08 травня 2020 року Справа № 280/836/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Кредитної спілки «АКТИВ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
06 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кредитної спілки «АКТИВ» (далі - КС «АКТИВ», позивач) до (з урахуванням уточнень від 04.03.2020) Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.11.2019 №0032605804.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що з боку відповідача порушено процедурний порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки з листа «Про розгляд заперечення» за вих. №50890/10/08-01-58-04 видно, що Енергодарське управління ГУ ДПС у Запорізькій області веде мову про Акт з іншим номером, ніж той, заперечення на який направлялися КС «АКТИВ» (відрізняється номер Акту). Стверджує, що якщо припустити, що відповідач допустив механічну помилку та мова йде про один і той же Акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток від 10.10.2019, то з його боку було порушено строки розгляду заперечень (7 робочих днів, що настають за днем їх отримання), встановлених п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, так як 30.10.2019 є останнім днем розгляду заперечень та складання висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Даний висновок на адресу КС «АКТИВ» направлено не було. Також звертає увагу, що відповідачем при прийнятті оскарженого рішення №0032605804 від 06.11.2019 неправильно застосовані положення п. 49.1, пп.49.18.3 п.49.18 ст.49, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України щодо необхідності подання податкових декларацій КС «АКТИВ», оскільки позивачем, як неприбутковою організацією, своєчасно, у відповідності з нормами Кодексу, подано звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітні періоди 2017 та 2018 рік, які відповідачем були прийняті. На думку позивача, про те, що КС «АКТИВ» є неприбутковою організацією свідчать наступні обставини справи, зокрема: положення ст.1 Закону України «Про кредитні спілки», який визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань, та є спеціальним законом; Рішення Енергодарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області №90 від 07.03.2003, на підставі ст. 157 Податкового кодексу України; 21.09.2016 КС «АКТИВ» отримало Рішення №004 від 21.09.2016, прийнятого Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яким підприємству була присвоєна ознака неприбутковості «0038», та зазначена дата (21.09.2016) включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, починаючи з. якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації. Стосовно Рішення №1708234600098 від 25.07.2017, яким КС «АКТИВ» виключено з реєстру неприбуткових організацій з 01.07.2017, пояснює, що позивачем було оскаржене вказане рішення у адміністративному порядку, однак оскільки не отримано від ДФС повідомлення про продовження строків розгляду скарги, відкритого розгляду скарги, як передбачено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916, не відбулося, вмотивованого рішення про результати розгляду скарги, як передбачено Порядком, ДФС не приймало та не надсилало на адресу КС «АКТИВ», таким чипом, ДПС погодилася з доводами позивача, викладеними у скарзі, та в подальшому приймала без заперечень від КС «АКТИВ» річні звіти. Крім того, вказує, що 18.12.2019 позивач отримав Постанову ВС від 10.12.2019 по справі №808/4131/16, а тому на момент розгляду скарги позивача на ППР, відповідачу було відомо про наявність даного судового рішення, яким, в тому числі, визнана протиправною бездіяльність Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області по не внесенню інформації щодо КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій, але він при розгляді скарги ці обставини не врахував. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.11.2019 №0032605804.
Ухвалою судді від 10.02.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.
