Справа № 635/2275/20
Провадження № 2/635/1747/2020
про відмову в застосуванні зустрічного забезпечення позову
06 травня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,
секретар судового засідання - Желізова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Дмитра Віталійовича про зустрічне забезпечення у цивільній справі №635/2275/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолія Миколайович, про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту, -
встановив:
15 квітня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_2 надійшла позовна заява до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
1) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6325156100:03:016:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Будянської селищної ради Харківського району Харківської області;
2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6325156100:03:016:0008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Будянської селищної ради Харківського району Харківської області;
3) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 6325155800:02:007:0006, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
4) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 6325155800:02:007:0007, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
5) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 6325155800:02:007:0008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
6) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 6325155800:02:011:0052, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
7) зняти арешт, накладений згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. 13 лютого 2020 року по примусовому виконанню виконавчого листа по справ №2-1986/2010 виданого 19.01.2011 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 1455932,08 гривень по виконавчому провадженню №60648441 з наступних земельних ділянок:
- кадастровий номер 6325156100:03:016:0003, площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Будянської селищної ради Харківського району Харківської області;
- кадастровий номер 6325156100:03:016:0008, площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Будянської селищної ради Харківського району Харківської області;
- кадастровий номер 6325155800:02:011:0052, площею 0,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
- кадастровий номер 6325155800:02:007:0006, площею 0,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
- кадастровий номер 6325155800:02:007:0008, площею 0,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області;
- кадастровий номер 6325155800:02:007:0007, площею 0,60 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березівської селищної ради Харківського району Харківської області.
Одночасно з подачею позовної заяви, а саме, 15.04.2020 позивач надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення примусової реалізації (продажу арештованого майна) спірних земельних ділянок.
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2020 року зазначена позовна заява залишена без руху, у зв'язку з недотриманням вимог статей 175, 177 ЦПК України, позивачу наданий строк для виправлення недоліків.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2020 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена, у цивільній справі №635/2275/20 вжиті заходи забезпечення позову, до набрання рішення суду законної сили, шляхом зупинення примусової реалізації (продажу арештованого майна) земельних ділянок з кадастровими номерами кадастровий номер 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008, 6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007, на які звернуто стягнення в ході примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телянським Анатолієм Миколайовичем виконавчого листа у справі №2-1986/2010, виданого 19.01.2011 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у сумі 1455932,08 гривень, у виконавчому провадженні №60648441. Зустрічне забезпечення не застосувалось.
27 квітня 2020 року до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Дмитра Віталійовича надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення у даній справі, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення внести на депозитний рахунок Харківського районного суду Харківської області грошову суму у розмірі 727 966,04 гривень у якості зустрічного забезпечення та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення.
В обґрунтування вимог своєї заяви представник ОСОБА_1 зазначив, що враховуючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, судом не було враховано інтереси ОСОБА_1 та не розглянуто питання щодо вжиття зустрічного забезпечення, яке має забезпечити відшкодування збитків відповідача, які були спричинені забезпеченням позову. Так, рішенням Святошинського районного суду м.Києва у справі №2-1986/2010 від 03.09.2010 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг в сумі 1 599 032,08 гривень. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №422-26245/2010 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м.Києва у справі №2-1986/2010 від 03.09.2010 змінено: позовні вимоги ОСОБА_1 зі стягнення з ОСОБА_3 боргу задоволені у розмірі 1 455 932,08 гривень. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2010 в касаційному порядку не оскаржувалось, та набрало законної сили 14.12.2010. 19 січня 2011 року на виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва було видано виконавчий лист по справі №2-1986/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 1 455 932,08 гривень. Вказаний виконавчий лист пред'являвся до виконання декілька разів, а саме: 1) 17.06.2013 відкрито виконавче провадження ВП №38522639, яке завершено 18.09.2015 поверненням виконавчого документа стягувачу; 2) 23.09.2015 відкрито виконавче провадження ВП №48829318, яке завершено 04.11.2019 поверненням виконавчого документа стягувачу; 3) 19.11.2019 приватним виконавцем Телявським А.М. було відкрито виконавче провадження ВП №60648441, в межах якого виконавцем було здійснено виконавчі дії відповідні до Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі: встановлено у ОСОБА_3 відсутність на банківських рахунках коштів; виявлено нерухоме майно, зареєстроване на праві власності на ОСОБА_3 , а саме, земельних ділянок з кадастровими номерами кадастровий номер 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008, 6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007, на які було накладено арешт в межах виконавчого провадження; визначено вартість виявленого майна боржника відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; розпочато реалізацію майна боржника відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом продажу на аукціоні, організатором якого є Державне підприємство «СЕТАМ», лоти № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 . Як вбачається з даних веб-сайту Державного підприємства «СЕТАМ», призначені в межах виконавчого провадження №60648441 на 24.04.2020 торги за вказаними лотами було зупинено. При цьому, ціни за лотами згідно даних веб-сайту Державного підприємства «СЕТАМ», які ґрунтуються на звітах про оцінку від 12.03.2020, які здійснено суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадження №60648441, становлять: за лотом №415623 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325156100:03:016:0003 становить 515 987,00 гривень; за лотом №415500 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325156100:03:016:0008, становить 515 987,00 гривень; за лотом №415641 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325155800:02:007:0006, становить 174602,00 гривень; за лотом №415618 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325155800:02:011:0052, становить 174602,00 гривень; за лотом №415516 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325155800:02:007:0008, становить 174602,00 гривень; за лотом №415468 - стартова ціна земельної ділянки, кадастровий номер 6325155800:02:007:0007, становить 174602,00 гривень. Отже, загальна вартість земельних ділянок, яка встановлена суб'єктом оціночної діяльності станом на 12.03.2020, складає 1 730 382,00 гривень. При цьому, заявник зазначає, що в результаті вжиття заходів забезпечення позову на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 22.04.2020 у справі №635/2275/20 було також зупинено проведення торгів й тієї частини майна боржника - ОСОБА_3 , які не пов'язані з предметом позову у вказаній справі, яким стягувачу у виконавчому провадженні №60648441 ОСОБА_1 можуть бути спричинені збитки у розмірі 727 966,00 гривень, що становить половину суми боргу за рішення Святошинського районного суду міста Києва за яким було видано виконавчий лист по справі №2-1986/2010, що є пропорційним частці земельних ділянок, які не можуть бути реалізовані в результаті такого забезпечення позову. Оскільки ОСОБА_1 можуть бути понесені збитки у розмірі 727 966,04 гривень, то є підстави для вжиття судом заходів зустрічного забезпечення позову у такому розмірі, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 154 ЦПК України, та є співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазначати ОСОБА_1 у зв'язку із забезпечення позову.
На підставі вимог частини шостої статті 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Дмитра Віталійовича про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №635/2275/20 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків, що має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути у результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Частиною другою статті 154 ЦПК України передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
За положеннями частини третьої статті 154 ЦПК України передбачено випадки, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року (справа №369/7793/17, провадження №61-11274св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2019 року (справа № 796/165/18, провадження № 61-44159ав18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року (справа № 456/2438/17, провадження № 61-473св19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2019 року (справа № 752/20385/18, провадження № 61-5600св19) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2019 року (справа № 367/5303/19, провадження № 61-19821ск19).
Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Предметом спору у даній справі є право власності на 1/2 частини земельних ділянок, які перебувають у спільній сумісній власності подружжя, та, відповідно, зняття арешту з них, накладеного в межах виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості із одного з подружжя.
З матеріалів заяви про зустрічне забезпечення, підстав для обов'язкового застосування судом заходів зустрічного забезпечення не вбачається. Зокрема, доказів того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання на території України, або що його майновий стан або дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові, суду не надано.
Посилання адвоката Юрченко Д.В. на те, що ОСОБА_1 завдано збитки, адже він позбавлений можливості отримати відшкодування за виконавчим листом у справі №2-1986/2010 через вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення примусової реалізації земельних ділянок на електронних торгах, спростовуються тимчасовістю вжитих заходів, які діятимуть лише на час розгляду справи в суді і спрямовані на уникнення ускладнень при виконанні майбутнього рішення у справі про визнання права на частку у спільній сумісній власності.
З приведеного вбачається, що забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірних земельних ділянок не спричинить невідновлюваної шкоди ОСОБА_1 , а також відсутні обов'язкові підстави, визначені частиною третьою статті 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення.
Виходячи з приведеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Дмитра Віталійовича про вжиття заходів зустрічного забезпечення у даній справі.
Керуючись статтями 154, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченко Дмитра Віталійовича про зустрічне забезпечення у цивільній справі №635/2275/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолія Миколайович, про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя - Я.А. Шинкарчук