Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
08 травня 2020 р. Справа №200/4098/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-413746-46 від 19.11.2019, яка надана Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 26539,26 грн.
У зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою від 22.04.2020 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 30 грн., копії доданих до позовної заяви доказів, засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства, копії додатків до позовної заяви для відповідача, адміністративного позову у відповідності до кількості учасників справи із зазначенням у позовних вимогах вірної дати спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
05.05.2020 позивач надав через канцелярію суду заяву на виконання ухвали суду від 22.04.2020 до якої було додано: оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 30 грн., копії доданих до позовної заяви доказів, засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства, копії додатків до позовної заяви для відповідача та копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-413746-46 від 19.11.2019 Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
Розглянувши дану заяву позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд виходив із наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-413746-46 від 19.11.2019, яка надана Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 26539,26 грн., проте до позовної заяви додав вимогу про Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-413746-46.
На виконання ухвали суду від 22.04.2020 позивачем, зокрема, надано: копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-413746-46 від 19.11.2019 Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області та позовну заяву у відповідності до кількості сторін по справі щодо оскарження зазначеної вимоги Ф-413746-46 від 19.11.2019.
Суд зазначає, що частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями ч.2 ст.2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
В силу вимог п.4 ч.1 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з абз.9 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).
Вимогу про сплату боргу (недоїмки) винесено податковим органом 19.11.2019, доказів отримання позивачем вказаної вимоги суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що позивач правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку не скористався і до адміністративного суду звернувся лише 14.04.2020, відповідно до штампу відділення поштового зв'язку, який міститься на конверті, в якому надійшла позовна заява. Таким чином, звернувшись до суду 14.04.2020 з даним позовом, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням вищевикладеного суд вбачає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк не більше десяти днів з дня отримання такої ухвали шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 169, 248 КАС України, -
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до п. 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” КАС України строки визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька