Справа №639/2533/20
Провадження №1-кс/639/1158/20
07 травня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020220260000669 від 25.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України,
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020220260000669 від 25.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку нежитлового приміщення (будівлі), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новомосковська, 13, накопичувача для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051.
Клопотання обґрунтоване наступним/
Досудовим розслідування встановлено, що 24.04.2020 близько 14 год, під час роботи, на території підприємства ТОВ "БІОПОР" за адресою: м.Харків, вул. Новомосковська, 13 в результаті порушення вимог законодавства в сфері охорони праці та правил особистої безпеки, гр. ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків 1/2 ступеню обличчя та шиї.
Вказану інформацію 25.04.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220500000669 за ч. 1 ст. 271 КК України та розпочате досудове розслідування.
Процесуальне керівництво здійснює Новобаварський відділ Харківської місцевої прокуратури № 2.
В ході досудового розслідування було допитаний у якості свідка ОСОБА_5 вказав, що 24.04.2020 близько 13:00 на територію автомийки ТОВ "БІОПОР", розташованої за адресою: м.Харків, вул. Новомосковська, 13, де він працює привезли якийсь розчинник, після чого, через деякий час він помітив спалах в тому місці біля розчиннику, та як загорівся одяг на ОСОБА_4 який знаходився поряд з розчинником, після чого, коли полум'я затихло ОСОБА_4 було викликано швидку медичну допомогу.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 вказав, що 24.04.2020 він перебував на своєму робочому місці, територію автомийки ТОВ "БІОПОР", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Новомосковська, 13 близько о 13:00 від ОСОБА_5 йому стало відомо про те, що його знайомий ОСОБА_7 отримав опіки внаслідок спалаху розчиннику в приміщенні автомийки та йому необхідна медична допомога.
Провести допит ОСОБА_4 в період з 25.04.2020 і по час звернення до суду з клопотанням не представляється можливим, оскільки останній перебуває в умовах МКЛШНМД ім. проф. А.І. Мещанінова" ХМР в стані сильного шоку та відмовляється давати будь-які покази. Відповідно до попередньої інформації наданої МКЛШНМД ім. проф. А.І. Мещанінова" ХМР від 25.04.2020 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків 1/2 ступеню обличчя та шиї.
28.04.2020 до Жовтневого районного суду м. Харкова направлено клопотання про проведення обшуку будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлового приміщення (будівлі) на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ( частка власності 1/1).
28.04.2020 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення вказаного обшуку (ухвала від 28.04.2020 справа № 639/2533/20)
30.04.2020 в ході обшуку нежитлового приміщення (будівлі) розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новомосковська, 13, слідчим виявлено та вилучено накопичувач для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051.
Документів на право власності щодо вищевказаного накопичувача під час обшуку не виявлено, на даний час вживаються заходи щодо встановлення власника зазначеного майна.
Оскільки відеокамери зовнішнього спостереження на території по АДРЕСА_1 здійснюють безперервний відеозапис, на вищевказаному накопичувачі можуть зберігатися відеозаписи обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , які мали місце 24.04.2020
На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.
У зв'язку із цим, з метою встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а також безпосереднього збереження майна, є явні підстави для накладення арешту на накопичувач для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051так як повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а з метою збереження речових доказів, прокурор приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.
Відповідно до ч.2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно ч. 2 ст.170 КПК України, метою арешту майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою слідчого від 04.05.2020 вищевказану річ, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 120202205000000669 від 25.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, у зв'язку з чим наявна процесуальна необхідність у проведенні процесуальних та слідчих дій з вилученим майном щодо арешту якого звертається сторона обвинувачення.
Таким чином, встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Завданням арешту вищевказаного майна є запобігання можливості особам у яких воно вилучено, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Метою арешту майна є збереження речового доказу.
Повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що вказано у ст. 170 КПК України.
Представник ОСОБА_8 , як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, - адвокат ОСОБА_9 надав заяву про розгляд клопотання без їх участі, просив слідчого суддю у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Прокурор надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив слідчого суддю його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши документи та надані до суду матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею було встановлено, що Новобаварським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220500000669 від 25.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2020 року надано дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення (будівлі), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новомосковська, 13.
30.04.2020р. на підставі зазначеної ухвали проведено обшук вказаного приміщення, в ході якого виявлено та вилучено накопичувач для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051.
Постановою слідчого від 04.05.2020р. вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020220500000669 від 25.04.2020 року.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на речі та документи зазначені в клопотанні, оскільки прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі та документи є речовими доказами, могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Однак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Таким чином, слідчий суддя покладає на орган досудового розслідування обов'язок за участю спеціаліста (експерта) зняти інформацію з відповідного мобільного терміналу та комп'ютерної техніки, після чого повернути його власнику майна.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати слідчого також повернути власнику (власникам) накопичувач для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051, одночасно дозволивши слідчому в разі необхідності виготовити копії відеозаписів для залучення до матеріалів кримінального провадження. Такий спосіб арешту цих документів, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеженням права власності, завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні за №12019220260000669 від 25.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку нежитлового приміщення (будівлі), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новомосковська, 13, а саме на накопичувач для камер відео-спостереження Digital Video Record S/N 20170227022200051.
Місцем зберігання вилученого майна, визначити камеру зберігання речових доказів Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, пр. Любові Малої, 45, - строком на 15 діб, тобто до 21.05.2020 включно, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення їх огляду, копіювання, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних носіях, для долучення до матеріалів кримінального провадження №12020220500000669 від 25.04.2020, а з 22.05.2020 - зобов'язати прокурора передати на відповідальне зберігання вказане майно особам, у яких воно було вилучено відповідно, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1