ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.05.2020Справа № 910/18913/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (вул. Ю. Кондратюка, буд. 1, м. Київ, 04201) до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (вул. Ю. Кондратюка, буд. 1, м. Київ, 04201) про стягнення заборгованості у розмірі 58 082,86 грн,,
До Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про компенсацію витрат на охорону від 15.04.2015 № 14/05-04-019, у зв'язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 56979,76 грн та штрафні санкції в сумі 1103,10 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем та відповідачем отримано 05.02.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.
Разом з тим, строк для подачі відзиву на позовну заяву закінчився у відповідача до введення на території України карантину, проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
15.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (далі - управляюча компанія) та Приватним акціонерним товариством «Енергополь-Україна» (далі - товариство) укладено договір про компенсацію витрат на охорону № 14/05-04/019, відповідно до умов п.1 якого в редакції додаткової угоди №1 від 31.08.2015, товариство бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, компенсувати управляючій компанії в повному обсязі витрати, які були понесені управляючою компанією на оплату послуг з охорони належних йому нереалізованих об'єктів нерухомості, пропорційно до їх загальної кількості та функціонального призначення, в житловому будинку № 7 по вул. Юрія Кондратюка, м. Київ та прибудинкової території, згідно з специфікацією, додаток 1.
Відповідно до пункту 2.1. договору управляюча компанія має право на повну та своєчасну компенсацію всієї суми витрат, понесених на оплату послуг з охорони нереалізованих об'єктів нерухомості товариства, пропорційно до їх загальної кількості, в житловому будинку № 7 по вул. Юрія Кондратюка, м. Київ та прибудинкової території.
Згідно з п.2.2. договору для погодження суми витрат, яка підлягає компенсації, управляюча компанія щомісяця складає та передає товариству два примірника акта з розрахунком, в якому зазначає період та суму понесених витрат на охорону об'єктів нерухомості товариства, пропорційно до кількості таких об'єктів, що не були реалізовані протягом звітного місяця за який складається акт. Щомісячний розмір витрат, який підлягає компенсації, визначається управляючою компанією на підставі актів виконаних робіт, підписаних з підрядною організацією (охороною компанією). Управляюча компанія надає товариству копії договорів, додатків, додаткових угод, актів, укладених з охоронною компанією.
Пунктом 2.3. договору визначено, що товариство зобов'язується погодити і підписати надані акти протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання, та повернути один примірник управляючій компанії.
За умовами пункту 2.4. договору товариство здійснює компенсацію витрат після підписання акта з управляючою компанією шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок управляючої компанії протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акта.
Даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами, та діє до 31.12.2015. Якщо протягом 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах. Договір може бути змінений та доповнений за взаємною згодою сторін шляхом підписання уповноваженими особами сторін додаткових угод, додатків до договору. Додаткові угоди та додатки до договору є невід'ємними частинами договору, набирають чинності з дня підписання їх сторонами і діють протягом строку дії договору (пункт 4.1. договору).
Додатковою угодою №1 від 31.08.2015 до договору та додатковою угодою №2 від 01.01.2017 сторони визначили порядок розрахунку та розмір компенсації по кожному виду нереалізованого об'єкта нерухомого майна товариства (додатки 1 до додаткових угод).
Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до додаткової угоди №2 до договору №14/05-04/019 від 15.04.2015, визначено, що сума компенсації за охорону одного нереалізованого нежитлового приміщення та сума компенсації за охорону одного нереалізованого житлового приміщення визначаються за відповідною формулами, наведеними в специфікації. Вартість поста охорони одного нереалізованого нежитлового та житлового приміщення дорівнює 20048,40 грн з ПДВ.
Факт, обсяги та вартість виконаних робіт підтверджується доданими до позовної заяви актами надання послуг від 30.11.2018 №3270 на суму 9 588,88 грн., від 31.12.2018 №3580 на суму 9103,34 грн, від 31.01.2019 №95 на суму 8909,36 грн., від 28.02.2019 №556 на суму 8812,40 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками товариств.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, вказані акти були оплачені відповідачем у повному обсязі, а саме акт від 30.11.2018 №3270 на суму 9 588,88 грн. 11.01.2019, від 31.12.2018 №3580 на суму 9103,34 грн - 30.01.2019, від 31.01.2019 №95 на суму 8909,36 грн. - 15.02.2019, від 28.02.2019 №556 на суму 8812,40 грн - 19.03.2019.
Крім того, факт, обсяги та вартість виконаних робіт за період з березня по вересень 2019 року також підтверджується доданими до позовної заяви актами надання послуг від 31.03.2019 №674 на суму 8 515,28 грн. та рахунком на оплату №234 від 31.03.2019 на суму 8 515,28 грн., актом від 30.04.2019 №788 на суму 8 160,88 грн та рахунком на оплату №311 від 30.04.2019 на суму 8 160,88 грн., актом від 31.05.2019 №872 на суму 8060,72 грн. та рахунком на оплату №379 від 31.05.2019 на суму 8 060,72 грн., актом від 30.06.2019 №967 на суму 8060,72 грн. та рахунком на оплату №458 від 30.06.2019 на суму 8060,72 грн., актом від 31.07.2019 №1048 на суму 8060,72 грн. та рахунком на оплату №513 від 31.07.2019 на суму 8060,72 грн., актом від 31.08.2019 №1125 на суму 8060,72 грн. та рахунком на оплату №573 від 31.08.2019 на суму 8060,72 грн., актом від 30.09.2019 №1218 на суму 8060,72 грн. та рахунком на оплату №638 від 30.09.2019 на суму 8060,72 грн.
Вказані акти надання послуг були передані відповідачу супровідними листами від 02.05.2019 № 19/01-05/064, від 03.06.2019 № 19/01-05/080, від 01.07.2019 № 19/01-05/092, від 01.08.2019 № 19/01-05/105, від 02.09.2019 № 19/01-05/131, від 01.10.2019 № 19/01-05/149 та отримані останнім, що підтверджується відповідними відмітками відповідача.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази передачі актів надання послуг від 31.03.2019 № 674 на суму 8515,28 грн. та рахунку на оплату від 31.03.2019 № 234 на суму 8515,28 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказані акти надання послуг з боку відповідача не підписані.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Умовами укладеного між сторонами договору погоджено, що товариство бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, компенсувати управляючій компанії в повному обсязі витрати, які були понесені управляючою компанією на оплату послуг з охорони належних йому нереалізованих об'єктів нерухомості, пропорційно до їх загальної кількості, в житловому будинку № 7 по вул. Юрія Кондратюка, м. Київ та прибудинкової території.
Разом з тим, суд зазначає, що умовами договору не покладено на позивача обов'язок передавати щомісяця відповідачу акти виконаних робіт, підписаних з підрядною організацією (охороною компанією), копії договорів, додатків, додаткових угод, актів, укладених з охоронною компанією.
Натомість, пунктом 2.3. договору визначено, що товариство зобов'язується погодити і підписати надані акти протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання, та повернути один примірник управляючій компанії.
Так, матеріалами справи підтверджено, що вищенаведені акти надання послуг, а також рахунки на оплату отримані відповідачем, однак не були погодженні та підписані останнім, при цьому, доказів наявності будь-яких зауважень чи претензій стосовно наданих послуг до справи не надано, а також не надано мотивованої письмової відмови від підписання переданих позивачем актів.
За таких обставин, у відповідача виник обов'язок з компенсації управляючій компанії в повному обсязі витрат, які були понесені управляючою компанією на оплату послуг з охорони належних йому нереалізованих об'єктів нерухомості, пропорційно до їх загальної кількості, в житловому будинку № 7 по вул. Юрія Кондратюка, м. Київ та прибудинкової території.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної компенсації, понесених позивачем витрат на оплату послуг за договором про компенсацію витрат на охорону від 15.04.2015 № 14/05-04-019, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів компенсації, понесених позивачем витрат на оплату послуг у повному обсязі.
Разом з тим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі акту надання послуг від 31.03.2019 № 674 на суму 8515,28 грн. та рахунку на оплату від 31.03.2019 № 234 на суму 8515,28 грн, та враховуючи те, що вказані документи не підписані з боку відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної та повної компенсації понесених позивачем витрат на оплату послуг за договором про компенсацію витрат на охорону від 15.04.2015 № 14/05-04-019 та факту наявності заборгованості у розмірі 48 464,48 грн, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 48 464,48 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо компенсації, понесених позивачем витрат на оплату послуг за договором про компенсацію витрат на охорону від 15.04.2015 № 14/05-04-019, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 654,26 грн 3 % річних та 448,84 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Здійснивши перерахунок інфляційних страт та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3%річних у розмірі 500,29 грн. та інфляційних втрат у розмірі 372,20 грн.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (04202, м. Київ, вул. Ю. Кондратюка, 1, код 20022334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (04202, м. Київ, вул. Ю. Кондратюка, 1, код 38261519) заборгованість у розмірі 48 464 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 48 коп., 500 (п'ятсот) грн 29 коп. 3 % річних, 372 (триста сімдесят дві) грн 20 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1 631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн 74 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2020
Суддя В.О.Демидов