про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
04 травня 2020 р. Справа № 120/1805/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом:
малолітнього ОСОБА_1 , який діє через законного представника (батька) ОСОБА_2
до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява малолітнього ОСОБА_1 , який діє через законного представника (батька) ОСОБА_2 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Разом з позовною заявою подано до суду клопотання, в якому ОСОБА_2 просив звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі п.ґ ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Перевіривши доводи поданого клопотання суд враховує таке.
Приписами п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, серед інших, коли позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Тобто, за вказаної норми, суд може звільнити позивача - особу, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, за умови скрутного матеріального становища позивача.
Матеріалами поданого позову зокрема, копією свідоцтва про народження, підтверджено, що ОСОБА_1 є малолітньою дитиною.
Однак, ОСОБА_2 (батько) у клопотанні, просив врахувати, що його малолітня дитина не працює, у нього відсутній дохід, що свідчить про його скрутне матеріальне становище, а відтак, є підстави для задоволення клопотання та відкриття провадження у справі.
Разом з тим, відповідно до п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, коли позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
У свою чергу, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч.2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, малолітній ОСОБА_1 , за приписами Кодексу адміністративного судочинства України, не може самостійно виступати як позивач у даній категорій справі.
Більш того, подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності відповідно до п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, має наслідком повернення позовної заяви.
У той же час, відповідно до ч. 1ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
При цьому, відповідно до ч.5 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Враховуючи, що позов та клопотання про звільнення від сплати судового збору підписано ОСОБА_2 , як особою, яка діє в інтересах малолітньої особи, в клопотанні просив звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_2 , судом зроблено висновок, що саме ОСОБА_2 подано позов в інтересах своєї малолітньої дитини, здійснюючи як законним представником самостійно процесуальні права та обов'язки позивача відповідно до зазначених вище норм ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, суд не приймає до уваги доводи законного представника ОСОБА_2 з приводу того, що оскільки у його малолітнього сина відсутні доходи, вказане звільняє ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до п.ґ ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", оскільки, за приписами даної норми суд може звільнити від сплати саме особу, яка діє в інтересах, в даному випадку, малолітньої дитини, за умови скрутного матеріального становища особи, яка діє в інтересах малолітньої дитини.
Тобто, з аналізу вищенаведеної норми законодавства вбачається, що необхідною умовою для звільнення позивача від сплати судового збору, окрім подання позовної заяви в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, є також наявність майнового стану сторони позивача, який не дозволяє особі, яка діє в інтересах малолітньої дитини, сплатити судовий збір. При цьому, вказаний майновий стан такої особи має бути підтверджений належними доказами.
Відсутність відповідних доказів фактичного доходу та його розміру унеможливлює задоволення клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від сплати судового збору.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року.
Так, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102 грн.
Згідно матеріалів позовної заяви, позивачем просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення за №90 від 02 квітня 2020 року 54 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та зобов'язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути повторно клопотання та надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правових висновків суду, наданих ним в судовому рішенні.
Суд вважає зазначені позовні вимоги похідними, тому ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру із однією позовною вимогою для Позивача становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн * 0.4 = 840,80 грн). Однак, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не надано.
Відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результаті інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Так, наведеною нормою не передбачено право малолітньої особи на вчинення правочинів щодо нерухомого майна за наявності нотаріально посвідченої згоди батьків. Право на вчинення правочинів щодо нерухомого майна малолітніми особами взагалі не передбачено законодавством. Наявність такої згоди передбачено ст. 32 ЦК України
Нормами ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Ч.6 ст. 177 СК України встановлено, що при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового. На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
Як видно з копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 786 від 23.02.2012 року записана також мати ОСОБА_3 .
Але суду не надано її письмову згоду на подання даного позову до суду, (згода належним чином оформлена), а ОСОБА_3 , суд звертає увагу, являється також законним представником дитини, на рівні батька ОСОБА_2
Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами: одержувач: УК у м. Вінниці/отг м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ:38054707, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд та згоду матері належним чином оформлену щодо пред'явлення позову до суду.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,
Позовну заяву малолітнього ОСОБА_1 , який діє через законного представника (батька) ОСОБА_2 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати заявнику у 10 - денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання процесуального обов'язку щодо усунення недоліків позовної заяви у строк встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар