29 квітня 2020 року справа № 340/644/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.
представника позивача - Гнаткович О.І., Петелько Н.І., Осадча Ю.В.,
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0183835308 від 09.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не належно виконувались вимоги ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - внески за лютий - жовтень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, що свідчить про правомірність прийнятого рішення (а.с.105-106).
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.123-124).
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що військовою частиною отримано рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0183835308 від 09.12.2019 року щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Згідно з розрахунком, долученим до оскаржуваного рішення, встановлено, що відповідач вважає, що позивачем у період з березня по листопад 2019 року допущено несвоєчасну сплату ЄСВ, в зв'язку з чим нараховано суму штрафу:
- за несвоєчасну сплату в сумі 19808,70 грн. - 15.11.2019 року в сумі 3961,74 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 11396,55 грн. - 12.09.2019 року в сумі 2279,31 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 14555,85 грн. - 10.10.2019 року в сумі 2911,17грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 273432,85 грн. - 30.05.2019 року в сумі 54686,57 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 260384,00 грн. - 30.08.2019 року в сумі 52076,80 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 280235,45грн. - 29.03.2019 року в сумі 56047,09 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 292238,55 грн. - 29.11.2019 року в сумі 58447,71 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 273190,40грн. - 29.10.2019 року в сумі 54638,08 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 269814,10 грн. - 27.06.2019 року в сумі 53962,82 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 277669,25 грн. - 27.09.2019 року в сумі 55533,85 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 256647,75 грн. - 26.04.2019 року в сумі 51329,55 грн.
- за несвоєчасну сплату в сумі 280951,45 грн. - 26.07.2019 року в сумі 56190,29 грн.
Загальна сума штрафу - 502064,98 грн. За аналогічні періоди податковим органом нараховано пеню в розмірі 19707,20 грн.
Позивач, не погоджуючись з такими діями податкового органу, звернувся з зазначеним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі Закону України №2464 розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону №2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України №2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Частиною 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч. 1 ст. 4 цього Закон, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок (п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини 2 пункту 2 розділу VIІ Інструкції 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску виноситься за даними інформаційної системи та без проведення перевірки.
Судом встановлено, що для перерахування єдиного внеску на заробітну плату працівників та грошового забезпечення військовослужбовців є два розрахункових рахунки: №37190201021107 та №37199202021107.
26.02.2019 року військовою частиною було здійснено перерахування єдиного внеску, нарахованого на фонд оплати працівників платіжним дорученням №217 в сумі 286801,17 грн. (а.с.72).
В судовому засіданні встановлено, що позивачем помилково здійснено перерахування на рахунок №37199202021107 (для сплати ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці працівників), що призвело до виникнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на нараховану заробітну плату працівників та переплати єдиного внеску по грошовому забезпеченню. Отримувачем вказаних перерахувань є ГУ ДПС у Кіровоградській області (код 43142606).
Відповідно, своєчасно переховані позивачем кошти не були зараховані відповідачем на належний рахунок.
Про виникнення недоїмки по сплаті єдиного внеску, згідно пояснень позивача, військову частину повідомили представники ДПІ в м. Знам'янка в кінці листопада 2019 р. телефонним зв'язком.
28.11.2019 року позивач, відповідно до платіжного доручення №1474 часткового відкоригував суму недоїмки - 120433,54 грн. (а.с.85).
05.12.2019 року, відповідно до платіжного доручення №1521 було відкореговано останню суму недоїмки - 166367,63 грн. (а.с.86).
Відповідно до частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Згідно з положеннями розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до п. 8 розділу VI Інструкції №449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 11 ст. 9 Закону України №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.11 ст. 25 Закону України 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до положень ч.10 статті 25 Закону України 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
З огляду на викладене, для підтвердження факту несплати єдиного внеску, необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету в строк, встановлений п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.11 ст. 25 Закону України 2464. Помилкове зазначення іншого розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою Закону строк, а відтак, і для застосування на підставі п.11 ст.25 Закону штрафних (фінансових) санкцій.
Судом встановлено, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску та фактично була здійснена сплата єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами.
Таким чином, оскільки перерахування коштів з помилковим зазначенням іншого розрахункового рахунку не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати єдиного внеску та ним самостійно нараховане зобов'язання за зазначеним платежем, суд вважає, що помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі №813/1008/16, від 30 жовтня 2018 року по справі №824/7/16-а, від 29 січня 2019 року по справі №803/1039/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0183835308 від 09.12.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 7827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ПН972966 від 14.02.2020 року (а.с. 9).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0183835308 від 09.12.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7827,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст складено та підписано 08.05.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко