ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" травня 2020 р. справа № 300/657/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент призначення пенсії позивачу законодавством було регламентовано його право на перерахунок такої пенсії, у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ. В подальшому правове регулювання перерахунку пенсій працівникам прокуратури неодноразово змінювалось. На момент звернення до відповідача щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано неконституційними окремі діючі положення Закону України "Про прокуратуру в частині пенсійного забезпечення, що, на думку позивача, викликало виникнення у нього відповідного права на перерахунок пенсії, у зв'язку із збільшенням розміру складових заробітної плати. Відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви, листом від 11.01.2020 року № 11/05 відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає зазначене рішення відповідача незаконним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією України, Законами України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 15-16).
07.05.2020 ухвалою суду в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, відмовлено (а.с. 123-124).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.04.2020 (а.с. 25-29), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що положення статті 50-1 Закону № 1789, що регулювали порядок перерахунку пенсії втратили чинність. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно звернув увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), згідно з яким положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697 визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним. Відповідно, право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019. При цьому, в позовній заяві, позивач просив провести перерахунок та виплачувати пенсію починаючи з 01.10.2018 але не більше як за 12 місяців. Окрім того, вказав, що ОСОБА_1 при зверненні з заявою від 03.03.2020 про перерахунок пенсії долучив довідку про розмір заробітної плати, видану на підставі постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 657. Водночас, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 № 1155, встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру", а тому підстав для перерахунку пенсії немає.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 04.09.2002 отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою від 06.05.2016 Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі №348/688/16-а позов ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру його пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013. Зобов'язано правонаступника Управління ПФУ в Надвірнянському районі Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 та відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 02.12.2012 року) в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Івано-Франківської області № 18-193 вих-16 від 16.03.2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 січня 2016 року (а.с. 89-92), постановою від 10.06.2016 у справі №348/852/16-а позов задоволено. Визнано протиправною відмову Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 06.05.2016 року щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного заробітку. Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням фактично отриманих сум його пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 02.12.2012 року з урахуванням поданої довідки про заробітну плату від 16.10.2012 року №18-312 вих-12 без обмеження її максимального розміру, в розмірі 90% місячного заробітку та виплатити йому різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії, починаючи з 06.12.2015 року, перерахувавши її на пенсійний рахунок позивача (а.с. 103-105).
Частиною 4 статті 78 КАС України, зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, 03.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугою років, долучивши довідку прокуратури Івано-Франківської області № 18-179 від 03.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.20107 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (а.с. 111-112).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.03.2020 № 87, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років з посиланням на те, що порядок проведення перерахунку пенсій прокурорським працівникам, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на виконання рішення Конституційного суду України від 13.12.2019. Пенсійний фонд України звернувся за роз'ясненням до Міністерства соціальної політики України, відповідно питання перерахунку пенсії буде вирішено після отримання відповіді (а.с. 8-9).
Також Рішенням від 23.03.2020 за № 121 позивачу відмовлено, оскільки пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1155 "Про умови оплати праці прокурорів", установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру" (а.с. 114).
Вважаючи таку відмову органу пенсійного фонду протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу вересень 2002) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відносно підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорів, то норми відповідного змісту було передбачено частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
У відповідності до ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Суд зазначає, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (03.03.2020) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.
З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою).
Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", ";Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до п.п.1 п.3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім "… частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 …".
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року справа № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року справа № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року № 754/15912/16-а тощо.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 13 грудня 2019 року.
Таким чином, суд вказує на те, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, останній діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно, суд вбачає в його діях ознаки протиправності та вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.
Щодо покликання позивача на статтю 50-1 Закону №1789-XII, як на законодавчу підставу перерахунку пенсії, то суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин вказана норма втратила чинність, а тому застосуванню не підлягає.
Натомість, на час вирішення спору спірні правовідносини регулює частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції.
Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Корецький та інші проти України", щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується ("Маестрі проти Італії").
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 23.02.2020 №121 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
Водночас, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в первинній редакції на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 03.03.2020 №18-179 в розмірі 90% місячної заробітної плати, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 13.12.2019.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 75 % від фактично сплаченого судового збору - 840,80 грн, що становить 630,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , викладену в листі від 05.03.2020 № 87.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.