Ухвалою судді від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та призначено судове засідання на 08 квітня 2020 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 27 березня 2020 року надав суду відзив (вх. №14697), відповідно до якого із посиланням на приписи ст. 133 Податкового кодексу України, ст. 1, 7, 8, 21, 23 Закону України «Про кредитні спілки» зауважує, що діяльність кредитних спілок не в повній мірі відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ, а отриманий саме від комерційної діяльності дохід кредитні спілки розподіляють між членами такої спілки, у зв'язку із чим кредитна спілка, як фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, є платником податку на прибуток та зобов'язана нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу. Пояснює, що листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.12.2016 №4611/10/08-01-12-03-12 позивача повідомлено про скасування Рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.09.2016 №004, а також на виконання змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових установ (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу), Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення від 25.07.2017 №1708234600098 по підприємству КС «АКТИВ» про виключення з реєстру неприбуткових установ та організацій з 01.07.2017. Однак, протягом 2017, 2018 років позивач продовжує подавати звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації всупереч Рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2017 №1708234600098, яке на даний час є правомірним та чинним (не скасоване ні в адміністративному, ні в судовому порядку). Стверджує, що Енергодарським управлінням при наборі номеру акта перевірки дійсно було допущено механічну помилку, пропущена цифра 1, при цьому, строки розгляду заперечення, встановлені п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, не було порушено та 05.11.2019 направлено на адресу КС «АКТИВ» листа «Про розгляд заперечення» за вих. №50890/10/08-01-58-04. Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №808/4131/18 зазначає, що в п.15 мотивувальної частини постанови Верховного Суду суд встановлює, що кредитна спілка не відповідає ознакам неприбутковості закріпленим у пп. 133.4.1 п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України, отже КС «Актив» рішенням від 25.07.2017 виключена з Реєстру неприбуткових підприємств та організацій, відповідно до вимог Кодексу (кредитна спілка не відповідає ознакам неприбутковості), а тому зобов'язана за 2017-2018 роки подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток; за не подачу декларацій з податку на прибуток відповідачем складений акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2019 №0032605804, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представником позивача до суду 07 квітня 2020 року направлено відповідь на відзив (вх. №16304), у якій враховуючи те, що документів, що свідчать про те, що ОСОБА_1 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво ГУ ДПС у Запорізькій області у порядку її самопредставництва не надано, просить вважати, що відзив на позов відповідачем в порядку ст. 162 КАС України не надано та вирішити справу у відповідності з положеннями ч.6 ст.162 КАС України. Щодо доводів, наданих у відзиві, наголошує, що відповідачем не спростовані посилання позивача на повне задоволенням скарги на користь скаржника, КС «АКТИВ», внаслідок чого рішення №1708234600098 від 25.07.2017 є скасованим. Жодного рішення про виключення КС «АКТИВ» до листів-повідомлень від 30.12.2016 та 12.01.2017 не надано, бо таких рішень не приймалося, а значить такі листи не мають жодної юридичної сили. Крім цього, вважає, що жодних правових підстав, передбачених п.16 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, для виключення КС «АКТИВ» з Реєстру не має, так як немає даних про недотримання з 01.07.2017 з боку позивача вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України. Ураховуючи викладене, просить про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У свою чергу, від представника відповідача надійшли заперечення (вх. №17100 від 13.04.2020) на відповідь на відзив, у яких щодо підписання відзиву на позовну заяву стверджує, що в роздруківці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 04.03.2020 відносно ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено, що ОСОБА_1 (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво суб'єкта владних повноважень з правом посвідчення копій документів )) - підписант, при цьому, відповідно до вимог діючого законодавства, при внесенні запису до Єдиного державного реєстру, крім ПІБ, обов'язково державним реєстратором вноситься і дата народження, паспорт, ідентифікаційний номер, але при роздруківці зазначені дані (персональні дані особи) не друкуються, крім ПІБ. Стосовно покликань позивача на порушення строків розгляду заперечення, подачі декларацій, перебування в реєстрі не прибуткових організацій, рішення про виключення КС «АКТИВ» з реєстру не прибуткових організацій звертає увагу суду, що предметом даної позовної заяви КС «АКТИВ» є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019 №0032605804 в розмірі 340,00 грн., прийнятого на підставі акту перевірки, за не подання податкових декларацій з податку на прибуток, а не правомірність включення/виключення з реєстру не прибуткових організацій.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КС «АКТИВ» (код ЄДРПОУ 26338914) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 22.06.2004 та 30.09.2004 відомості про підприємство включені до Єдиного державного реєстру (номер запису: 1 100 120 0000 000038). Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 64.92 Інші види кредитування; Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у. (основний).
Рішенням Енергодарської ОДПІ №90 від 07.03.2003 КС «АКТИВ» на підставі ст. 157 розділу ІІІ Податкового кодексу України присвоєно ознаку неприбутковості «10 - Кредитні спілки».
