Кіровоградської області
"01" серпня 2007 р.
Справа № 18/42
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 18/42
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Завод Сегмент", м.Кіровоград
до відповідача: Повного товариства "Сервіс", м. Кіровоград
про визнання недійсним договору
За участю представників сторін:
від позивача - Мухіна Н.В., довіреність б/н від 08.02.2007 р.;
від відповідача - Авдєєв С.В., директор, паспорт ЕА 868182.
Відкритим акціонерним товариством "Завод Сегмент" подано позовну заяву про визнання недійсним договору на виконання підрядних робіт №49/М-39 від 17.11.2004 р., укладеного з повним товариством "Сервіс", з підстав суперечності і невідповідності його змісту вимогам законодавства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами не підписано локальні кошториси, а тому не підтверджено і не погоджено вартість замовлених робіт, та в договорі відсутні умови, щодо страхування ризиків, що суперечить статті 318 Господарського кодексу України і статті 881 Цивільного кодексу України.
Відповідач позовні вимоги заперечив, зазначаючи про відсутність доказів того, що оскаржений договір не відповідає вимогам Закону.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд
17 листопада 2004 року між відкритим акціонерним товариством "Завод Сегмент" (замовник) та повним товариством "Сервіс" ( підрядник) укладено договір №49/М-39 на виконання підрядних робіт (далі - договір), за умовами якого позивач доручив, а відповідач зобов"язався виконати роботи по реконструкції системи теплопостачання виробничого корпусу №1 ВАТ з-да "Сегмент" згідно проектно-кошторисної документації, яка є невід"ємною частиною договору. Даний договір укладено у письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов"язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, порядок укладання яких регламентується главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За нормами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Однією з істотних умов договору підряду згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України є ціна договору. При цьому, згідно з частиною 1 вказаної статті у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до частини 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Отже, кошторис є основним способом визначення ціни договору підряду.
Як слідує зі змісту оспорюваного договору, сторонами у розділі 2 договору обумовлено попередню вартість робіт, розмір якої становить 112 176 грн., та передбачено можливість її корегування, яке здійснюється по факту виконання робіт.
Викладене свідчить про те, що сторонами досягнуто згоди щодо ціни договору, а тому твердження позивача, що вартість замовлених робіт не підтверджена і не погоджена оскільки замовником не підписано локальних кошторисів, є безпідставним.
Умови щодо страхування ризиків, на відсутність у змісті договору яких вказує позивач, за нормами статті 318 Господарського кодексу України є істотними умовами договору підряду на капітальне будівництво.
Капітальним будівництвом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1764 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" є процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об"єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).
Договір підряду на капітальне будівництво є різновидом підрядних договорів та згідно з частиною 2 статті 318 Господарського кодексу України укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об"єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують характеристику укладеного між сторонами договору, як договору підряду на капітальне будівництво, а тому при його укладанні не є необхідним дотримання вимог, що ставляться статтею 318 Господарського кодексу України лише до договорів підряду на капітальне будівництво.
Норми статті 881 Цивільного кодексу України, на суперечність змісту договору яким вказує позивач, передбачають страхування об"єкта будівництва або комплексу робіт при будівельному підряді та не визначають умови такого страхування обов"язковими умовами договору будівельного підряду.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторони, уклавши та підписавши договір на виконання підрядних робіт №49/М-39 від 17.11.2004 р., приступили до його виконання. Відповідач виконував, а позивач приймав виконані роботи та здійснював їх оплату, що підтверджується актом звірки від 24.05.2005 р. та двосторонніми актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаних і завірених печатками обох сторін з посиланням на договір (а.с. 53, 55-64).
Виконання договору обома сторонами є свідченням того, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України однією з умов дійсності правочину є відповідність його змісту актам цивільного законодавства.
З огляду на відсутність обставин, з якими закон пов"язує визнання правочину недійсним, позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору на виконання підрядних робіт №49/М-39 від 17.11.2004 р. з підстав його суперечності та невідповідності нормам законодавства є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ршення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя