07.05.2020
справа № 642/1174/20
провадження № 1-кп/642/486/20
07 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника- ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12019220000001338 від 17.09.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого електромонтером районного відділення АТ «Харківобленерго», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -
17.09.2019 о 08.00 годині ОСОБА_5 та електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній 6 розряду АТ «Харківобленерго» ОСОБА_7 , переодягнувшись у спецодяг, пройшли інструктаж та отримали завдання у Холодногірському районному відділенні, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 53-А.
ОСОБА_5 від старшого майстра Холодногірського РВ ОСОБА_8 отримав два наряди - допуски на виконання робіт в електроустановках:
- наряд № 1849 на виконання капітального ремонту трансформаторної підстанції - 4524 за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, 3, яким ОСОБА_5 призначено керівником робіт та допускачем бригади до виконання робіт;
- наряд № 1854 на виконання робіт по технічному обслуговуванню розподільчого пристрою 0,4 кВ у трансформаторній підстанції - 1631 за адресою: м. Харків, вул. Соколовський,44, яким також ОСОБА_5 призначено керівником робіт та допускачем бригади до виконання робіт.
Відповідно до наряду № 1849 частину роботи по підготовці робочого місця виконала оперативно - виїзна бригада Холодногірського РВ, яка згідно з бланком перемикань від 16.09.2019 № 965 вимикачами навантаження у комірках № 3 та № 6 трансформаторної підстанції - 1611 відключила живлення кабельних ліній К1 та К2 до трансформаторної підстанції 4524, про що зроблено відмітки у наряду № 1849, який напередодні отримав ОСОБА_5
О 10.00 годині 17.09.2019 бригада під керівництвом ОСОБА_5 виїхала для виконання робіт до трансформаторної підстанції 4524.
Одночасно, 17.09.2019 о 09.00 годині електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній 6 розряду АТ «Харківобленерго» ОСОБА_7 отримав від майстра виробничої дільниці Холодногірського РВ ОСОБА_9 наряд від 17.09.2019 № 1856 на виконання ремонту кабельної кінцевої воронки у трансформаторній підстанції - 1611, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 148/2. Згідно з вказаним нарядом ОСОБА_7 призначений керівником робіт та до складу бригади залучені: електромонтер оперативно - виїзної бригади ОСОБА_10 , на якого покладено функції допускача бригади до виконання робіт, а також електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній ОСОБА_11 .
Приблизно о 10.50 годині ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , прибувши на місце виконання робіт по наряду № 1856 до трансформаторної підстанції 1611 дізналися від ОСОБА_10 , що на трансформаторній підстанції 1611 у комірці № 3 вимикач навантаження відключено від живлення кабельної лінії К1 до трансформаторної підстанції - 4524.
О 11.10 годині ОСОБА_10 по телефону від чергового диспетчера Холодногірського РВ ОСОБА_13 стало відомо, що на трансформаторній підстанції 4524 проходять роботи по капітальному ремонту бригадою під керівництвом ОСОБА_5 , саме тому вимикач навантаження у трансформаторній підстанції 4524 знаходиться у відключеному стані та включені заземлюючі ножі на К1, у зв'язку з чим відправлятись до трансформаторної підстанції 4524 нема потреби.
О 11.11 годині ОСОБА_10 підготував робоче місце на трансформаторній підстанції 1611, перевіривши відсутність напруги та включивши заземлюючі ножі на кабельній лінії у бік трансформаторної підстанції 4524 (про що зробив запис у наряді АДРЕСА_2 ). ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7 робоче місце та, впевнившись в його готовності, телефоном доповів черговому ОСОБА_14 та повідомив бригаду.
О 11.35 годині ОСОБА_10 , після виконання своїх обов'язків допускача, за вказівкою чергового ОСОБА_13 з трансформаторної підстанції 1611 направився до Холодногірського РВ, а бригада допущена для виконання робіт на вказаній підстанції.
Водночас, 17.09.2019 о 10.30 годині ОСОБА_5 , перебуваючи на трансформаторній підстанції 4524, за вказівкою диспетчера ОСОБА_13 , відключив масляний вимикач кабельної лінії 6 кВ КI, яка живить вказану підстанцію.
Приблизно о 12.05 годині, після виконання ремонтних робіт та доповіді по особистому мобільному телефону диспетчеру ОСОБА_13 , ОСОБА_5 почав збирати схему живлення у зазначеній підстанції для виконання подальших оперативних перемикань. Після відновлення схеми живлення ОСОБА_5 , перебуваючи у розподільному пункті трансформаторної підстанції 4524, не отримавши вказівки від чергового ОСОБА_13 , включив масляний вимикач, чим подав напругу на робоче місце до трансформаторної підстанції 1611, де працювала бригада ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав смертельне ураження електрострумом.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 08.11.2019 № 10-12/2328-ДМ/19 причиною смерті ОСОБА_7 стало смертельне ураження електричним струмом.
При судово-медичної експертизи крові трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у кількості 1,77%, що відноситься до середнього ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-4.12-2005) роботи в охоронних лініях електропередач, роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
Відповідно до висновку акту комісії Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2019 по розслідуванню (спеціального розслідування) вказаного нещасного випадку, встановлено, що ОСОБА_5 не виконав вимоги: п.3.10. «Інструкції ЕД-1-4 з ведення оперативної та іншої документації адміністративним, оперативним та оперативно - виробничим персоналом Харківських міських електричних мереж та міської оперативно-диспетчерської служби АК «Харківобленерго», затвердженої наказом АК «Харківобленерго» від 25.10.2016 № 1114, де вказано: «Усі оперативні переговори та приймання - завдання зміни повіни записуватися на архіватор мов»; п. 6.9.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01.-97), де вказано: «Включати електроустановку можна тільки після одержання на це дозволу (розпорядження) особи, яка видала дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск….»; п.13.7.9 Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж (ГКД 34.20.507-2003), де вказано: «….Оперативні переговори на всіх рівнях диспетчерського керування в ОЕС України», оперативні переговори начальників змін електростанцій і великих підстанцій повинні автоматично фіксуватися на магнітних або оптичних носіях запису».
Незважаючи на те, що зазначені вимоги з охорони праці ОСОБА_5 були достовірно відомі, він не виконав свою роботу відповідно до інструкцій та положень з охорони праці, що стало причиною нещасного випадку з ОСОБА_7 .
Внаслідок неналежного ставлення до виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_5 , грубо порушуючи правила техніки безпеки не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті свого діяння (дії або бездіяльності), хоча міг і зобов'язаний був їх передбачити, що призвело до загибелі ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи особою, яка зобов'язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, а саме при проведені ремонту, монтажу, демонтажу і технічного обслуговування ліній електропередач напругою 0,4 - 10 кВ, дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку оточуючих людей, в порушення п.3.10. «Інструкції ЕД-1-4 з ведення оперативної та іншої документації адміністративним, оперативним та оперативно - виробничим персоналом Харківських міських електричних мереж та міської оперативно-диспетчерської служби АК «Харківобленерго», затвердженої наказом АК «Харківобленерго» від 25.10.2016 № 1114, де вказано: «Усі оперативні переговори та приймання - завдання зміни повіни записуватися на архіватор мов»; п. 6.9.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01.-97), де вказано: «Включати електроустановку можна тільки після одержання на це дозволу (розпорядження) особи, яка видала дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск….» та п.13.7.9 Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж (ГКД 34.20.507-2003), де вказано: «….Оперативні переговори на всіх рівнях диспетчерського керування в ОЕС України повинні автоматично фіксуватися на магнітних або оптичних носіях запису», в результаті чого 17.09.2019, близько 12:05, ОСОБА_5 перебуваючи у розподільному пункту трансформаторної підстанції 4524, не отримавши вказівки від чергового ОСОБА_13 , увімкнув масляний вимикач, чим подав напругу на робоче місце до трансформаторної підстанції 1611, де працювала бригада ОСОБА_7 , внаслідок чого останній загинув.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 272 КК України, а саме порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, що спричинило загибель людини.
22 квітня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_15 , за участю захисника адвоката ОСОБА_4 та прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , за згодою потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно такої угоди ОСОБА_15 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 272 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_15 , із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади з адміністративно-розпорядчими функціями та займатися певною діяльністю, пов'язаною з проведенням робіт з підвищеною небезпекою; та на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Так обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному вище діянні. При призначенні покарання сторонами враховуються обставини, що характеризують особу винуватого, обставини, які пом'якшують покарання відповідно до статті 66 КК України, а саме, щире каяття, беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та активне сприяння в розслідуванні кримінального правопорушення, а також обставини, які відповідно до ст.67 КК України є обтяжуючими покарання обставинами, не встановлено.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки зазначена угода відповідає вимогам КПК України і не порушує права та законні інтереси учасників судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України визнав повністю, підтримав укладену між ним, його захисником та прокурором угоду про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснено. Також, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що дана угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором і адвокатом добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав укладену 22.04.2020 року між обвинуваченим та прокурором і ним угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував, подав свою письмову згоду. Крім того, зазначив, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Перевіривши угоду про визнання винуватості та заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, його захисника, суд приходить до висновку, що укладення зазначеної угоди сторонами є добровільним, вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, і підлягає затвердженню.
Відповідно до ч. 2 і ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана не лише суспільним інтересам, але й правам окремих осіб.
До угоди про визнання винуватості долучено письмову згоду потерпілого ОСОБА_6 на її укладення прокурором та обвинуваченим.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за цією угодою.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_15 в повному обсязі розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 22 квітня 2020 року про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади з адміністративно-розпорядчими функціями та займатися певною діяльністю, пов'язаною з проведенням робіт з підвищеною небезпекою.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази:
-грошові кошти у розмірі 1855 грн., дві банківські картки «Укрсиббанк», ланцюжок, хрестик, ключі, передані під розписку ОСОБА_6 - залишити у його розпорядженні;
-предмети одягу ОСОБА_7 (сорочка, брюки, труси, шкарпетки, чоботи), що зберігаються у камері схову СУ ГУНП в Харківській області (квитанція № 2474) - знищити;
-оптичний диск запису переговорів, стенограму переговорів - залишити у матеріалах кримінального провадження;
-посвідчення № 610/11 видане 28.04.2011, посвідчення № 3012 від 26.06.2002 на ім'я ОСОБА_7 , що зберігаються у камері схову СУ ГУНП в Харківській області (квитанція № 2474) - передати АТ «Харківобленерго».
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1