Справа № 947/28644/19
Провадження № 2-з/947/582/20
08.05.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Коваленко О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
Позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на ніби то належний відповідачу транспортний засіб - автомобіль Хюндай 110г.н. - НОМЕР_1 , 2013 р.в.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд відповідно до частин 9-10 ст. 153 ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову.
У відповідності до ч.ч.1-7 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1)причини,у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2)вид забезпечення позову, який належить застосувати,з обґрунтуванням його необхідності;3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову. 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6)пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як роз'яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.
Відповідно до п.п.5,7 ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову, крім іншого, повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суддя зазначає, що позивачем не надано доказів того, що вищевказаний транспортний засіб належить на праві власності відповідачеві.
Таким чином, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Коваленко О. Б.