Справа №: 272/1043/19
Провадження № 2/272/24/20
07 травня 2020 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Брагіна В.І.
секретарі судових засідань Хитоніної М.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 272/1043/19, провадження № 2/272/24/20 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпро,вул.Набережна Пе5ремоги 50) до ОСОБА_3 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, суд,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 30.01.2014 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач зазначав, що відповідач надав згоду на те, що підписана ним Заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складають між ним і банком договір. Позичальник систематично порушував свої зобов'язання по кредитному договору, в наслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 09.07.2019 року становить 984324,67 грн. та складається з наступного: 14070,00 грн. - заборгованість за кредитом; 964004,67 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 6250,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Від вказаної суми позивач відняв суму 22271,44 грн., яка була стягнута з відповідача рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 09.12.2014 та складалась з наступного: 14070,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6014,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 650,00 грн. - заборгованість по комісії та пені за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована складова); 1036,74 грн. - штраф (процентна складова). Таким чином різниця суми боргу становить 963589,97 грн. та складається з наступного: 957989,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Позивач, користуючись своїм правом, просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 86510,89 грн. за період з 04.05.2019 по 09.07.2019 та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтувавши наведеними у позовній заяві обставинами, зазначив, що стягнення заборгованості судом розриває кредитний договір, а тому здійснюється нарахування відповідних відсотків.
Відповідач у судовому засіданні 13.11.2019 заявив клопотання про надання часу для укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом. В подальшому в судові засідання не з'являвся,направив заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснив, що 30.01.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є в свою чергу АТ КБ «ПриватБанк» зі слів позивача укладено кредитний договір з ОСОБА_3 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. 09.12.2014 заочним рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області було стягнуто із відповідача по анкеті-заяві від 30.01.2014 р. заборгованість в сумі 22271, 44 грн. Як вбачається з позову, відповідач має заборгованість станом на момент подачі позовної заяви - 984324, 67 грн., що складається з 14070,00 - заборгованості за кредитом, 964004, 67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом і 6250, 00 грн. - пеня та комісія, де була відмінусована сума, яка стягнута заочним рішенням суду від 09.12.2014. Свою позицію представник відповідача мотивував тим, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів Відповідачем не підписувались. Цей документ також не містить дати його підписання представником позивача. Умови та Правила були додатком до підписаної ним анкети-заяви. Представник відповідача також зазначив, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного між Відповідачем та Позивачем кредитного договору (постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року.) Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (30. 01.2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (07.08.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. принципу справедливості розгляду справи судом. Підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань відсутні. Вищенаведене зазначено також в Постанові ВП ВС від 03.07.2019 р. № 342/180/17. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:
Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 30.01.2014 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 9). Заочним рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 09.12.2014 з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 22271,44 грн, яка складалась з наступного: 14070,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6014,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 650,00 грн. - заборгованість по комісії та пені за користування кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована складова); 1036,74 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 6). Відповідно до наданої позивачем копії розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.01.2014 станом на 09.07.2019 заборгованість відповідача перед позивачем по тілу кредиту та заборгованість за простроченим тілом кредиту відсутня (а.с. 7-8). Сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача складається з заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 04.05.2019 по 09.07.2019 (а.с. 2-5, 7-8).
Згідно зі ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало копію Анкети - Заяви від 30.01.2014 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також розрахунок заборгованості (а.с. 7-8,9).
Судом встановлено, що вищевказана Анкета-Заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.
На підтвердження вказаних відомостей позивач посилається на "Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку". Однак судом встановлено, що надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови не містять підпису відповідачки. Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах, розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
А тому, відповідно, вказані витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 30.01.2014.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16, а також в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, штрафів, порядку користування кредитними коштами, а тому з врахування того, що з відповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача відсутня заборгованість по тілу кредиту та простроченим тілом кредиту - суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 280-281, 354 ЦПК України, ст. ст. 4, 509, 526, 536, 610, 611, 625, 1050, 1054 , суд,-
ухвалив :
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпро,вул.Набережна Пе5ремоги 50) до ОСОБА_3 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2020 року.
Суддя:В. І. Брагін