Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/751/20
Номер провадження: 1-кс/511/223/20
08.05.2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід по кримінальному провадженню №62019150000000992 від 10.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
В провадження судді Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019150000000992 від 10.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
08.05.2020 року суддею Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_3 в порядку ст. 75 КПК України подана заява про самовідвід від участі у розгляді вищезазначеного кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2020 року заява про самовідвід судді ОСОБА_3 надійшла в провадження судді ОСОБА_1 .
В судове засідання були викликані всі учасники судового розгляду, однак до суду не з'явились.
Прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_5 в режимі телефонограми, повідомив, суд, що про день та час судового засідання сповіщений належним чином та просив судове засідання, щодо розгляду заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід по вказаному кримінальному провадженню розглянути без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_6 в режимі телефонограми також повідомили, про те, що вони належним чином сповіщені про день та час розгляду справи, просили провести судове засідання без їх участі та зазначили, що залишають вирішення питання щодо заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід на розсуд суду.
У відповідності до ч. 4 ст.107 КПК у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши подані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Самовідвід мотивований тим, що є обставини, які можуть викликати сумнівів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді справи.
Так, суддя ОСОБА_3 повідомила, що обвинувачений по справі працював на посаді слідчого в Роздільнянському ВП ГУНП в Одеській області, приймав участь у розгляді кримінальних проваджень суддею ОСОБА_3 , в тому числі як слідчого судді.
Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".
Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Участь судді ОСОБА_3 у розгляді даного кримінального провадження обґрунтовано поставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п.98).
В такому випадку суддя повинен керуватися ст. 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судів України 23 лютого 2013 року.
Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітета Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12)у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Викладені в заяві про самовідвід обставини можуть в подальшому викликати сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3 при прийнятті процесуальних рішень по справі, що є неприпустимим, та виключають її участь у даному кримінальному провадженні, а отже є підстави для задоволення самовідводу.
Керуючись п.4 ч.1 ст.75, ст.81, ст.82 КПК України, суд -
Заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 62019150000000992 від 10.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №1кп/511/127/20, номер справи 511/751/20 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, передати на розгляд іншому судді у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1