27 квітня 2020 року Справа № 280/1143/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 27, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправним та скасувати реєстраційну дію, -
20.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати реєстраційну дію/запис Державного реєстратора відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців номер запису: №21011750000024116 від 08.02.2014 про включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що підприємницьку діяльність вона не здійснювала, податкову звітність не подавала, На момент вчинення Держаним реєстратором Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради дії/запису №2 101 175 0000024241 від 08.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації позивача фізичною особою - підприємцем, підставою для внесення таких відомостей повинна була бути реєстраційна картка позивача на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, проте позивачем вона не складалась. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 01.07.2010 №2390 набрав чинності 03.03.2011, а процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності закону, тобто мав тривати до 03.03.2012, що також за позицією позивача вказує на незаконність та протиправність дій відповідача станом на 08.02.2014. З цих підстав просив позов задовольнити.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується, у зв'язку з чим наддав до суду відзив (вх. №13343 від 23.03.2020), відповідно до якого зазначає, що згідно з матеріалами реєстраційної справи №210102411625 для скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності до відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності виконавчого комітету Мелітопольської міської ради не наддавались. З посиланням на вимоги Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.03.2020 без виклику сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 23.08.2019 позивачем отримано вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-103756-56 на загальну суму боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 23785,08 грн.
Згідно отриманої інформації в податковому органі позивачу стало відомо, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію щодо реєстрації 29.04.2004 ОСОБА_1 як про фізичної особи-підприємця, про що державним реєстратором здійснено запис №21011750000024116 від 08.02.2014.
29.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з відповідною заявою щодо припинення суб'єкта господарювання, про що державним реєстратором здійснено запис №21010060003024116 про припинення суб'єкта господарювання.
26.12.2019 за вих. №1108 відділом реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області надано інформацію на адвокатський запит щодо реєстрації ФОП ОСОБА_1 , за змістом якої відповідно до наявної у відділі інформації, яка була передана від попередніх органів державної реєстрації, а саме: за даними реєстраційної справи №210102411625 - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 , як фізична особа-підприємець, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради від 29.04.2004 за №02140811Ф0051300. На виконання наказу Міністерства юстиції від 12.04.2012 №575/5 “Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на підставі інвентаризаційних відомостей 08.02.2014 була проведена реєстраційна дія “Включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним” фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Не погодившись з записом щодо державної реєстрації Чернової Т.П. від 08.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач звернулась до суду з даним позовом.
Так встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, виданого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради від 29.04.2004 за №02140811Ф0051300.
З 01 липня 2004 набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон №755), який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 755 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 755, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 755, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону № 755, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.
Відповідно до ст. 1 Закону № 755, реєстраційна картка - документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Отже з огляду на положення наведених норм права суд зазначає, що у 2014 році за загальним правилом необхідною умовою для прийняття державним реєстратором рішення щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця була реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
В подальшому, Верховною Радою України 01.07.2010 прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання” за №2390 (далі - Закон № 2390).
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2390 цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390 передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 01.07.2010 №2390 набрав чинності 03.03.2011, а процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності закону, тобто мав тривати до 03.03.2012.
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390, усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.
Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390, після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації (п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390).
12 квітня 2012 року наказом Міністерства юстиції України № 575/5 було затверджено Положення про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Положення № 575/5 ).
Відповідно до п. 1.2 Положення № 575/5 Комісії створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.
Згідно з п. 2.4 Положення № 575/5 до складу комісії входять працівники реєстраційних служб головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, територіальних органів державної статистики, територіальних органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3.1 Положення № 575/5 завданням комісії є проведення інвентаризації невключених суб'єктів.
Згідно з п. 3.2 Положення № 575/5 (на час внесення оскаржуваного запису) комісія відповідно до покладеного на неї завдання, серед іншого, зокрема:
- приймає від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців (далі - уповноважені органи), аналітичну інформацію про невключених суб'єктів;
- передає узагальнену інформацію про невключених суб'єктів виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій за місцезнаходженням юридичних осіб та за місцем проживання фізичних осіб - підприємців для подальшого включення їх державними реєстраторами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
Відповідно до пункту 4.3 Положення № 575/5 комісія, зокрема, передає узагальнену інформацію про невключених суб'єктів державним реєстраторам за місцезнаходженням юридичних осіб та за місцем проживання фізичних осіб - підприємців для подальшого включення цих відомостей до Єдиного державного реєстру, про що складається акт приймання-передачі у двох примірниках. Узагальнена інформація про невключених суб'єктів може передаватися частинами.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем те, що підставою для включення 08.02.2014 ФОП ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру, слугувала аналітична інформація отримана від тимчасової спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації невключених суб'єктів до Єдиного державного реєстру для подальшого включення державним реєстратором даних відомостей до Єдиного державного реєстру на підставі акту приймання-передачі.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що запис внесено на підставі інформації уповноваженого органу, яким встановлено факт реєстрації позивача суб'єктом підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року і такий факт не був спростований позивачем.
Щодо посилання позивача, що нею після початку дії Єдиного державного реєстру не вчинялося жодних дій щодо набуття статусу фізичної особи-підприємця, заяв та документів державному реєстратору не подавала, оскільки вирішила припинити свою підприємницьку діяльність, суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону № 755 та створення Єдиного державного реєстру державна реєстрація осіб-підприємців, яка мала місце до 1 липня 2004 року, автоматично не припинялась, а отже позивач і не був зобов'язаний вчиняти будь-яких дій з метою набуття статусу фізичної особи-підприємця після 01 липня 2004 року. У разі якщо позивач виявив бажання припинити підприємницьку діяльність, то після 01 липня 2004 року він був зобов'язаний вчинити певний алгоритм дій, які для цього визначалися Законом № 755.
Той факт, що позивач не звертався до державного реєстратора про заміну свідоцтва про державну реєстрацію, також не свідчить про неправомірність дій відповідача щодо внесення інформації про позивача до ЄДР, оскільки Закон не пов'язує внесення інформації про особу-підприємця до ЄДР з такою умовою, як отримання нею свідоцтва про реєстрацію нового зразка.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 27, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправним та скасувати реєстраційну дію - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 квітня 2020 року.
Суддя О.О. Артоуз