08 травня 2020 року Справа 160/4874/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги: визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивача - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене в листі відповідача від 07.04.2020 року та зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії за вислугу років позивачу з 07.10.2009 року з її одночасним перерахунком, на підставі документів, що вже містяться в його пенсійній справі з виготовленням нової довідки про розмір грошового забезпечення, на вказаний ним банківський рахунок, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до позовної зави долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на те, що він є особою похилого віку - 71 рік. Пенсію він не отримує, оскільки відповідач незаконно відмовляється поновлювати її виплату. Як це буде доведено далі, цей факт разом з наслідками розповсюдження в Ізраїлі коронавірусу, призвів до того, що майновий стан позивача не дозволяє йому сплатити судовий збір. Враховуючи, повну невідомість стосовно перспектив боротьби з коронавірусом - зовсім неможливо передбачити наперед, коли це тяжке положення позивача зміниться та чи зміниться взагалі.
Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що не може звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік.
За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, у зв'язку з чим, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет на 2020 рік”, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 102 гривні.
Як видно зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлені вимоги складає - 840,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок UA238999980313131206084004008; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма