25.07.07р.
Справа № 35/210-07
За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного територіального відділенняАнтимонопольного
комітету України, м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на
предмет спору - Дніпропетровський державний центр стандартизації і метрології,
м. Дніпропетровськ
про скарга на рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача - Старовицька О.П., юрисконсульт, дов.№14/28-06 від 19.09.06 р
Від відповідача - Гура В.В., головний експерт правового сектору, дор.№129 від 04.09.06 р
Від третьої особи - представник не зявився.
Позивач просить визнати недійсним Рішення адміністративної колегії від 01.12.2006р. № 13.5./18-п по справі № 26.1/45.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що вказаним рішенням до нього застосовано штраф в розмірі 7000 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції внаслідок порушення періодичності повірки лічильників, з чим Позивач не погоджується, оскільки здійснював ці роботи відповідно до вимог органів Державного метрологічного контролю. Крім того, зазначає, що Відповідач не надав обгрунтованого розрахунку штрафу.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що прийняв оспорюване рішення в межах своєї компетенції, на підставі об'єктивного розгляду справи та встановлене ним порушення зі сторони Позивача щодо зменшення строків повірки лічильників гарячого та холодного водопостачання є зловживанням монопольним (домінуючим) положенням на ринку. Вказує, що згідно ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинене порушення накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, та вважає доводи позивача щодо накладення штрафу безпідставними.
До участі у справі було залучено третю особу на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Третя особа в судове засідання не з'явилась, вимог суду не виконала.
За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 01.08.2007р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
- 01 грудня 2006р. адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення №13.5/18-п по справі №26.1/45 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», згідно з яким було:
- визнано, що Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» займало монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в межах власних мереж, які розташовані на території міста Дніпропетровська, з часткою 100 відсотків, в період з 2001 по 2004 роки;
- визнано дії Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» щодо встановлення періодичності проведення повірок лічильників холодної та гарячої води, які використовуються для обліку води у комунально-побутовій сфері, в інші, ніж встановлено паспортом терміни при прийнятті їх в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом другим статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним частиною першою статті 13 зазначеного Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку»;
- накладено штраф на Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.2 цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у розмірі 7000 грн.
Позивач з вказаним Рішенням не погодився та оскаржив його до суду в установлений двохмісячний термін з часу отримання.
Згідно Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основними завданнями Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»визначено, що
суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: - на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Позивачем не наводиться жодних підстав та доказів того, що його частка на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в межах власних мереж, які розташовані на території міста Дніпропетровська в період з 2001 по 2004 роки менше 100 відсотків, таким чином його вимоги в цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів та прийняття стоків в комунальну каналізацію визначається Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994р. N 65 з подальшими змінами та доповненнями (надалі Правила).
Згідно пунктів 4.1. та 4.15 Правил абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води. Усі водолічильники, в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці представником Держспоживстандарту з встановленням пломби з перевірочним тавром. Водолічильники, що не мають відповідного тавра Держспоживстандарту, до встановлення та експлуатації не допускаються.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що державна метрологічна система створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, а її діяльність спрямована на реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні. До його повноважень належить проведення єдиної в державі технічної політики щодо забезпечення єдності вимірювань, у тому числі:
- організація та проведення державного метрологічного контролю і нагляду;
- визначення порядку встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;
- затвердження норм часу на повірку засобів вимірювальної техніки.
Рішення ЦОВМ, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і фізичними особами.
Відповідно до ДСТУ 2708-99 «Повірка засобів вимірювальної техніки»територіальні органи Держстандарту України та акредитовані метрологічні служби повинні проводити аналіз результатів метрологічної повірки. Якщо результати періодичної повірки або державного метрологічного нагляду свідчать про те, що засоби вимірювальної техніки не відповідають метрологічним нормам на протязі встановленого міжповірочного інтервалу територіальний орган Держстандарту України, що проводить повірку на закріпленій території, може приймати рішення про зменшення міжповірочного інтервалу.
Держстандартом були прийняті рішення про скорочення міжповірочного інтервалу щодо повірки лічильників холодної води до 12 місяців (лист №19067712 від 04.12.1992р., Акт проведення робіт по вивченню експлуатаційних властивостей лічильників холодної води в міжповірочний інтервал від 20.11.1999р.)
Встановлення міжповірочних інтервалів лічильників холодної води знаходиться поза межами компетенції міськводоканалу та приписи органів Держстандарту є для позивача обов'язковими до виконання.
Згідно статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Перелік дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання, які є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, визначено в частині 2 статті 13 Закону, який не містить дій, аналогічних порушенню, що встановлено відповідачем.
Крім того, в оспорюваному Рішенні наведено лише три факти щодо зменшення повірочного інтервалу лічильників, з яких, в одному випадку, повірочний інтервал встановлено в 24 місяці, що відповідає рішенню Держстандарту (Протокол №5 засідання НТК з метрології від 11.12.2002р.).
Таким чином, вказані дії відповідача не можна вважати зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку та рішення адміністративної колегії Дніпропетровського територіального відділення Антимонопольного комітету України в цій частині неправомірне, а, отже, і неправомірне накладення штрафу в сумі 7000,00 грн.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково в частині визнання недійсними частини 2 та частини 3 Рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.12. 2006р. за №135/18-к (Справа №26.1/45) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» недійсними. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 25, 29 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 50, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною частину 2 Рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.12.2006р. за №135/18-к (Справа №26.1/45) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» щодо «визнання дій Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» щодо встановленні періодичності проведення повірок лічильників холодної та гарячої води, які використовуються для обліку води у комунально-побутовій сфері, в інші, ніж встановлено паспортом терміни при прийнятті їх в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом другим статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним частиною першою статті 13 зазначеного Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку».
Визнати недійсною частину 3 Рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.12. 2006р. за №135/18-к (Справа №26.1/45) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» щодо «накладення штрафу на Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 2 цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»в розмірі 7000 (сім тисяч гривень)».
Стягнути з Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України -49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова,2, код ЄДРПОУ 20306037 (р/р 35220002000336 у УДКУ м. Дніпропетровська, МФО 805012) на користь Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал»- 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, код ЄДРПОУ 03341305 (п/р 26006091207141 в Жовтневому безбалансовому відділенні обласної філії Укрсоцбанку, МФО 305017) витрати по сплаті держмита -56,66 грн (п'ятдесят шість грн 66 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -78,66 грн (сімдесят вісім грн 66 коп).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Рішення підписано 27 липня 2007р.
Л.П. Широбокова