимоги. Крім того, відповідач не надав позивачу розрахунку боргу є ЄСВ в якості додатку до спірної вимоги від 11 лютого 2020 року №Ф-16661-17.
Про нарахування ЄСВ за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (особи, які проводять незалежну професійну діяльність) позивач дізнався після ознайомлення з вимогою, тобто в березні 2020 року.
Вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з а позовом в частині вимог про зобов'язання відповідача видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дані про наявність заборгованості (недоїмки) з ЄСВ в сумі 20070,45 грн суд виходить з такого.
Предметом даної справи є правомірність дій відповідача щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та включення до інтегрованої картки платника недоїмки зі сплати ЄСВ за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (особи, які проводять незалежну професійну діяльність).
Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881) (далі - Порядок № 422).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку № 422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Частина третя статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 КАС України.
Законодавством, а саме Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI), встановлено строки оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення податкового органу про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, однак, не встановлені спеціальні стоки для вирішення даного спору.
Отже, для оскарження у судовому порядку дій контролюючих органів або зобов'язання вчинити певні дії, що не пов'язані з винесенням вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, до позовної вимоги щодо видання з інтегрованої картки платника недоїмки зі сплати ЄСВ за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, слід застосовувати шестимісячний строк визначений КАС України.
Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи в тому числі матеріалів наданих позивачем разом із заявою про поновлення строку звернення до суду встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду щодо визнання протиправними та скасування вимог (недоїмки).
Під час розгляду адміністративної справи № 360/4103/18 щодо скасування вимог (недоїмки) № Ф-16661-17 від 14 листопада 2018 року, судом встановлено, що під час формування вимоги включено суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 20733,90 грн, за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого - 19 квітня 2018 року; 2017 рік - 8448 грн, строк сплати якого - 02 травня 2018 року; 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого - 19 липня 2018 року; 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати якого 19 жовтня 2018 року, всього у сумі 18276,72 грн.
Підставою для нарахування заборгованості стало те, що позивач, як особа, що проводить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, зобов'язаний сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності.
Крім того, з відзиву від 26 лютого 2019 року на адміністративний позов по справі №360/4103/18 до якого долучено витяг з інтегрованої картки з єдиного внеску за 2017 - 2019 роки та докази направлення відзиву позивачу - ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивач ще в лютому 2019 року був обізнаний про нарахування йому єдиного внеску як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність з одночасним відображенням вказаних сум в інтегрованій картці.
Отже, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним з лютого 2019 року щодо нарахування йому відповідачем єдиного соціального внеску як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача вилучити певні суми з інтегрованої картки 10 березня 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку встановлено статтею 122 КАС України.
При цьому позивач не навів поважних причин щодо тривалого пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що позивач достеменно знав про порушення своїх прав щодо включення до інтегрованої картки платника заборгованості зі сплати єдиного внеску, у тому числі і внесків нарахованих йому у подвійному розмірі як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Також суд звертає увагу, що останній раз в інтегрованій картці позивача нарахування йому ЄСВ як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, відбулось 21 січня 2019 року.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що права позивача в даному випадку підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 10 вересня 2019 року.
Суд зазначає, що з даних інтегрованої картки платника встановлено, що позивачу за період з 10 вересня 2019 року нараховано єдиний соціальний внесок 21 жовтня 2019 року та 20 січня 2019 року в сумі по 2754,18 грн саме як фізичній особі-підприємцю, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Отже, в межах шестимісячного строку (строку звернення до суду) відповідач не вчиняв стосовно позивача протиправних дій щодо внесення в інтегровану картку платника податків інформації про подвійне нарахування ЄСВ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області в частині позовних вимог про зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, утому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Автоматизованої системи «Податковий блок» дані про наявність заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску по 09 вересня 2019 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно в частині залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Т.В. Смішлива