Справа №522/3945/17
Провадження по справі №1-кп/522/100/20
03 березня 2020 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №1201616150003939 від 01.12.2016 р., відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, м. Одеси, українця, не одруженого, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Одеської області, м. Одеси, українця, не одруженого, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201616150003939 від 01.12.2016 р., відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
За даним кримінальним провадженням обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обирався захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , оскільки 60-денний строк перебування їх під вартою закінчується.
Прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу - залишились, а саме що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_8 відповідно, кожен окремо, у судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених, вважаючи, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, не одружений, не має місця роботи, не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази в даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, не одружений, не має місця роботи, не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази в даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених є забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені може переховуватись від суду, вчинити тиск на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, так як вони судом ще не допитаний.
Застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 необхідно продовжити.
Керуючись ст.ст.132, 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів, -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити на 60 (шістдесят) днів, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», тобто до 01.05.2020 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - продовжити на 60 (шістдесят) днів, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», тобто до 01.05.2020 року включно.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 03.03.2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
03.03.2020