Суворовський районний суд міста Одеси
Справа № 523/19528/19
Провадження №1-кп/523/818/20
08 травня 2020 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019160490003850, внесене до ЄРДР 11.10.2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, українця за національністю, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого та має на утриманні 2-х малолітніх дітей, 2007 і 2015р.н., офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, у тому числі:
- 31.01.2013 року Суворовським районним судом м.Одеси за ст.15 - ч.1 ст.186 КК, ч.4 ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого 13.06.2014 року від відбування покарання за ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.06.2014 року за ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
В середині вересня 2019 року, у невстановлений час, підсудний ОСОБА_4 , знаходячись у полі неподалік від с.Фонтанка Лиманського району Одеської області, незаконно придбав наркотичний засіб, назбиравши дикорослі рослини коноплі, які переніс до місця свого мешкання - у квартиру АДРЕСА_2 , де в порушення ст.ст.7-9, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» шляхом висушування та подрібнення виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, для особистого вживання без мети збуту.
В подальшому, 11.10.2019 року, підсудний ОСОБА_4 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та незаконно зберігаючи при собі виготовлений ним наркотичний засіб, прибув до будинку №56а по вул.Кримський в м.Одесі, де приблизно о 15:50 години, працівниками поліції в присутності понятих було виявлено та вилучено у вказаного підсудного паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яка за висновком експерта №1908-Х від 28.11.2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено - каннабісом, масою у висушеному стані 9,05гр, що перевищує його невеликий розмір, встановлений Таблицею 1 наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року (в редакції наказу №634 від 29.07.2010 року), та який вказаний підсудний раніше придбав, виготовив і зберігав з метою особистого вживання без мети збуту.
Підсудний ОСОБА_4 , повністю визнавши свою провину за висунутим обвинуваченням та не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив суду про обставини інкримінованого йому злочину.
Втім, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у скоєнні ним злочину, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось в повному обсязі, згідно з ч.3 ст.349 КПК України.
Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за попереднім обговоренням з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з'ясовувавши, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, а також роз'яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Приймаючи до уваги наведені обставини, дії підсудного ОСОБА_4 належить кваліфікувати як незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а відтак суд погоджується з кваліфікацією стороною обвинувачення дій вказаного підсудного за ч.1 ст.309 КК України.
Так, з огляду на ч.1 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинений злочин та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що скоєне ним відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, а також судом враховується стан здоров'я підсудного та його характеризуючи дані - раніше судимий та має непогашену й незняту у встановленому законом порядку судимість, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема й за ст.309 КК України, на диспансерному обліку в КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я Одеської обласної ради» та КУ «Міський психіатричний диспансер» не перебуває, одружений і має на утриманні двох дітей, забезпечений місцем реєстрації й проживання в м.Одесі, але офіційно не працевлаштований, сукупність чого свідчить про відсутність у підсудного легальних джерел доходу та обумовлює можливість його виправлення в умовах суспільства.
Проте, при вирішення питання з призначення покарання підсудному ОСОБА_4 у розглядуваному кримінальному провадженні, судом не можуть бути прийнятими до уваги пояснення останнього щодо його неофіційного працевлаштування, з огляду на недоведеність цієї обставини в судовому засіданні будь-якими документами або іншими наданими суду матеріалами кримінального провадження.
За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, а до обставин, що обтяжують покарання зазначеного підсудного, як зазначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується і суд, слід віднести рецидив злочину.
Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України встановлюють, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового злочину і виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду характеризуючі дані про особу підсудного ОСОБА_4 , які обумовлюють неможливість призначення йому такого покарання як штраф або виправні роботи, суд у контексті ст.ст.50, 56-57, 65 КК України доходить висновку про те, що виправлення останнього і недопущення вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах строку, встановленого санкцією ч.1 ст.309 КК України, але із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з одночасним покладенням на зазначеного підсудного низки відповідних обов'язків.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.22, 26, 100, 124-126, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75, п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо протягом визначеного строку випробування зазначена особа не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_4 , - покласти на Суворовський районний сектор філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - наркотичний засіб, який знаходиться в пакеті експертної служби №2926585 та перебуває на зберіганні в Суворовському ВП ГУНП в Одеській області (квитанція №00657 від 16.12.2019 року), - знищити.
На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 1256,08 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 , а також надати для відома іншим заінтересованим особам та направити для виконання до Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1