Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2020 р. Справа №200/4621/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59904725 від 28 серпня 2019 року,
встановив:
06 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження № 59904725 від 28 серпня 2019 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Виходячи з положень частини 1 статті 5 та частини 2 статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Судом встановлено, що способом судового захисту позивач зазначив лише вимогу про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження № 59904725 від 28 серпня 2019 року.
Тобто, позовні вимоги викладено без врахування положень статті 5 КАС України. Відтак позивачу необхідно визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем протиправних рішень, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту та із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Судом встановлено, що позивач не додав до позовної заяви належно засвідчені копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, які підтверджують його адміністративну процесуальну дієздатність та ідентифікують фізичну особу.
Таким чином, для всебічного та обґрунтованого розгляду позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду належно засвідчені копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Щодо питання сплати судового збору.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем позивача через введення на території України загальнонаціонального карантину. Доказів неможливості сплати судового збору до клопотання не додано.
Згідно з частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони. При цьому, в порядку статті 133 КАС України відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи, що до заяви позивачем не долучено жодного підтвердження його важкого матеріального становища та відсутності доходу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого позивачем клопотання.
Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2102,00 грн.
Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов немайнового характеру 840,80 грн.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок за наступними реквізитами: Р/р UA408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 , призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 840,80 гривень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59904725 від 28 серпня 2019 року.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України;
- належним чином засвідчених копій паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача в двох екземплярах;
- доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру.
Зазначений строк обчислюється з урахуванням виключень, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна