08 травня 2020 року Справа №160/3289/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
24.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах неповнолітньої сина ОСОБА_2 до Нікопольського районного відділу Державної міграційної служби України, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Нікопольського районного відділу Державної міграційної служби України щодо оформлення паспорта громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у формі картки - протиправною;
- зобов'язати Нікопольський районний відділ Державної міграційної служби України видати громадянину України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/3289/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
21.04.2020 року відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги управління не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що 15.11.2019 року до Нікопольського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області звернувся громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про первинне оформлення паспорту громадянина України. 14.01.2020 року Нікопольським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 у видачі первинного паспорта.
Дослідивши подані сторонами документи та докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.ч. 7-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з матеріалами справи, 15.11.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою щодо видачі паспорта громадянина України, який оформлюється вперше.
Листом від 17.01.2020 року за вих. №1234/107 Нікопольським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повідомлено, що 14.01.2020 року Нікопольським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 у видачі первинного паспорта громадянина України.
При цьому, відповідачем не надано суду рішення від 14.01.2020 року, згідно з яким відмовлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі паспорта, який оформлюється вперше.
Також, відповідачем не надано доказів доведення заявнику про прийняте рішення.
Враховуючи викладене, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи по суті, суд вважає необхідним витребувати від відповідача наступні докази:
- належним чином завірену копію рішення про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі паспорта громадянина України, який оформлюється вперше, від 14.01.2020 р. із зазначенням підстав для відмови;
- докази доведення до відома заявника про прийняте рішення про відмову ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України від 14.01.2020 р.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 80, 248, 255, 370 України, суд, -
Витребувати від Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію рішення про відмову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі паспорта громадянина України, який оформлюється вперше, від 14.01.2020 року із зазначенням підстав для відмови; та докази доведення до відома заявника про прийняте рішення про відмову ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України від 14.01.2020 року.
Витребувані судом докази надати протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суд зазначає, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя Р.З. Голобутовський