26 липня 2016 року Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області листом №6030/10/08-23-12-008 повідомлено КС «АКТИВ» про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», у зв'язку з чим податковий орган просив в місячний термін з дня отримання даного листа надати відповідь щодо відповідності статусу «неприбутковості» та завірені копії установчих документів. Даним листом також було попереджено, що неприбуткові організації, які діяли до 1 січня 2017 року і не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та не подали копії таких документів фіскальному органу, виключаються після 1 січня 2017 року з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Листом №552 від 25.08.2016 позивачем повідомлено Енергодарську ОДПІ, що КС «АКТИВ» є неприбутковою організацією і відповідає вимогам встановленим п.133.4 ст. 133 Податкового кодексу України. Судом також встановлено, що позивач подав заяву платника податку форми 1-РН та необхідні документи передбачені законодавством для включення до Реєстру.
Рішенням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №004 від 21.09.2016 КС «АКТИВ» присвоєна ознака неприбутковості «0038» та зазначена дата (21.09.2016) включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з довідкою від 07.02.2017 КС «Актив» перебувала в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37, проте не була включена до новоутвореного Реєстру з технічних причин, які виникли при адмініструванні вказаного реєстру.
Так, Енергодарською ОДПІ направлено листа до Головного управління ДФС в Запорізькій області №7999/8/08-23-12-007 від 26.10.2016, в якому поставлено проблемне питання відносно КС «Актив», а саме: при формуванні рішення по неприбутковій установі Кредитна спілка «Актив», код 26338914, де при обробленні документу в податковому блоці відображено інформацію про те, що рішення про включення до реєстру не може бути прийнято з причини «особа не включена до ЄДР, або установа, організація не є юридичною особою». В обліку платників відображається дата останньої реєстрації Кредитної спілки «Актив» в ЄДР 20.02.2003 №1017. Орган державної реєстрації:4526934 - Виконавчий комітет Енергодарської міської ради. Додано 2 додатки скріншотів з податкового блоку про занесення даних до інвентаризаційної картки та про неможливість обробити документ при формуванні рішення.
Вказані обставини стали підставою для звернення у грудні 2016 року КС «АКТИВ» до суду з позовом до Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності відповідача по не внесенню інформації про включення неприбуткової організації КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з Рішенням №004 від 21.09.2016, прийнятого Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області; зобов'язання відповідача здійснити дії по внесенню інформації про включення неприбуткової організації КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з Рішенням №004 від 21.09.2016 прийнятого відповідачем; зобов'язання відповідача утриматися від здійснення дій щодо виключення КС «Актив» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, у зв'язку з відсутністю інформації про включення неприбуткової організації КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з Рішенням №004 від 21.09.2016 прийнятого відповідачем.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2017 по справі №808/4131/16, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Листом від 30.12.2016р. №4611/10/08-01-12-03-12 «Про надання відповіді» ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлено, що позивач підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01 січня 2017 року, а Рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.09.2016 №004 - скасуванню.
Крім того, Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області направлено підприємству лист-повідомлення від 12.01.2017 №197/10/08-23-12-008 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано уповноваженою особою 26.01.2017 (підтверджується поштовим повідомленням про вручення).
ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення від 25.07.2017 №1708234600098 про виключення КС «АКТИВ» з реєстру неприбуткових установ та організацій з 01.07.2017, яке направлено підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Дане рішення отримано уповноваженою особою 27 липня 2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та не заперечується позивачем.
Позивач оскаржив Рішення від 25.07.2017 №1708234600098 у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, направивши 14 серпня 2017 року скаргу №297 на нього. Скаргу отримано адресатом 21 серпня 2017 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Так, рішенням ДФС України від 14.09.2017 №20566/6/99-99-12-03-06-15 «Про розгляд скарги» повідомлено, що рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2017 №1708234600098 про виключення КС «АКТИВ» з Реєстру неприбуткових установ та організацій є правомірним. Указане рішення надійшло на адресу позивача 21 вересня 2017 року за вх. №188.
27 вересня 2017 року позивач надіслав на адресу ДФС України та ГУ ДФС у Запорізькій області заяву №352 від 26.09.2017, в якій просив утриматись від неправомірних дій по відношенні до КС «АКТИВ» та відновити її права, а також внести відомості до Реєстру неприбуткових установ та організацій про КС «АКТИВ», якій Рішенням №004 від 21.09.2016, прийнятим Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була присвоєна ознака неприбутковості 0038 та зазначена дата (21.09.2016) включення неприбуткової організації до Реєстру.
У подальшому, 10 грудня 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду винесена постанова по справі №808/4131/16, якою касаційну скаргу КС «АКТИВ» задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі №808/4131/16 скасовано і ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги КС «АКТИВ» задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по не внесенню інформації щодо позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно Рішення від 21.09.2016 №004 прийнятого Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області; зобов'язано Енергодарську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області розглянути питання по виконанню Рішення від 21.09.2016 №004. В задоволенні решти позовних вимог Кредитної спілки «Актив» відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою ГУ ДПС у Запорізькій області проведена камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток (про несвоєчасне подання), за результатами якої складено акт від 10.10.2019 №160/08-0-58-04/26338914. Під час перевірки встановлено порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1, пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України, а саме платником податку не подано податкові декларації з податку на прибуток за 2017 і 2018 роки. Вказаний акт був направлений на адресу кредитної спілки поштою та вручений уповноваженому представнику 12 жовтня 2019 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до відповідача подано заперечення №326 від 22.10.2019 (вх. від 28.10.2019 №9822/10), проте листом-відповіддю про розгляд заперечення від 05.11.2019 № 50890/10/08-01-58-04 повідомлено, що акт камеральної перевірки від 10.10.2019 №160/08-01-58-04/26338914 складено у відповідності до чинного законодавства.
На підставі акту камеральної перевірки та з урахуванням виявлених порушень контролюючим органом 06.11.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0032605804, яким до позивача застосовано штрафну санкцію з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн. Указане рішення разом із розрахунком штрафних санкцій було напралено на адресу позивача та вручено поштою його уповноваженому представнику 07 листопада 2019 року, про що свідчить довідка ДПП «Укрпошта» від 16.12.2019.
Не погоджуючись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 14.11.2019 №354 на нього, однак відповідно до рішення № 2929/6/99-00-08-05-05-06 від 16.01.2020 оскаржене рішення ГУ ДПС у Запорізькій області залишене без змін, а скаргу - без задоволення.
Проте, вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 47.1 ст. 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодекс) визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Згідно з п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Пунктами 49.1 і 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
За приписами пп. 49.18.3 н. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).
Стосовно покликань позивача на порушення з боку контролюючого органу процедурного порядку прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення суд вказує на таке.
У відповідності до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до положень п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Із матеріалів справи вбачається, що Енергодарське управління ГУ ДПС у Запорізькій області отримало заперечення на Акт камеральної перевірки від 10.10.2019 №160/08- 0-58-04 28 жовтня 2019 року, таким чином, відповідачем не було порушено строки розгляду заперечення (сім робочих днів, що настають за днем їх отримання), встановлених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та 05 листопада 2019 року направлено на адресу КС «АКТИВ» листа «Про розгляд заперечення» за вих. №50890/10/08-01-58-04
Механічна помилка, допущена відповідачем при наборі номеру акта перевірки (пропущена цифра 1), на думку суду, не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування оскарженого рішення контролюючого органу.
За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами камеральної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1, пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України в частині не подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2017 і 2018 роки, що у подальшому стало підставою для винесення оскаржуваного рішення.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 №2908-III (далі - Закон №2908), відповідно до ст. 1 якого кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону №2908 кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.
Особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій до 01 січня 2015 року регулювались ст. 157 Податкового кодексу України, яка згідно з її пп. «в» п. 157.1 поширювала такі особливості, зокрема, на кредитні спілки.
З 1 січня 2015 року Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено у новій редакції та змінено порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі неприбуткових підприємств, установ та організацій.
Так, ст. 133 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 01 січня 2015 року до 13 серпня 2015 року) був встановлений виключний перелік установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток після їх внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій й кредитні спілки цим переліком визначені не були.
13 серпня 2015 року набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі - Закон №652), яким передбачено особливості оподаткування податком на прибуток неприбуткових установ та організацій, розширено перелік суб'єктів господарювання - неприбуткових підприємств, установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, а також змінено порядок їх оподаткування податком на прибуток.
За змістом пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Підпунктом же 133.4.1 цього пункту Кодексу (в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII (далі - Закон №1797), що набрали чинності з 01 січня 2017 року) визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652)).
