06 травня 2020 року Справа № 160/2413/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити дії, а саме: призначити та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 29.08.2019р. ОСОБА_1 звернулась до Марганецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та про виплату разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-IV. В подальшому, позивачеві було призначено пенсію за віком, проте у виплаті разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій - відмовлено. За твердженням останньої, письмову відмову про виплату разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій від органів Пенсійного фонду нею так і не було отримано, на підставі чого вона була змушена звернутися на «Урядову гарячу лінію» та 03.12.2019 року - зі скаргою до Пенсійного фонду України. Листами від 10.10.2019 року №6476/В-06 та від 28.12.2019 року №9401/В-09 Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відмовило у зарахуванні до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи ОСОБА_1 на посадах педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах, оскільки період роботи на такій посаді, на думку відповідача, може бути зараховано до спеціального стажу лише за умови, що педагог-організатор працював саме у загальноосвітніх навчальних закладах, а не в позашкільних, а тому підстави для зарахування вказаного періоду роботи позивача до спеціального стажу відсутні, як і відсутні підстави для виплати разової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності у ОСОБА_1 необхідного спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Проте, позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки педагог-організатор є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи позивача на посадах педагога-організатора в позашкільних навчальних закладах має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Означена безпідставна відмова відповідача призводить до порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист, а тому ОСОБА_1 вважає, що заявлені нею позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідача; завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу позивача); оригіналу банківської квитанції №0.0.1625824987.1 від 21 лютого 2020 року, відповідно до якої сплачено судовий збір за подання до суду позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у сумі 840,80грн.; уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити у позовних вимогах дату та номер оскаржуваного рішення (відмови) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України та ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 10.03.2020 року позивачем до канцелярії суду 31.03.2020р. надано заяву про уточнення позовних вимог з додатками, чим усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2413/20, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 22.04.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
04 травня 2020 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що підстави для виплати позивачеві разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки згідно з приписами Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 №909 (далі - Перелік №909), до посад позашкільних навчальних закладів розділу 1 «Освіта» ОСОБА_1 можливо зарахувати лише періоди її роботи з 09.09.1977р. по 27.08.1979р.; з 23.05.1996р. по 01.02.1998р.; з 05.04.2002р. по 16.08.2004р.; з 06.05.2008р. по 31.07.2019р., що складає 17 років 3 місяці 25 днів та є недостатнім для виплати вищевказаної разової допомоги, так як спеціальний стаж для її виплати для жінок має становити не менше ніж 30 років. Так, згідно з п.2 Порядку обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком №909, відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають особи, які в позашкільних навчальних закладах працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Водночас, стаж роботи на посадах педагогів-організаторів може бути зарахований до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, лише за умови, що педагог-організатор працював саме у загальноосвітніх навчальних закладах, а не в позашкільних, як позивач. Отже, підстави зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 на посадах педагога-організатора у позашкільних навчальних закладах до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, відсутні. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не набула права на виплату разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
04 травня 2020 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2020р. відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29.08.2019р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Як слідує з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , 29.08.2019р . вона звернулася до Марганецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відповідною заявою про призначення їй пенсії за віком та виплату разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої позивачем було надано пакет документів, а саме: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; копію Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ; копію Свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 ; копію розпорядження №1 від 01.04.1993р.; довідку відділу у справах сім'ї та молоді виконкому Марганецької міської ради від 14.08.2019р. №139; історичну довідку про Центр творчості дітей та юнацтва за місцем проживання (ЦДЮТ) видану відділом у справах сім'ї та молоді виконкому Марганецької міської ради від 22.08.2019р. №146; довідку відділу у справах сім'ї та молоді виконкому Марганецької міської ради від 28.08.2019р. №160.
На підставі наданих документів з 29.08.2019р. позивачеві призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-IV.
Разова грошова допомога у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 виплачена не була, у зв'язку із чим вона звернулася на «Урядову гарячу лінію».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 10.10.2019р. №6476/В-06 ОСОБА_1 повідомлено, що відділом з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто її звернення від 10.09.2019р. на Урядову гарячу лінію з питання виплати десяти пенсій при виході на пенсію та зазначено, що підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Закону №1058-ІV немає підстав, оскільки згідно з приписами Переліку №909, до посад позашкільних навчальних закладів розділу 1 «Освіта» ОСОБА_1 можливо зарахувати лише періоди її роботи з 09.09.1977р. по 27.08.1979р. - вчителем початкових класів, старшою піонервожатою Лошкарівської середньої школи (1 рік 11 місяців 19 днів); з 23.05.1996р. по 01.02.1998р. - керівником гуртка Центру творчості дітей та юнацтва за місцем мешкання відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому (1 рік 8 місяців 9 днів); з 05.04.2002р. по 16.08.2004р. виконуючим обов'язки директора ЦТДЮ за місцем проживання, з 01.05.2002р. - директором ЦТДЮ за місцем проживання відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому (2 роки 4 місяці 27 днів); з 06.05.2008р. по 31.07.2019р. (по теперішній час) - директором Центру-комплексу позашкільної роботи управління освіти виконкому Марганецької міськради (з 01.04.2012р. - відділу освіти Марганецької міськради) (11 років 3 місяці), що в сукупності складає 17 років 3 місяці 25 днів та є недостатнім для виплати вищевказаної разової допомоги, так як спеціальний стаж для її виплати для жінок має становити не менше ніж 30 років. Так, згідно з п.2 Порядку №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком №909, відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають особи, які в позашкільних навчальних закладах працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Водночас, стаж роботи на посадах педагогів-організаторів може бути зарахований до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, лише за умови, що педагог-організатор працював саме у загальноосвітніх навчальних закладах, а не в позашкільних, як позивач. Отже, підстави зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 на посадах педагога-організатора у позашкільних навчальних закладах, а саме: періоди роботи з 24.09.1979р. по 10.10.1988р. - вихователем, педагогом-організатором по виховній роботі в піонерській кімнаті будинкового управління №1; з 11.10.1988р. по 31.03.1993р. - педагогом-організатором в ВО житлово-комунальне господарство; з 01.04.1993р. по 22.05.1996р. вихователем кімнати школяра «Гренада» відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому; з 02.02.1998р. по 09.06.1998р. - педагогом-організатором в ЦТДЮ за місцем мешкання відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 10.06.1998р. по 01.01.1999р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва міського відділу освіти виконкому Марганецької міськради; з 02.01.1999р. по 04.04.2002р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 17.08.2004р. по 31.08.2007р. - педагогом-організатором клубу «Гренада» в ЦТДЮ відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому; з 01.09.2007р. по 05.05.2008р. - педагогом-організатором Центру творчості дітей та юнацтва управління освіти виконкому Марганецької міськради до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, відсутні. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не набула права на виплату разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою, 03.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України зі скаргою на дії (бездіяльність) посадових осіб ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.
Листом від 28.12.2019 року №9401/В-09 Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у відповідь на скаргу ОСОБА_1 , надіслану до Пенсійного фонду України, надало роз'яснення аналогічні викладеним у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 10.10.2019р. №6476/В-06.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік №909).
Згідно з п.4 Порядку №1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Згідно з ч.4 ст.14 Закону України «Про освіту» державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
Абзацом 2 статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб'єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.
Частинами 1-2 статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, що заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства.Статус державного має заклад позашкільної освіти, заснований на державній формі власності. Статус комунального має заклад позашкільної освіти, заснований на комунальній формі власності. Статус приватного має заклад позашкільної освіти, заснований на приватній формі власності. Права та обов'язки закладу позашкільної освіти, передбачені Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами, мають також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про позашкільну освіту» заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
За змістом приписів ч.2 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, абз.3 розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963, посади вихователя і педагога-організатора віднесені до педагогічних посад.
Записами трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджується, що позивач працювала на наступних посадах в наступні періоди:
з 09.09.1977р. по 27.08.1979р. - вчителем початкових класів, старшою піонервожатою Лошкарівської середньої школи;
з 24.09.1979р. по 10.10.1988р. - вихователем, педагогом-організатором по виховній роботі в піонерській кімнаті будинкового управління №1;
з 11.10.1988р. по 31.03.1993р. - педагогом-організатором в ВО житлово-комунальне господарство;
з 01.04.1993р. по 22.05.1996р. вихователем кімнати школяра «Гренада» відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому;
з 23.05.1996р. по 01.02.1998р. - керівником гуртка Центру творчості дітей та юнацтва за місцем мешкання відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому;
з 02.02.1998р. по 09.06.1998р. - педагогом-організатором в ЦТДЮ за місцем мешкання відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому;
з 10.06.1998р. по 01.01.1999р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва міського відділу освіти виконкому Марганецької міськради;
з 02.01.1999р. по 04.04.2002р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому;
з 05.04.2002р. по 16.08.2004р. виконуючим обов'язки директора ЦТДЮ за місцем проживання, з 01.05.2002р. - директором ЦТДЮ за місцем проживання відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому;
з 17.08.2004р. по 31.08.2007р. - педагогом-організатором клубу «Гренада» в ЦТДЮ відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому;
з 01.09.2007р. по 05.05.2008р. - педагогом-організатором Центру творчості дітей та юнацтва управління освіти виконкому Марганецької міськради;
з 06.05.2008р. по 31.07.2019р. (по теперішній час) - директором Центру-комплексу позашкільної роботи управління освіти виконкому Марганецької міськради (з 01.04.2012р. - відділу освіти Марганецької міськради).
Згідно з ч.4 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993р., зокрема, в загально освітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи.
З матеріалів справи слідує, що єдиною підставою відмови позивачу у призначенні та виплаті разової грошової допомоги, передбаченої Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем зазначено про те, що посада педагога-організатора саме позашкільних навчальних закладів не передбачена Переліком №909, натомість відповідно до цього переліку наявна лише посада педагога-організатора тільки у загальноосвітніх навчальних закладах, а тому періоди роботи ОСОБА_1 у позашкільних навчальних закладах, а саме: періоди роботи з 24.09.1979р. по 10.10.1988р. - вихователем, педагогом-організатором по виховній роботі в піонерській кімнаті будинкового управління №1; з 11.10.1988р. по 31.03.1993р. - педагогом-організатором в ВО житлово-комунальне господарство; з 01.04.1993р. по 22.05.1996р. вихователем кімнати школяра «Гренада» відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому; з 02.02.1998р. по 09.06.1998р. - педагогом-організатором в ЦТДЮ за місцем мешкання відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 10.06.1998р. по 01.01.1999р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва міського відділу освіти виконкому Марганецької міськради; з 02.01.1999р. по 04.04.2002р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 17.08.2004р. по 31.08.2007р. - педагогом-організатором клубу «Гренада» в ЦТДЮ відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому; з 01.09.2007р. по 05.05.2008р. - педагогом-організатором Центру творчості дітей та юнацтва управління освіти виконкому Марганецької міськради до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, зарахувати немає підстав.
Водночас, як зазначалося вище, відповідно до абз.3 розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963, вихователі і педагоги-організатори є педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів, тобто працівниками освіти.
Отже, особи, що працювали на педагогічних посадах, у позашкільних навчальних закладах, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років.
Таким чином, стаж роботи вихователем і педагогом-організатором у закладах позашкільної освіти, до яких, зокрема, належать центри, комплекси, палаци, будинки, клуби, станції, кімнати тощо, має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №876/5312/17.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.3 ст. 46 Основного Закону).
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відмовляючи у виплаті позивачеві разової допомоги, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України. Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення педагогічних працівників у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що педагогічні працівники, зокрема, вихователі і педагоги-організатори позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
За наведених обставин, вихователі і педагоги-організатори є педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів і мають право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.
Судом досліджено надану позивачем при зверненні з заявою до відповідача Історичну довідку про Центр творчості дітей та юнацтва за місцем проживання (ЦТДЮ), відповідно до якої ЦТДЮ належить до системи позашкільної освіти.
При цьому суд зазначає, що на день досягнення пенсійного віку та звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України вДніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, позивач мала необхідний страховий стаж задля призначення їй грошової допомоги, як вихователь та педагог-організатор позашкільних навчальних закладів. Відтак, робота ОСОБА_1 та її страховий стаж дають їй право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Таким чином, спірні періоди роботи ОСОБА_1 у позашкільних навчальних закладах, а саме: періоди роботи з 24.09.1979р. по 10.10.1988р. - вихователем, педагогом-організатором по виховній роботі в піонерській кімнаті будинкового управління №1; з 11.10.1988р. по 31.03.1993р. - педагогом-організатором в ВО житлово-комунальне господарство; з 01.04.1993р. по 22.05.1996р. вихователем кімнати школяра «Гренада» відділу у справах молоді і спорту Марганецького виконкому; з 02.02.1998р. по 09.06.1998р. - педагогом-організатором в ЦТДЮ за місцем мешкання відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 10.06.1998р. по 01.01.1999р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва міського відділу освіти виконкому Марганецької міськради; з 02.01.1999р. по 04.04.2002р. - педагогом-організатором в Центрі творчості дітей та юнацтва відділу у справах сім'ї та молоді Марганецького міськвиконкому; з 17.08.2004р. по 31.08.2007р. - педагогом-організатором клубу «Гренада» в ЦТДЮ відділу у справах сім'ї та молоді міськвиконкому; з 01.09.2007р. по 05.05.2008р. - педагогом-організатором Центру творчості дітей та юнацтва управління освіти виконкому Марганецької міськради відносяться до спеціального трудового стажу, передбаченого статтею 55 Закону №1788-ХІІ, а тому ці періоди роботи повинні зараховуватись відповідачем до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та для виплати одноразової допомоги.
Враховуючи, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, її посада відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п.7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191.
Відповідно, відмова відповідача у виплаті позивачеві разової грошової допомоги є протиправною.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у повному обсязі.
Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2019р. (справа №462/5636/16-а).
Враховуючи наведене, та те, що відмовою відповідача, оформленою листами від 10.10.2019 року №6476/В-06 та від 28.12.2019 року №9401/В-09, порушено право ОСОБА_1 на отримання гарантованих державою коштів, суд вважає, що її позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі десяти її місячних пенсій, станом на день її призначення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 06.05.2020 року.
Суддя О.М. Турова