Справа № 510/352/20
Провадження № 2/510/640/20
29 квітня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідачка уточнені позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивач на задоволенні позову (уточнених позовних вимог) наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заповіту від 07.06.2007р., оформленого на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; копія довідки Долинської сільради Ренійського району від 09.12.2019р. про склад сім'ї ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 (доньки померлої); копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища матері позивача; копія свідоцтва про народження позивача; копія державного акту серії ОД №018029 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку - на земельну ділянку площею 2,38 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив 8 , діл. № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.01.2020р.; копія кадастрового плану земельної ділянки; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія свідоцтва серії НОМЕР_3 від 12.12.2002р. про право власності на майновий пай члена КСП «Анадол»; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.02.2020р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є онуком ОСОБА_3 та призначений спадкоємцем за її заповітом.
За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:
на підставі державного акту серії ОД №018029 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 2,38 га, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив 8 , діл. № НОМЕР_2 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
на підставі свідоцтва серії НОМЕР_3 від 12.12.2002р. про право власності на майновий пай члена КСП - майновий пай у КСП «Анадол» в с.Долинське Ренійського району Одеської області.
На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, 07.06.2007р. склала заповіт на ім'я позивача (щодо земельної ділянки площею 2,38 га) та сина ОСОБА_4 (щодо Ѕ частини земельної ділянки (пая) на підстави сертифіката серії НОМЕР_8 від 10.12.1996р.), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Щодо майнового паю у КСП «Анадол» в с.Долинське Ренійського району (свідоцтво серії НОМЕР_3 від 12.12.2002р. про право власності на майновий пай члена КСП) ОСОБА_3 на випадок своєї смерті жодним чином не розпорядилася. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом (земельна ділянка) та за законом (майновий пай). Проте, навіть у випадку своєчасного звернення, оформити спадщину було б неможливо у зв'язку із тим, що в нього були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.
Останні роки перед смертю ОСОБА_3 позивач мешкав разом із нею, доглядав за бабусею, як онук. Відповідачка також мешкала із матір'ю - ОСОБА_3 , однак у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач.
У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку та майновий пай, про що 12.02.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу документи (оригінали) позивач надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.
Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.
Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця. Така ж сама ситуація стосується і оригіналу документу щодо майнового паю.
Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку та майновий пай, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. За ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом відносно спадкування земельної ділянки та спадкоємцем за законом (відносно спадкування майнового паю позивач у справі є спадкоємцем п'ятої черги за законом (ст. 1265 ЦК України)).
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Однак, він спільно мешкав разом із спадкодавцем до його смерті. Як зазначив позивач, після смерті бабусі у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельну ділянку та майновий пай. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом та законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельну ділянку та майновий пай, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).
Таким чином, позивач прийняв спадщину за заповітом та законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку та майновий пай з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом відповідно в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1233-1235, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 17.03.2015 року Ренійським РС ГУ ДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) в порядку спадкування:
за заповітом право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5124180500 :01:001:0199 площею 2,3809 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив 8 , діл. № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ОД №018029 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку;
за законом право власності на майновий пай у КСП «Анадол» в с.Долинське Ренійського району Одеської області на підставі свідоцтва серії НОМЕР_3 від 12.12.2002р. про право власності на майновий пай члена КСП,
що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя В.І. Дудник