Згідно із пп. 133.4.5 п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
За змістом пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
- бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.
Також Законом №652 підрозділ 4 («Особливості справляння податку на прибуток підприємств») розділу ХХ («Перехідні положення») ПК України доповнено п. 34 та 35, відповідно до яких установлено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України №37 від 24.01.2013.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року).
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі - Порядок), а вимоги, на відповідність яким контролюючий орган перевіряє організації при включенні їх до Реєстру, визначені п. 7 Порядку й повністю узгоджуються з вимогами, визначеними пп. 133.4.1. п 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.
Відповідно ж до п. 16 Порядку виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:
- використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
- розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
- невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
- затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;
- за ініціативою неприбуткової організації.
Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:
- з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
- з дати припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);
- з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою (п. 17 Порядку).
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, неприбуткові підприємства, установи та організації, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" були внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій не підлягали виключенню з нього до 01 липня 2017 року; ті, які на цей же час були внесені до Реєстру й відповідали вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, - включались контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, а ті, які були внесені до Реєстру, але не відповідали вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, - з метою включення до нового Реєстру зобов'язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу й лише у випадку невчинення таких дій вони з 01 липня 2017 року підлягали виключенню контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №813/5094/17 (адміністративне провадження №К/9901/51894/18).
Як вже зазначалось, Рішенням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №004 від 21.09.2016 КС «АКТИВ» за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України, присвоєно ознаку неприбутковості «0038» та зазначена дата (21.09.2016) включення її до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Так, задовольняючи частково позовні вимоги Верховний Суд у постанові 10.12.2019 по справі №808/4131/16 щодо твердження судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права позивача зазначив, що оскільки на час звернення до суду, а саме 30.12.2016 чинною була редакція п.35 Підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якої неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Разом із цим, колегія суддів погодилась з правовим висновком судів першої та апеляційної інстанції, що кредитна спілка не відповідає ознакам неприбутковості закріпленим у пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, однак чинність Рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.09.2016 №004 свідчить про відсутність законних підстав для не включення КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача утриматись від здійснення дій щодо виключення КС «АКТИВ» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, у зв'язку з відсутністю інформації про включення неприбуткової організації КС «АКТИВ» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з Рішенням №004 від 21.09.2016, прийнятого відповідачем колегія суддів зазначила, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача, яке в даній справі відновлюється шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відтак вважала неможливим зобов'язати Енергодарську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області утриматись у майбутньому від дій, вчинення яких можливо лише припустити.
Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).
Відносно доводів відповідача про те, що листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.12.2016 №4611/10/08-01-12-03-12 та Листом-повідомленням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.01.2017 №197/10/08-23-12-008 позивача повідомлено про скасування Рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.09.2016 №004, суд наголошує, що зі змісту вказаних листів вбачається, що вони носили суто інформаційний характер. Жодних рішень, у розумінні Податкового кодексу України, про скасування Рішення від 21.09.2016 №004 про включення позивача до Реєстру неприбуткових підприємств та організацій на адресу позивача не направлялось та матеріали справи не містять.
Стосовно посилань представника відповідача на рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2017 №1708234600098, яким КС «АКТИВ» виключена з Реєстру неприбуткових підприємств та організацій суд наголошує на тому, що вказане рішення у строки, встановлені законодавством було оскаржене позивачем у адміністративному порядку.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований ст. 56 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України).
Пунктом 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
З урахуванням положень п. 56.9 ст. 56 Кодексу керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (абз.2 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України).
Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого Податкового кодексу України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №826/500/15, від 10.10.2019 по справі № 826/4049/14, від 10.02.2020 по справі 200/9042/19-а.
Також суд звертає увагу на те, що процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015№ 916 (надалі - Порядок №916).
Так, відповідно до п.1 п.2 розділу VII Порядку №916, реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі, а у разі незазначення такої адреси - на податкову адресу платника податків.
Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу (п.3 розділу VII Порядку №916).
Відповідно до п.4 розділу VII Порядку №916, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
У разі якщо останній день строків, зазначених у пункті 2 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п.5 розділу VII Порядку №916).
Пунктом 5 розділу ІХ Порядку №916 передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
З матеріалів справи вбачається та не спростоване відповідачем по справі, що у межах спірних правовідносин перебіг 20-денного строку розпочинається з 22.08.2017 (з дня наступного за днем отримання скарги) та закінчується 11.09.2017, отже рішення ДФС України від 14.09.2017 №20566/6/99-99-12-03-06-15 «Про розгляд скарги» прийняті керівником контролюючого органу поза межами строку, встановленого п. 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки відсутні докази направлення позивачу до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги, рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами розгляду скарги на рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2017 №1708234600098 про виключення КС «Актив» з Реєстру неприбуткових підприємств та організацій, а також відсутні докази письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду цієї скарги, а тому відповідно до п.56.9 статті 56 Податкового кодексу України така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2017 №1708234600098, нечинним.
Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку, що спростовує твердження представника відповідача, що на даний час вказане рішення є правомірним та чинним (не скасоване ні в адміністративному, ні в судовому порядку).
Про наявність обставин того, що скарга на рішення №1708234600098 від 25.07.2017 була повністю задоволена на користь скаржника, КС «АКТИВ» письмово повідомило ДФС України та ГУ ДФС у Запорізькій області відповідною заявою за вих. № 352 від 26.09.2017, проте контролюючий орган жодним чином на вказану заяву не відреагував.
Під час ухвалення рішення судом враховане також, що 26.02.2018 КС «АКТИВ», як неприбуткова організація, подала звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний період 2017 рік, а 27.02.2019 позивачем подано звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний період 2018 рік. Вказані звіти Енергодарським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області були прийняті, зауважень щодо них не було, що фактично визнане відповідачем у поданому відзиві.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті камеральної перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Твердження позивача про відсутність доказів на підтвердження наявності повноважень у представника ГУ ДПС у Запорізькій області на представництво відповідача не заслуговують на увагу, оскільки повноваження Слюсаря С.А. підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2020 відносно відповідача, у якому зазначено, що останній діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво суб'єкта владних повноважень з правом посвідчення копій документів) - підписант.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 від 03.02.2020. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Запорізькій області.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд виходить із такого.
За приписами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( частини третя статті 134 КАС України).
Згідно із ч. 4 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Підставою для визначення розміру компенсації витрат на правничу допомогу у адміністративних справах є документальне підтвердження участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З метою підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Гердер ОСОБА_2 до матеріалів справи додано договір №021 від 08.12.2016 щодо надання юридичних послуг та правової допомоги адвокатом, додаткову угоду №1 від 15.01.2020 до вказаного Договору, додаток № до Договору (тарифи на надання юридичних послуг та правової допомоги), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №678 від 07.05.2008, акт №4 від 02.04.2020 здачі - приймання виконаних робіт за надання юридичних послуг та правової допомоги адвокатом за Договором №021 від 08.12.2016, за яким сума гонорару адвоката становить 3 000,00 грн., рахунок №5 від 02.04.2020 і платіжне доручення №63 від 02.04.2020 на суму 3 000,00 грн.
З аналізу матеріалів адміністративної справи вбачається, що адміністративний позов від 03.02.2020 №32, заява про усунення недоліків від 02.03.2020 №62, відповідь на відзив від 03.04.2020 №118 складені та підписані Головою правління КС «АКТИВ» І.М.Гердер, ЄДРПОУ 26338914, яка відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівник з 18.04.2014.
Отже, адміністративний позов було підписано та надано до суду безпосередньо позивачем, а не його представником (адвокатом), що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає ч. 5 ст. 134 КАС України. Додатки до позовної заяви також завірені особисто керівником позивача.
Що стосується усної консультації та складання клопотання (заяв, скарг) до органу контролюючого щодо характеру спірних правовідносин, вони, на думку суду, є складовою частиною підготовки позовної заяви.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи вищезазначене та подані документи позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у даній справі, а тому суд не знаходить підстав для їх стягнення.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Кредитної спілки «АКТИВ» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06 листопада 2019 року №0032605804.
3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок присудити на користь Кредитної спілки «АКТИВ» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 26338914) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).
Відмовити у стягненні судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 08.05.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко