10.07.07р.
Справа № А16/123-07(А10/263-06)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Мікон", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ
до віповідача-2: Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення від 09.08.05р. та стягнення 28 406 грн. 50 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Секретар судового засідання БЕЗРЕБРА А.Ю.
Представники:
від позивача: Хільченко С.М. - представник, дов. від 20.04.07р. ;
від відповідача-1: Кекуатова Н.І. дов.від 03.07.2006р.№17-07-1/5913 представник;
від відповідача-2: Стефлюк Ю.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 09.01.07р. №12-05/08.
Згідно із статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.07.07р.
Позивач просить визнати рішення відповідача-1 від 09.08.2005 р. про митну оцінку товарів до ГТД № 110000001/5/118000 від 08.08.2005 р. і підвищення митної вартості на задекларований товар протиправним та зобов'язати відповідача-2 повернути позивачу з державного бюджету 28 406 грн. 50 коп., що складає: 4 306 грн. 77 коп. - надміру сплаченого до державного бюджету ввізного мита, 23 869 грн. 69 коп. - податку на додану вартість та 230 грн. 04 коп. - митного збору.
В подальшому позивач змінив позовні вимоги (заява вх.№10724 від 19.06.07р.) в частині вимоги про стягнення з державного бюджету України зайво сплачених митних платежів та просить: - повернути позивачу із державного бюджету України 29 756 грн. 21 коп., що складає: 5 431 грн. 47 коп. - зайво сплаченого в бюджет ввізного мита, 24 094 грн. 66 коп. -податку на додану вартість та 230 грн. 08 коп. -митного збору.
Відповідач-1 у відзиві на позов (вих. №17-07-1/7272 від 10.08.06р.) позовні вимоги не визнає та просить в позові відмовити, посилаючись на те, що: - при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначаються відповідно до положень статті 16 Закону України “Про єдиний митний тариф», або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах експортерах зазначених товарів та інших предметів; - відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.03р. №1375, у разі, коли декларант не може документально підтвердити заявлену митну вартість товарів, або, коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним кодексом; - позивачем, відповідно до рішення митниці про визначення митної вартості, добровільно здійснено митне оформлення заявленого товару; це свідчить про те, що позивач погодився з визначеною відповідачем-1 митною вартістю товару.
Відповідач-2 в запереченнях на позов (вх.№9428 від 04.06.07р.) позовні вимоги не визнає та просить в позові відмовити, посилаючись на те, що відповідач-2 не розпоряджається коштами державного бюджету, тому формулювання вимоги шляхом зобов'язання повернути кошти є неправомірним і стосується процесу виконання рішення суду про повернення з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів, яке ще не прийняте.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
- 24.02.2004р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Мікон» (покупцем) та Вафандянською підшипниковою корпорацією, КНР (продавцем) було укладено контракт №04ZWZUK07001C, згідно з умовами якого (з урахуванням додаткових угод від10.07.2004р. та від 30.11.2004р.) продавець продав, а покупець купив на умовах CIF-порт Одеса, Україна, групи підшипників згідно Специфікацій, в яких вказується марка, тип (по ДГСТу 520-89 РФ) і кількість підшипників, і є невід'ємною частиною даного контракту; загальна сума Контракту становить 2 000 000 000грн. 00 коп.;
- згідно зі Специфікацією 21ZW506P15, яка зазначена у додатку без дати №15 до контракту від 24.02.2004р. №04ZWZUK07001C, вартість підшипників становить 44 486,17 долл. США;
- позивач імпортував на митну територію України та надав для митного оформлення згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 07.06.2005р. №82N5E5P015 підшипники (надалі -товар) у кількості 8 165 шт. на загальну суму 44 486,17 долл. США;
- 08.08.2005р. при здійсненні митного оформлення ввезення на митну територію товару позивачем відповідачу1 -Дніпропетровській митниці було подано вантажну митну декларацію №110000001/5/118000, в якій було визначено загальну митну вартість 44 486,17 долл. США (224 665 грн.16 коп.) відповідно до ціни угоди (контракту), що зазначена у специфікації згідно додатку №15 до Контракту, а саме: - за кодом 8482109000 митна вартість склала 12445,58 долл. США (по 1,774 дол. США/шт.); - за кодом 8482200000 -1165,19 долл. США (по 3,807 долл. США/шт.); - за кодом 8482500000 -7 423,68 долл. США (по 24,51 дол. США/шт.) та за кодом 8482300000 - 23 451,72 долл. США (118431,19 грн.);
- відповідач1 не погодився з визначеною позивачем митною вартістю товару за кодами 8482109000, 8482200000 та 8482500000;
- 09.08.2005р. відповідачем1 винесено рішення щодо митної оцінки товару до вантажної митної декларації від 08.08.2005р. №110000001/5/118000; згідно вказаного рішення визначена митна вартість товару за кодом 8482109000 склала 29 725,00 долл. США; - за кодом 8482200000 -4550,00 долл. США та за кодом 8482500000 митна вартість склала 9 540,00 долл. США;
- відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів;
- позивач провів декларування товару (вантажна митна декларація №110000001/5/118302 від 11.08.2005р.), зазначивши загальну митну вартість товару у розмірі 339 696 грн. 94 коп. (67266,72 долл.США), визначену з урахуванням рішення митниці від 09.08.2005р., та сплативши всі митні платежі, у тому числі митний збір у сумі 679 грн.39 коп., ввізне мито у розмірі 15 539 грн. 54 коп. та податок на додану вартість у сумі 71 047 грн. 30 коп.;
- позивач вважає, що при складенні вантажної митної декларації від 08.08.2005р. №110000001/5/118000 ним було використано достовірні відомості про вартість товару, що є документально підтвердженим; за таких обставин рішення відповідача1 про корегування митної вартості на задекларований товар є безпідставним і незаконним та підлягає скасуванню; відповідач проти цього заперечує.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- відповідно до статті 16 Закону України від 05.02.1992р. «Про єдиний митний тариф» нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України; при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів;
- частиною 2 статті 265 Митного кодексу України передбачено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом;
- ця норма кореспондується з положеннями пункту 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375 (надалі -Порядок), який був чинний на момент митного оформлення товару та згідно з яким, у разі, коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або, коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із Митним Кодексом України;
- як вбачається із матеріалів справи позивачем в обґрунтування оплати за отриманий товар було надано платіжні доручення від 22.06.2005р. №32 на суму 13 371,5 долл. США та від 13.07.2005р. №37 на суму 13 371,5 долл. США, тобто на загальну суму 44 571,67 долл. США;
- у вказаних платіжних дорученнях було зазначено дата і номер контракту від 24.02.2004р. №04ZWZUK07001C без посилання на додаток чи специфікацію до вказаного контракту;
- як вбачається сума сплати у розмірі 44 571,67 долл. США не співпадає з вартістю поставленого згідно інвойсу від 07.06.2005р. №82N5E5P015 товару, яка складає 44 486,17 долл. США;
- згідно з пунктами 3, 4 Порядку митна вартість товарів обчислюється відповідно до Митного кодексу України на момент перетинання товарами митного кордону України і заявляється (декларується) митному органу з урахуванням вимог цього Порядку; заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації та подаватися у кількісному виразі;
- до документів, на підставі яких здійснюється перевірка достовірності заявленої митної вартості, віднесено і банківські документи щодо розрахунків за поданим контрактом, які мають містити всі реквізити, потрібні для ідентифікації їх з поставкою, що оформлюється у митному відношенні;
- надані позивачем платіжні доручення від 22.06.2005р. №32 та від 13.07.2005р. №37 не можуть бути прийняті в якості підтвердження митної вартості товару, оскільки не містять достатніх відомостей для ідентифікації інформації з конкретною поставкою (відсутні посилання на специфікацію або додаток до Контракту), до того ж сума оплати за товар не співпадає з сумою поставки товару.
Отже, з огляду на викладене господарський суд доходить висновку про правомірність визначення відповідачем1 митної вартості отриманого позивачем товару у сумі 339 696 грн. 94 коп. та прийняття рішення щодо митної оцінки товару від 09.08.2005р.
З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 94, 160-163, 186, 254, пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата виготовлення постанови у повному обсязі -23.07.2007р.