ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.05.2020Справа № 910/6160/20
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення 10 553, 20 грн,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення 10 553, 20 грн заборгованості за договором №11/КП/19 купівлі продажу від 24.04.2019, з яких: 5 577, 60 грн штрафні санкції, 4 648, 00 грн штраф, 60, 33 грн інфляційні збитки та 267, 27 грн 3% річних.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Однак, в наданому позивачем описі вкладення зазначено лише про загальну кількість направлених відповідачу додатків, але не вказано які саме документи були відправлені.
За таких обставин, неможливо дійти висновку про направлення позовної заяви від 27.04.2020 вих.№350/305/7/404 із усіма доданими до неї документами відповідачу, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати до суду такі докази (опис вкладення із зазначенням переліку направлених додатків).
Спосіб усунення вказаного недоліку - надання доказів відправлення позовної заяви від від 27.04.2020 вих.№350/305/7/404 і доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення із зазначенням переліку направлених додатків).
Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених приписів позивачем не надано доказів сплати судового збору.
У статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви юридичною особою немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму та майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Отже, враховуючи, що позивачем зазначено ціну позову 10 553, 20 грн йому необхідно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви у загальній сумі 2 102, 00 грн.
Доказів сплати судового збору на вказану суму позивачем не надано.
Проте, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на один місяць.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що останній як орган військового управління фінансується з Державного бюджету, у зв'язку з тривалою процедурою оплати судового збору в силу об'єктивних причин - неналежне фінансування з боку держави, військовий комісаріат не може своєчасно захистити свої інтереси в суді та вчасно сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Дослідивши вказане клопотання, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, суд доходить висновку про його відхилення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, посилання Військової частини НОМЕР_1 на неможливість сплатити судовий збір не є підставою відстрочення сплати судового збору в силу статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 19.03.2020 у справі № 910/294/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, позовна заява Військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 ГПК України, суд
1. Відмовити Військової частини НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення 10 553, 20 грн
2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
3. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, але у строк не менше, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.А.Карабань