Справа № 522/7230/20
Провадження №1-кп/522/6945/20
06 травня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеські області майора поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, українцю, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12020161500000764 від 16.04.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020161500000764 від 16.04.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України.
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеські області майор поліції ОСОБА_3 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12020161500000764 від 16.04.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 квітня 2020 року приблизно в 18 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_7 взявши її за волосся і повалив на підлогу, та ударив її головою об підлогу, після чого став наносити їй удари руками та ногами по тулубу.
В подальшому ОСОБА_4 дістав з полиці кухонний ніж, яким наніс ОСОБА_7 удар по лівій руці.
У ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана тильної поверхні лівої кисті, пошкодження сухожилля розгинача 1-го пальця лівої кисті, забита рана н/3 правового передпліччя, численні садна обох передплічь, забита рана м'яких тканин тім'яної області з права, закритий перелом кісток носу, садно спинки носу.
Крім того, 04 травня 2020 року о 10 годині 27 хвилин на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що невідомий чоловік заліз на судно «Делфі», яке знаходиться на причалі № НОМЕР_1 , пляж Дельфіну м.Одеса, на зауваження не реагує.
Для відповідного реагування за вказаною адресою оператором спрямовано екіпаж УПП «Океан-0302» у складі лейтенанта поліції ОСОБА_9 та лейтенанта поліції ОСОБА_10 .
По прибуттю за вказаною адресою було виявлено ОСОБА_4 , який вже знаходився на причалі №175, пляж Дельфін, у м. Одеса. При спілкування з працівниками поліції заявник ОСОБА_8 вказав на ОСОБА_4 , як особу яка самовільно проникла на затонуле судно «Делфі», та порушував громадський порядок.
Лейтенант поліції ОСОБА_9 та лейтенант поліції ОСОБА_10 ,виконуючи свої службові обов'язки щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, підійшли до ОСОБА_4 , який представився, та назвали свої посади, спеціальні звання, прізвища, ім'я та по батькові, надали службове посвідчення із спеціальним жетоном та повідомили, що його дії є адміністративним правопорушенням, закликали припинити протиправні дії. Однак, ОСОБА_4 , умисно не виконав вимоги представників правоохоронного органу та почав нецензурно висловлюватись на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
З метою припинення порушень громадського порядку ОСОБА_9 та лейтенант поліції ОСОБА_10 у ході спілкування з ОСОБА_4 помітили в останнього за поясом штанів предмет, зовні схожий на пістолет, та попросили дістати даний предмет та залишити на безпечній відстані. ОСОБА_4 , порушуючи громадський порядок, продовжив нецензурно висловлюватись на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та не виконувати законні вимоги представників правоохоронного органу.
З метою вилучення вищевказаного предмету у ОСОБА_4 останньому повідомлено, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» відносно нього буде застосовано спеціальний засіб - кайданки. Однак останній відмовився виконувати законну вимогу та почав чинити активний опір, виражався нецензурною лайкою, в ході якого, під час виконання працівниками поліції службових обов'язків, кинувся в ноги ОСОБА_10 та, діставши з лівого рукава своєї куртки ніж, застосував до останнього фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні колотого поранення правої гомілки.
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 під час виконання ним покладених на нього службових обов'язків, щодо забезпечення публічної безпеки та порядку були спричинені тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
05 травня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до викривлення показань та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту заперечувала, посилаючись на те, що ризики, наведені в клопотанні слідчого, прокурором не доведені, підозрюваний визнає свою провину, намірів переховуватися від органу слідства чи суду, впливати на свідків не має, вважала, що достатнім та допустимим запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 буде домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та заперечував фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені у клопотанні слідчого.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що 15.04.2020 близько 18 години ОСОБА_4 перебуваючи у неї дома наніс їй тілесні ушкодження;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив, що ОСОБА_11 наніс йому ножем тілесне ушкодження;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що ОСОБА_4 наніс ОСОБА_10 предметом схожим на ніж тілесне ушкодження;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, від 04.05.2020, в ході якого було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та предмет схожий на ніж.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Санкцією ч. 2 ст. 345 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Вивченням характеристики підозрюваного встановлено, що він офіційно не працевлаштований, родини та утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, та відповідно підтверджує наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до викривлення показань.
Так, під час допиту потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що після вчинення відносно неї підозрюваним кримінального правопорушення, він їй неодноразово погрожував по телефону для того, щоб вона змінила свої показання або взагалі відмовилась від них.
Крім того, суддя вважає, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний, який вже вчинив два кримінальні правопорушення протягом останніх трьох тижнів, будучи на волі зможе вчинити й інші кримінальні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
В даному випадку підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, а також він погрожував потерпілій, що свідчить про перешкоджання ним кримінальному провадженню.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, що, згідно з ст. 183 ч. 2 п. 3 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до викривлення показань та вчинити нові злочини.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України, 05.05.2020 року, то досудове розслідування має бути закінчено до 05.07.2020 року.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року тобто у сумі 42040,00 гривень.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183,197, 371-372, 395 КПК України, УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеські області майора поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеси, українцю, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, підозрюваного в рамках кримінального провадження №12020161500000764 від 16.04.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.07.2020 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 04.05.2020 року.
Визначити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок гривень 00 коп.) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/6945/20.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 08.05.2020 року о 10 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1