08 травня 2020 року Справа № 915/628/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи
заяву Підприємства «Універсал-Юг» Товариства з обмеженою відповідальністю б/н від 07.05.2020 (вхід.№5525/20 від 07.05.2020) про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі
за позовом: Підприємства «Універсал-Юг» Товариства з обмеженою відповідальністю
(54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.242В; ідент.код 13850935; адреса представника
адвоката Климовича А.В.: 54028, м.Миколаїв, вул.Троїцька, буд.240А/5),
до відповідача: Миколаївської міської ради
(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573),
про: визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити дії,-
06.05.2020 за вхід.№5496/20 Підприємство «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просить суд:
1) визнати незаконною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Універсал-ЮГ» про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт., у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі;
2) зобов'язати Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути по суті заяву від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Універсал-ЮГ» про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.
07.05.2020 за вх.№5525/20 Підприємство «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» та Миколаївською міською радою до моменту прийняття рішення Миколаївської міської ради щодо розгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Універсал-ЮГ» про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів , 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що Миколаївська міська рада більше 2 років не розглядає питання про продовження підприємству договору особистого строкового сервітуту для розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, не приймає жодного рішення з цього питання, та 06.05.2020 через свої виконавчі органи (Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції) примусово демонтує тимчасову споруду, оскільки нібито ця споруда розміщена на самовільно зайнятій земельній ділянці незаконно, без діючого договору сервітуту, а тому, за твердженням заявника, існує реальна загроза демонтажу всіх тимчасових споруд підприємства по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру протягом найближчого часу, без будь-якого рішення суду чи розглянутого міською радою питання про дозвіл або відмову у поновленні договору сервітуту.
Заявник вказує, що здійснений демонтаж тимчасової споруди уже наніс збитки підприємству, адже споруду потрібно забирати з місця зберігання власним транспортом, під час її демонтажу пошкоджено лінію електроживлення, для відновлення попереднього стану підприємству доведеться оплатити послуги перевезення, монтажу, підключення електроенергії до тимчасової споруди.
За твердженням заявника, якщо не вжити заходів забезпечення позову, а саме не заборонити Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру у м.Миколаєві на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013, то подальший запланований демонтаж інших чотирьох тимчасових споруд збільшить розмір збитків вчетверо. У такому випадку підприємство змушене буде вживати обтяжливих додаткових витрат для відновлення попереднього стану та повторної установки стаціонарних тимчасових споруд.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом приймається до уваги, що предметом заявлених позовних вимог є визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013 щодо подовження строку користування земельними ділянками та його зобов'язання вчинити дії щодо розгляду по суті такої заяви.
Заявник просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені на спірних земельних ділянках на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на можливість понесення ним збитків внаслідок вжиття обтяжливих додаткових витрат для відновлення попереднього стану та повторної установки стаціонарних тимчасових споруд, однак, не ставить під сумнів можливість виконання в майбутньому рішення суду у даній справі, у разі задоволення поданого ним позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність зв'язку між запропонованим заявником заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, так як такий захід не буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та не утруднить виконання рішення господарського суду по даній справі в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Підприємства «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 235 ГПК України, суд-
Відмовити Підприємству «Універсал-Юг» Товариство з обмеженою відповідальністю у задоволені заяви б/н від 07.05.2020 (вхід.№5525/20 від 07.05.2020) про забезпечення позову.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписана суддею 08 травня 2020 року.
Суддя М.В.Мавродієва