про зупинення провадження у справі
07 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5573/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати складових пенсії, а саме підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в період з 01.01.2014 по 02.08.2014, зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі віднесеній категорії 3, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до вимог статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного віднесення відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі двох мінімальних заробітних плати за період за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.05.2020 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями касаційної інстанції у справах №510/1286/16-а та №240/4937/18. Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувають адміністративні справи: №510/1286/16-а, предметом розгляду якої є питання строків звернення до суду у спорах стосовно соціального захисту (справа про перерахунок пенсії органом Пенсійного фонду України), а також №240/4937/18, предметом спору у якій є нарахування та виплата підвищення до пенсії на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом встановлено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а дану справу за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою суду від 26.06.2019 прийняла до розгляду справу №510/1286/16-а.
В даній ухвалі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо існування виключної правової проблеми, яка полягає у необхідності формування відповідних правових позицій, для чого потрібно надати відповіді на такі питання:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), для фактичного встановлення строкових меж (може граничних меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ); статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та статей 51, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб» (далі - №2262-ХІІ), в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
З огляду на предмет позову, а також враховуючи порушене відповідачем у відзиві на позов питання застосування строку на звернення до суду в даній адміністративній справі, встановлення початку перебігу такого строку, його застосування щодо кожної з позовних вимог є важливим в світлі як об'єктивного вирішення спору по суті, так і вирішення питання про доступ особи до правосуддя.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а підлягає задоволенню.
Разом з тим, вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/4937/18, суд зазначає наступне.
Так, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 в справі №240/4937/18 відкрито апеляційне провадження в адміністративній зразковій справі за позовом ОСОБА_3 до Овруцького об'єднаного Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Предметом судового розгляду у справі №240/4937/18 є бездіяльність Овруцького ОПФУ, яка призвела до не нарахування та невиплату з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки період нарахування та виплати підвищення до пенсії у справі №240/4937/18 не є тотожним періоду, який зазначив позивач у даному адміністративному позові, тому підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/4937/18 відсутні.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити частково.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її складення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій