08 травня 2020 року Справа № 160/2750/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Криворіжжя» (вул. Мусоргського, буд. 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053, код ЄДРПОУ 39808111) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б.17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
11 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Криворіжжя» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.11.2019 р. № №0096615730 в частині застосування штрафу в розмірі 159 636,23 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в частині накладення штрафу на суму 159636,23 грн., зазначаючи, що податкова накладна №478 від 31.07.2019 року була надіслана на реєстрацію о 17 год. 07 хв. 15.08.2019 року, тобто у термін встановлений Податковим кодексом України. Проте, згідно з даними програмного забезпечення «Fredo звіт», першу квитанцію нашим товариством отримано вже після закінчення операційного дня, а саме о 21 год. 13 хв., про неприйняття документу. Таким чином, позивач був позбавлений можливості виправити зазначені відповідачем помилки. Позивач робив умовний продаж (сам собі), придбаних продуктів харчування, та складав ПН на постачання товарів для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість - надання путівок для оздоровлення особам до 18 років. Податкові накладні №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 01.08.2019 року були відправлені неплатнику ПДВ у якого немає обов'язку складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування (помилкове виписування, тощо). В індивідуальній податковій консультації від 19.07.2019 р. N 3352/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК ДФС робить висновок, у разі відсутності у платника (Покупця) обов'язку складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування (помилкове виписування, тощо), та звільняє такого платника (Продавця) від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.
На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині є протиправним, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року на адресу суду від відповідача 13.04.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення, яке винесено на підставі висновків, викладених в акті перевірки щодо порушення ТОВ «Соціальні ініціативи «Криворіжжя» граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних правомірне і відповідає нормам чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
На підставі пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, фахівцем ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Соціальні ініціативи «Криворіжжя» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за травень, червень, липень, серпень 2019 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 15.10.2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 10.10.2019 року №3571/04-36-57-30/39808111, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних по 14 податковим накладним, складеним за травень, червень, липень, серпень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 1765895,54 грн.
На підставі акту перевірки від 10.10.2019 року №3571/04-36-57-30/39808111 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми Н від 18.11.2019 року №0096615730, яким:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1765895,54 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 176589,56 грн.
Загальна сума штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2019 року №0096615730 становить 176589,56 грн.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування суми штрафу у розмірі 159636,23 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішеннями якої від 02.01.2020 року №120/6/99-00-08-05-05 продовжено розгляд скарги та від 10.02.2020 року №5050/6/99-00-08-05-05-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування суми штрафу у розмірі 159636,23 грн. позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Стосовно несвоєчасної реєстрації податкових накладних №478 від 31.07.2019 року - відправлена 15.08.2019 року, та №287 від 30.06.2019 року - відправлена 15.07.2019 року, суд зазначає наступне.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок), який був чинний на момент направлення на реєстрацію податкових накладних №478 від 31.07.2019 року, №287 від 30.06.2019 року.
Відповідно до пункту 2 Порядку внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов'язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків.
Відповідно до ч. 10 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено судом податкова накладна №478 від 31.07.2019 року була надіслана на реєстрацію о 17 год. 07 хв. 15.08.2019 року, тобто у термін встановлений Податковим кодексом України. Проте, згідно з даними програмного забезпечення «Fredo звіт» першу квитанцію про неприйняття документу товариством отримано вже після закінчення операційного дня, а саме о 21 год. 13 хв. Таким чином, позивач був позбавлений можливості виправити зазначені відповідачем помилки.
Податкова накладна №287 від 30.06.2019 року була надіслана на реєстрацію о 19 год. 53 хв. 15.07.2019 року, тобто у термін встановлений Податковим кодексом України. Проте, згідно з даними програмного забезпечення «Fredo звіт» першу квитанцію про неприйняття документу товариством отримано на наступний день. Таким чином, позивач був позбавлений можливості виправити зазначені відповідачем помилки.
В контексті вищезазначеного, враховуючи, що протягом операційного дня до 20 год. 00 хв. позивачу не було надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття податкових накладних №478 від 31.07.2019 року та №287 від 30.06.2019 року, останні згідно з ч. 10 п.201.10 ст.201 ПК України вважаються прийнятими та зареєстрованими 15.08.2019 року та 15.07.2019 року відповідно, тобто це свідчить про те, що реєстрація відбулася в межах граничного строку відповідно до ч.11 п.201.10 ст.201 ПК України та позивачем було дотримано вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Наведена позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 813/815/18, від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17 та від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно несвоєчасної реєстрації податкових накладних №735 від 31.08.2019 року та №528 від 31.08.2019 року, суд зазначає наступне.
Придбані товари за податковими накладними №735 від 31.08.2019 року та №528 від 31.08.2019 року використовувались в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання.
Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Соціальні ініціативи Криворіжжя» надає послуги з оздоровлення та відпочинку дітей та має відповідні свідоцтва про державну атестацію дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на ДЗОВ «Приморський» та ДЗОВ «Альбатрос».
Позивач робив умовний продаж (сам собі) придбаних продуктів харчування та складав ПН на постачання товарів для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість - надання путівок для оздоровлення особам до 18 років, що підтверджується долученими до позовної заяви платіжними дорученнями зі сплатою за путівку без ПДВ та копією путівки, яка включає харчування дитини.
Таким чином, оскільки вказані операції є звільненими від оподаткування, відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних №735 від 31.08.2019 року та №528 від 31.08.2019 року, адже спірні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав і не міг зазнати шкоди через невключення сум ПДВ до податкового кредиту.
Стосовно несвоєчасної реєстрації податкових накладних №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 09.05.2019, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
Системний аналіз ст.201, п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Як свідчать матеріали справи, податкові накладні №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 09.05.2019, відображені в акті перевірки та додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не підлягали наданню отримувачу (покупцю) з підстави постачання неплатнику податку.
Податкові накладні №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 09.05.2019 були відправлені неплатнику ПДВ у якого немає обов'язку складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування. Ці обставини відповідачем не заперечуються.
Пунктом 120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Пунктом 120.1-2 ст. 120-1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Отже, стаття 120-1 Податкового кодексу України встановлює штрафні санкції для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних). При цьому норми містять виключення для певних податкових накладних.
Як випливає зі змісту позовної заяви та пояснень сторін спірним є питання щодо виключень, на які не поширюються норми по застосуванню штрафних санкцій.
Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307: "8. При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються)".
Згідно з нормами ПК України (ст. 195, ст. 211, п. 8 підрозділу 2 Перехідних положень) до операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою, відносяться операції з: - вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони; - постачання товарів: для заправки (дозаправки) або забезпечення морських та повітряних суден, космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі, наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством (у визначених Податковим кодексом України випадках), магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України; - постачання таких послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом, послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом, послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси; - У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка; - На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України …: оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги; - На період до 1 січня 2020 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю.
Таким чином, всі податкові накладні, які звільнені від оподаткування ПДВ, не видаються покупцю. Податкові накладні, які складені на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, можуть бути як такими, що надаються покупцю, та такими, що не надаються покупцю.
Механізм застосування штрафу за статтею 120-1 ПК України передбачає наявність бази для його нарахування - сума ПДВ, зазначена в податковій накладній - яка помножується на вказаний в нормі відсоток.
Спірні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав і не міг зазнати шкоди через невключення сум ПДВ до податкового кредиту.
Суд зауважує, що система електронного адміністрування ПДВ, запроваджена в 2015 році, як механізм запобігання зловживань шляхом незаконного відшкодування ПДВ з бюджету, не внесла кардинальних змін в загальні принципи стягнення ПДВ, затверджені ПК України. Норми Кодексу, що визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, залишилися незмінними.
Штраф запроваджувався з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мав дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит. При відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрації) податкових накладних, які не надаються покупцю, державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно з п. 201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів, отже накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.
Отже, системний аналіз правовідносин у цій справі свідчить про невідповідність дійсному змісту ст. 120-1 Податкового кодексу України варіанта тлумачення спірної норми відповідачем.
Отже, суд зробив висновок, що включення сум штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 09.05.2019 р. до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправним та таким, що не ґрунтується на зазначених нормам податкового законодавства, відтак, податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, під час розгляду справи не підтверджені висновки, викладені в акті перевірки, стосовно нарахування позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми штрафних санкції у розмірі 159636,23 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №735 від 31.08.2019, №528 від 31.08.2019, №735 від 31.08.2019, №528 від 31.08.2019, №573 від 26.08.2019, №534 від 31.08.2019, №563 від 27.08.2019, №67 від 10.05.2019, №69 від 09.05.2019, №66 від 11.05.2019, №68 від 09.05.2019, №70 від 09.05.2019р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.11.2019 р. № №0096615730 в частині застосування штрафу в розмірі 159 636,23 грн. є таким, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2394,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 253646 від 04.03.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2394,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Криворіжжя» (вул. Мусоргського, буд. 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053, код ЄДРПОУ 39808111) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б.17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.11.2019 р. № №0096615730 в частині застосування штрафу в розмірі 159 636,23 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Криворіжжя» ( вул. Мусоргського, буд. 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053, код ЄДРПОУ 39808111) за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б.17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) судові збір у розмірі 2394 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук