23.08.07
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру,20 7-99-18
Іменем України
21 серпня 2007 р. Справа № 12/149 (10/266 (13/24))
Позивач: Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» вул. Червонокозача, 5, м. Ніжин, 16000
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000
Про стягнення 254700 грн. 28 коп.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
позивач: Васюк Д.Г. -представник, довіреність № 30 від 04.01.2007 року, був присутнім в судовому засіданні 09.08.2007р., 21.08.07. в судове засідання не з»явився.
відповідач: Пономар Ю.В.- представник, довіреність № 17/7722 від 27.12.2006 року.
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 09.08.2007р. по 21.08.2007р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення 254 700 грн. 28 коп. боргу, який обгрунтований переплатою рахунків за спожиту електроенергію, спожитою дочірніми підприємствами, правонаступником яких вважає себе позивач, на підставі статутних документів, відповідно до договорів про постачання електричної енергії.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Позивачем , відповідно до ст. 22 Господарського процессуального кодексу України , було подано заяву про зміну підстав заявленного позову , згідно якої він просив стягнути з відповідача 254 700 грн. 28 коп., які перебувають в нього в незаконному володінні як безпідставно набуті, оскільки заявлена до стягнення сума виникла внаслідок виконання позивачем умов договорів «Про перевід боргу» № 2,3,6 від 03.03.06р., які визнані недійсними , згідно рішень господарського суду Чернігівської області від 09.02.04р. по справах № 8/352\13, № 8\350\11,№ 8\350\12. Дана заява була прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.
У відзиві на позов та наданих письмових поясненнях відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив про безпідставність вимог позивача в зв'язку з тим, що у позивача відсутні правові підстави виступати від свого імені позивачем у справі про стягнення будь-яких боргових зобов'язань, правонаступником яких ще не являється, з огляду на те, що відсутній запис у державному реєстрі про виключення з державного реєстру дочірніх підприємств та не закінченням процедури приєднання. Також відповідач посилається на те, що відповідно до відомості дебіторів та кредиторів, затвердженої рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 28.04.2005 року № 280, право вимоги від відповідача грошових коштів сплачених ДП за договорами про перевід боргу або повернення будь-яких інших боргових зобов"язань відповідача, від ДП до КП НУВКГ не передавалось. Таким чином позивач не є правонаступником ДП щодо прав та обов"язків, які виникли у ДП у зв"язку з виконанням останнім договорів про перевід боргу № 2, 3, 6 від 03.03.2003 року , і у КП НУВКГ відсутні правові підстави вимагати у відповідача повернення будь-яких грошових коштів, сплачених за зазначеними договорами.
В поданих в судове засідання 21.06.2007 року письмових поясненнях відповідач зазначає, що у колонці "сальдо до КП НУВКГ" відомості зазначено дебіторську та кредиторську заборгованість передану саме до КП НУВКГ (позивача). У рядку під № 187 відомості вказано назву підприємства - ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" та в подальшому зазначено, що дебіторська та кредиторська заборгованість передана від ДП до КП НУВКГ (колонка "сальдо до КП НУВКГ") по такому підприємству, як ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" дорівнює нулю. Таким чином, жодні боргові зобов"язання ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" від ДП до позивача не передавались, а тому у позивача відсутні правові підстави стягувати з ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" будь-які грошові кошти.
21.06.2007р. позивачем були надані письмов пояснення по справі в яких він зазначив, що між комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та дочірніми підприємствами Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно -каналізаційного господарства : «Північне», «Південне», «Водовідведення»( правонаступниками , яких на даний час є позивач», були укладені договори про перевід боргу , а на підставі договорів про перевід боргу між відповідачем та новими боржниками були укладені угоди про порядок погашення заборгованості по договорах по перевід боргу , в яких зазначалось , що кошти перераховуються на рахунок із спеціальним режимом використання , а у разі , коли сума до оплати за місяць менша ,ніж, сума , яка підлягає сплаті за поточне споживання та погашення заборгованості , в першу чергу погашається заборгованість за договором про перевід боргу. Сума 254700 грн 28 коп була сплачена в ході виконання договорів про перевід боргу, які визнані судом недійсними, а тому вказана сума повинна бути повернута , оскільки перебуває у володінні відповідача без достатньої правової підстави, як безпідставно набута.
Від позивача надійшло 21.08.2007р. клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.
Представник відповідача проти клопотання позивача не заперечува, оскільки участь в судвоум засіданні є правом сторонни, згідно ст.22 Господарського процессуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав:
12.01.2005 року рішенням ХХП 1У скликання Ніжинської міської ради ДП Ніжинське підприємство водовідведення, ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Північне», ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» надано дозвіл на ліквідацію цих підприємств та визнано правонаступником всіх дочірніх підприємств комунальне підприємство “Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», яке є позивачем по справі.
Статтями 104, 106 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Окрім того, відповідно до п. 11 ст. 37 Закону України № 755-ІV від 15.05.2003 року “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації таких змін до установчих документів та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання.
28.04.2005 року рішенням Ніжинського міськвиконкому №280 затверджено акти прийому-передачі основних засобів від дочірніх підприємств та в цілому зведений акт, консолідований баланс, відомість дебіторів-кредиторів .
26.05.2005 року рішенням Ніжинського міськвиконкому №325 затверджено зміни до статуту комунального підприємства “Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» в частині визначення комунального підприємства ( позивача по справі) правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов'язків від реорганізованих шляхом їх приєднання дочірніх підприємств.
Як вбачається із наданих позивачем документів ( т. 3 а.с.58-60) державну реєстрацію припинення юридичних осіб ДП Ніжинське підприємство водовідведення, ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Північне», ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» здійснено 05.04.06р.
Таким чином на даний час здійснено реєстрацію припинення юридичних осіб ДП Ніжинське підприємство водовідведення, ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Північне», ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» і позивач по справі є правонаступником ДП Ніжинське підприємство водовідведення, ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Північне», ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» .
За таких обставин твердження відповідача про те, що позивач не є правонаступником ДП Ніжинське підприємство водовідведення, ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Північне», ДП Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» є безпідставні і судом до уваги не приймаються.
03.03.2003р. між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства було укладено договір № 2 від 03.03.2003р. про перевід боргу та Угоду № 17 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго».
03.03.2003р. між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства було укладено Договір № 3 від 03.03.2003ор. про перевід боргу, та Угоду № 18 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго».
03.03.2003р. між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Водовідведення» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства було укладено договір № 6 від 03.03.2003р. про перевід боргу та Угоду № 21 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Водовідведення» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго».
Рішеннями господарського суду Чернігівської області від 09.02.2004р. по справах № 8/352/13, № 8/350/11, № 8/351/12, № 8\353\14 , які набрали законної сили, визнані недійсними договір № 2 від 03.03.2003р. про перевід боргу, укладений між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та Угоду № 17 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго»; договір № 3 від 03.03.2003ор. про перевід боргу, укладений між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та Угоду № 18 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго»; договір № 6 від 03.03.2003р. про перевід боргу, укладений між Ніжинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та Дочірнім підприємством “Водовідведення» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та Угоду № 21 від 03.03.2003р. про порядок погашення заборгованості за договором переводу боргу від 03.03.2003р., укладену між Дочірнім підприємством “Водовідведення» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства та ВАТ ЕК “Чернігівобленерго».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскільки судом визнані недійсними договори про перевід боргу та угоди про порядок погашення заборгованості за договорами переводу боргу, сторонами яких були ДП “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП « Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП “Водовідведення» Ніжинського управління водо - каналізаційного господарства, правонаступником яких є позивач , а тому до нього перейшло право вимоги від відповідача 254700 грн 28 коп коштів , які були сплачені на виконання вказаних договорів ДП “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП « Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП “Водовідведення» Ніжинського управління водо - каналізаційного господарства.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до п. 21 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 р. за N 368/5559 та п.1.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. № 22 , та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.
В платіжних дорученнях ( т.1 а.с. 55-144, 149-160, 163-165, 168-172, 175-176, 178-190, 192-228 ) , на які посилається позивач , як на факт перерахування коштів по договорах про перевід боргу від 03.03.2003р. , вказано як оплата за спожиту електроенергію в 2003р. та 2004р. та конкретно йде посилання на договори на постачання електроенергії від 28.02.03р. № 571, № 573, № 575, які буди укладені між відповідачем та ДП “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП « Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП “Водовідведення» Ніжинського управління водо - каналізаційного господарства.
Доказів , які підтверджують проведення між сторонами взаємозаліку щодо зарахуванням сум оплати згідно вищезазначених платіжних дорученнях по договорах про переведення боргу чи зміну позивачем призначень платежу, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач суду не надав.
Надані позивачем листи від 01.09.2004 року та від 24.09.2004 року дочірніх підприємств про проведення взаємозаліку не можуть бути прийняті судом , як доказ проведення взаємозаліку однорідних вимог, оскільки відповідачем по справі було відмовлено в проведенні взаємозаліку. В судовому порядку відмову відповідача від проведення взаємозаліку оскаржено не було.
В протоколах -погодженнях (т.2 а.с 139- 190) на загальну суму 102180 грн 08 коп , на які посилається позивач , як на факт перерахування коштів по договорах про перевід боргу від 03.03.2003р., також не вказано , що проведення взаємозаліку , було здійснено саме по зарахування заборгованості по договорах про перевід боргу та угодах про погашення заборгованості по договорах про перевід боргу.
Також як вбачається із вказаних протоколів -погодження , взаємозалік було проведено відповідно до п.5 ст.40 Закону України « Про державний бюджет України на 2003р.», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.03р. № 113 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 24.01.03р. № 61 між Енергогенеруючою компанією ВАТ « Центренерго», ДП «Енергоринок» ДК «Газ України» , НАК « Нафтогаз України» , державного казначейства , управління державного казначейства в Чернігівській області , головного фінансового управління в Чернігівській області , ДП “Північне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП « Південне» Ніжинського управління водо-каналізаційного господарства, ДП “Водовідведення» Ніжинського управління водо - каналізаційного господарства та ВАТ ЕК « Чернігівобленерго» , і грошові кошти позивачем безпосередньо відповідачу не перераховувались , а суми на які проводився взаємозалік , сплачувались з державного бюджету в рахунок пільг та субсидій і були розподілені між учасниками взаємозаліку. Відповідно кошти , які приймали участь у взаємозаліку , не є власними коштами дочірніх підприємств , які вони сплатили відповідачу .
З урахуванням вищезазначеного , суд доходить висновку , що позивач не надав суду належних доказів, які підтверджують виконання ДП “Водовідведення, ДП “Північне», ДП “Південне» своїх зобов'язань по договорах про перевід боргу від 03.03.2003р. та угод про порядок погашення заборгованості за договорами переводу боргу.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07 грудня2004 року по справі № 12/249 за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії « Чернігівобленерго» до Дочірнього підприємства “Ніжинське підприємство “Очисні споруди» Комунального підприємства Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство “Ніжинське підприємство Водовідведення» комунального підприємства “Ніжинське управління водопровідно каналізаційного господарства “, Дочірнє підприємство “Ніжинське підприємство водопостачання “Північне» комунального підприємства “Ніжинське управління водопровідно каналізаційного господарства “, Дочірнє підприємство “Ніжинське підприємство водопостачання “Південне» комунального підприємства “Ніжинське управління водопровідно каналізаційного господарства “ по визнання недійсним правочину , яке набрало законної сили, також встановлено, що із платіжних документів про перерахування ДП “Водовідведення», ДП “Північне», ДП “Південне», ДП “Очисні споруди» коштів позивачеві в сумі 319 069 грн. 45 коп. не можна зробити висновку, що ці кошти були сплачені саме по договорах про перевід боргу від 03.03.2003р. та угод про порядок погашення заборгованості за договорами про перевід боргу, оскільки в платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено, що це є оплата за спожиту електроенергію в 2003 році. В протоколах погодження про проведення взаємозаліку також не зазначено, що взаємозалік було проведено щодо погашення заборгованості саме по договорах про перевід боргу та угодах про погашення заборгованості по договорах про перевід боргу. Дані протоколи погодження також в установленому порядку не визнанні недійсними.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.
Керуючись ст.ст. 525,526, 1212 Цивільного кодексу України , ст. ст. 193 Господарського кодексу України , ст. ст. 33,34,35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.08.2007р.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко