07 травня 2020 року Справа 160/3433/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач), з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані в 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роках щорічні додаткові відпустки, встановлені учасникам бойових дій Законом України “Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити належну позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке він мав право станом на день звільнення з військової служби 03.05.2019 р.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3433/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 30.03.2020 р.
Ухвалою суду від 03.04.2020 р. позовну заяви прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
04.05.2020 р. від відповідача надійшло клопотання, яким останній ініціює перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи тим, що розгляд даної судової справи має велике значення як для відповідача так і для позивача та не може бути простим та «шаблонним».
При вирішенні заяви відповідача про необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки (ч.1).
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2).
Учасники справи мають право, зокрема: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч.3).
Положеннями ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В ч.4 ст.257 КАС України, визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначалося вище, звертаючись з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідач формально зазначив про те, що результат розгляду даної справи матиме велике значення для військовослужбовців та інших військових формувань та в подальшому стосуватиметься значних коштів з державного бюджету України, не зазначивши при цьому жодних підстав чому саме ця справа відповідає таким критеріям. Відносто того, що рішення по суті спору у даній справі торкнеться у майбутньому значних коштів з державного бюджету України, суд вважає досить оціночним дане твердження.
Також, суд не погоджується з думкою відповідача, що розгляд даної справа не може бути простим та «шаблонним», оскільки відкриття спрощеного позовного провадження у справі та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи до судового засідання не означає автоматичне віднесення такої справи до таких, що передбачає простий та шаблонний її розгляд. КАС України передбачено спрощену процедуру розгляду справи у справах незначної складності, визначені критерії які мають враховуватися судом при вирішенні такого питання на стадії відкриття провадження, що входить до повноважень головуючого судді.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як встановлено судом в ухвалі від 03.04.2020 р. про відкриття провадження у даній справі, суд, вирішуючи питання про відкриття провадження, дійшов висновку про те, що дана справа віднесена до справ незначної складності, а тому враховуючи предмет та підстави позову вирішив за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім того, судом враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.
Враховуючи викладене, дослідивши клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/3625/20, судом не встановлено підстав щодо неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження через її складність або інші обставини.
У зв'язку із чим клопотання, шо розглядається задоволенню не підлягає.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до норм КАС України, призначення судом розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику осіб, не позбавляє права сторін викласти усі свої доводи та пояснення письмово.
Судом було надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Керуючись ст.ст. 44, 12, 257, 262 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова