06 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/573/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Закарпатської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 травня 2020 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач 1, Закарпатська митниця ДФС), Закарпатської митниці Держмитслужби (далі - відповідач 2, Закарпатська митниця Держмитслужби), яким просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 14.02.2020 року № 58-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці Держмитслужби;
- стягнути з Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року по день ухвалення судового рішення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 13000,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Закарпатської митниці ДФС від 14.02.2020 року № 58-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " з 19.02.2020 року державна служба позивача припинена на підставі ч.2 ст. 87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з нез'явленням на службу більш як на 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності. Такий наказ, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню з тих підстав, що застосування Закарпатською митницею ДФС цієї норми закону та припинення державної служби були відсутні. Так, відповідно до вказаної норми, на підставі якої позивачу припинено державну службу та фактично звільнено з роботи, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. Враховуючи те, що позивач, за період з вересня по лютий 2020 року включно був хворим на туберкульоз та протягом цього періоду часу перебував на лікуванні, а також норми Закону України "Про протидію захворювання на туберкульоз", якими встановлено гарантію обмеження звільнення хворого на туберкульоз, оскаржений наказ про припинення державної служби позивача та звільнення його із займаної посади є протиправними та підлягає скасуванню. Зазначене має наслідком поновлення позивача на роботі. Враховуючи те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" Закарпатська митниця ДФС була реорганізована шляхом її приєднання до Закарпатської митниці Держмитслужби (тобто відбулося правонаступництво), до Закарпатської митниці Держмитслужби перейшли права і обов'язки Закарпатської митниці ДФС, у тому числі за трудовими правовідносинами з позивачем. Таким чином, позивач підлягає поновленню на державній службі на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці Держмитслужби.
Ухвалою суду від 11.03.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.04.2020 року до суду надійшло клопотання представника Закарпатської митниці ДФС про закриття провадження у справі. Обгрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі на підставі п.8 ст. 238 КАС України вказує на те, що дії митниці щодо видання наказу про звільнення ОСОБА_1 вчиненими на підставі наявних на митниці документів та інформації, а сама ситуація виникла внаслідок того, що позивачем було приховано факт лікування від туберкульозу, при цьому, зміст листків непрацездатності не містив інформації щодо виду захворювання позивача. Враховуючи викладене, Закарпатською митницею ДФС видано наказ від 08.04.2020 року, яким скасовано положення наказу Закарпатської митниці ДФС від 14.02.2020 року № 58-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " щодо звільнення позивача, та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 20.02.2020 року.
Ухвалою суду від 09.04.2020 року у задоволенні клопотання Закарпатської митниці ДФС про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Закарпатської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено з тих підстав, що предметом спору є поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці Держмитслужби, а також, стягнення із Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року по день ухвалення судового рішення.
27.04.2020 року представником відповідача 1 до суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з виправленням суб'єктом владних повноважень оскаржених порушених прав позивача в повному обсязі, а саме: поновленням належним відповідачем - Закарпатською митницею ДФС позивача на займаній на час звільнення посаді, а також, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 06.05.2020 року у задоволенні клопотання Закарпатської митниці ДФС про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Закарпатської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено з тих підстав, що предметом спору є поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці Держмитслужби, а також, стягнення із Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року по день ухвалення судового рішення.
Представником Закарпатської митниці Держмитслужби надано суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що позивачем безпідставно залучено її у спір стосовно правовідносин, в яких вона не брала участі, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає, що оскаржений наказ був виданий Закарпатською митницею ДФС, цією ж юридичною особою цей наказ був скасований та позивач поновлений на роботі. Також, саме Закарпатською митницею ДФС виконано вимоги позовної заяви щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом голови Комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДФС Ясевич М.М. від 14.02.2020 року № 58-О "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ", відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VІІ, припинено ОСОБА_1 , старшому державному інспектору відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС, державну службу 19.02.2020 року у зв'язку з нез'явленням на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.
Підставою для звільнення позивача стала тривала відсутність на роботі внаслідок тимчасової непрацездатності, зокрема: з 06.08.2019 року по 23.08.2019 року - 18 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_1 , виданий 06.08.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, лікар травматолог ОСОБА_2 , комунальний заклад "Ужгородська районна лікарня" (відмітка "Продовжує хворіти"); з 24.08.2019 року по 29.08.2019 року - 6 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_2 , виданий 29.08.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, лікар травматолог ОСОБА_2 , комунальний заклад "Ужгородська районна лікарня"; з 30.08.2019 року по 05.09.2019 року - 7 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_3 , виданий 30.08.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, сімейний лікар ОСОБА_3 , комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"; з 06.09.2019 року по 04.10.2019 року - 29 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_4 , виданий 06.09.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, лікар ОСОБА_4 , комунальне некомерційне підприємство "Ужгородська міська поліклініка" (відмітка "Продовження листка № 901521"); з 05.10.2019 року по 03.12.2019 року - 60 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_5 , виданий 05.10.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, лікар ОСОБА_4 , комунальне некомерційне підприємство "Ужгородська міська поліклініка" (відмітка "Продовження листка № 668050"); з 04.12.2019 року по 10.02.2020 року - 69 календарних днів, листок непрацездатності серії НОМЕР_6 , виданий 04.12.2019 року, причина непрацездатності: захворювання загальне, режим лікування амбулаторний, лікар ОСОБА_4 , комунальне некомерційне підприємство "Ужгородська міська поліклініка" (відмітка "Продовження листка № 668060").
Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VІІ підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
Разом з тим, згідно з випискою амбулаторної карти від 27.02.2020 року № 3632/14, позивач з 06.09.2019 року по 10.02.2020 року перебував на амбулаторно-контрольованому лікуванні в туб. кабінеті КНП "Ужгородська міська поліклініка" з діагнозом: фіброзно-вогнищеві зміни після клінічно вилікуваного туберкульозу легень.
З урахуванням закріпленого в Конституції України положення про те, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про протидію захворювання на туберкульоз" від 05.07.2001 року №2586-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями.
В преамбулі вказаного Закону зазначено, що він визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на протидію виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, забезпечення медичної допомоги хворим на туберкульоз, і встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері протидії захворювання на туберкульоз.
Так, стаття 21 даного Закону передбачає, що уперше виявленим хворим на заразні форми туберкульозу та хворим з рецидивом туберкульозу, які є застрахованими особами за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, листок непрацездатності видається на весь визначений лікарем період проведення основного курсу лікування. За висновком медико-соціальної експертної комісії листок непрацездатності зазначеним особам може бути продовжено, але не більш як на 10 місяців з дня початку основного курсу лікування. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи.
Оскільки держава закріпила у виді соціальної гарантії для осіб, які хворіють на туберкульоз, збереження за ними місця роботи на весь період лікування, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про те, що спірний наказ про припинення державної служби ОСОБА_1 прийнятий відповідачем 1 не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням прав позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача про його скасування є правомірними.
Разом з тим, 08.04.2020 року Закарпатською митницею ДФС прийнято наказ за № 72-о "Про поновлення ОСОБА_1 ", зі змісту якого вбачається, що, у зв'язку із виявленням факту захворювання при якому Законами України "Про протидії захворювання на туберкульоз" та "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлено продовжений строк збереження місця роботи (посади), вирішено скасувати п.1 наказу Закарпатської митниці ДФС від 14.02.2020 року № 58-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 20.02.2020 року.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактично в даній частині позову спору між сторонами не існує, відтак, спірні правовідносини не виникають.
При цьому, що стосується вимог позовної заяви про поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці Держмитслужби та стягнення з Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 року по день ухвалення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
То ж для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити порушене право саме у заявлений спосіб та саме суб'єктом владних повноважень, до якого звернуто позовні вимоги.
Регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців у межах спірних правовідносин регулюється Кодексом законів про працю України, як загальним законом.
Відповідно до п. 17 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Отже, будь-яка публічна служба є державною службою.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 Кодексу законів про працю України), регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Таким чином, правовідносини у сфері державної служби регулюється Законом України "Про державну службу", який є спеціальним актом вищої юридичної сили в системі законодавства про державну службу та визначає особливості правового регулювання у даній сфері, а тому його положенням у процесі правозастосування надається перевага над положеннями Кодексу законів про працю України. При цьому положення Кодексу законів про працю України застосовуються лише у випадку не урегульованості або неповної урегульованості трудових правовідносин осіб, які мають статус державного службовця.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Відповідно до Постанови КМУ від 18.12.2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Постановою КМУ від 06.03.2019 року № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
21.08.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р "Питання Державної податкової служби", згідно якого погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Постановою КМУ від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.
Також установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.
Згідно з додатком 2 до зазначеної постанови реорганізується Закарпатська митниця ДФС шляхом приєднання до Закарпатської митниці Держмитслужби.
Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2011 року № 1074, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Згідно з п. 12 вказаного Порядку, орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 04.12.2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Таким чином, з 08.12.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної митної політики здійснюють відповідні територіальні органи Державної Митної служби України.
Як слідує з матеріалів даної адміністративної справи, згідно наказу Закарпатської митниці ДФС від 30.01.2015 року № 145-о ОСОБА_1 призначено у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Тиса" Закарпатської митниці ДФС.
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 14.02.2020 року № 58-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " з 19.02.2020 року державна служба позивача припинена на підставі ч.2 ст. 87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з нез'явленням на службу більш як на 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, саме Закарпатській митниці ДФС на час виникнення спірних правовідносин законодавчо було надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в Закарпатській митниці ДФС та звільняти з такої посади, відповідно у даних спірних правовідносинах, що склалися між учасниками справи, суб'єктом призначення є Закарпатська митниця ДФС.
Так, 08.04.2020 року Закарпатською митницею ДФС прийнято наказ за № 72-о "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 20.02.2020 року.
Відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, на дату видання оскарженого наказу тривала реорганізація Закарпатської митниці ДФС. При цьому, в новостворену Закарпатську митницю Держмитслужби позивач переведений не був.
Суд зазначає, що наведені фактичні обставини справи вказують, що позивач у трудових правовідносинах із Закарпатською митницею Держмитслужби не перебував, відтак, правових підстав для його поновлення в Закарпатську митницю Держмитслужби, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Закарпатської митниці Держмитслужби - не має.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, з урахуванням того, що суд вирішує спори, що виникли та потягнули за собою певні наслідки для сторін, чого в даному випадку немає, так як, відповідачем 1 відновлено порушене право позивача на працю, шляхом його поновлення на займаній на час звільнення посаді, та відсутністю законодавчо обгрунтованих підстав для поновлення позивача, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із Закарпатської митниці Держмитслужби, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 139 КАС України, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 ) до Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 39515893), Закарпатської митниці Держмитслужби (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 43337207), про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті