36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.05.2020 Справа № 917/458/20
за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5,
до Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, пр-т. Лесі Українки, буд. 8-А,
про стягнення 50 809,65 грн.
Суддя Мацко Оксана Сергіївна
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 50 809,65 грн., з яких 46 686,75 грн. - пеня за неналежне виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р., 4 122,90 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за поставлену теплову енергію у строк, визначений договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р., чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у відзиві № 01-32/11-27 від 26.03.2020 р., вх. № 3610 від 30.03.2020 р., заперечує проти заявленого позивачем розміру пені за неналежне виконання умов договору № 1718 від 01.01.2010 р., посилаючись на скрутне матеріальне становище навчального закладу, відсутність вини установи в порушенні грошових зобов'язань за договором (відсутність бюджетного фінансування) та ступінь їх виконання, просить суд зменшити розмір пені на 90%. Крім того, у прохальній частині відзиву відповідач просить відмовити в задоволенні позову «Полтаваобленерго» в повному обсязі.
У відповіді на відзив б/н від 13.04.2020 р. (вх. № 4279 від 15.04.2020 р.) позивач стверджує, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, а тому підстави для зменшення розміру пені відсутні.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
01.01.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго» (у зв'язку зі змінами до статутних документів на даний час - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго») в особі заступника начальника Кременчуцької філії Одіної А.А. та Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 (а.с. 12-13), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (АТ «Полтаваобленерго») зобов'язувалась надавати Споживачеві (Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 6.6 договору № 1718 від 01.01.2010 р. порядок розрахунків зі Споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до діючого договору.
Згідно з п. 5 вказаного Додатку обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується «Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії», який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі «Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку» та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого «Акта про обсяги спожитої Споживачем теплоенергії» або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.
Згідно з актами про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 20.12.2018 р., 18.01.2019 р., 20.02.2019 р., 20.03.2019 р. та 11.04.2019 р. (а.с. 30-32), підписаними представниками сторін, за період грудня 2018 року - квітня 2019 року позивач передав, а відповідач спожив теплової енергії на суму 521 512,13 грн.
Пунктом 1 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до договору № 1718 від 01.01.2010 р. визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться Споживачем грошовими коштами, або іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України, на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.
Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Позивачем направлено на адресу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області рахунки на оплату спожитої у грудні 2018 року - квітні 2019 року теплової енергії за договором № 1718 від 01.01.2010 р. (а.с. 20-24), зокрема:
- за грудень 2018 року - 20.12.2018 р.;
- за січень 2019 року - 18.01.2019 р.;
- за лютий 2019 року - 20.02.2019 р.;
- за березень 2019 року - 20.03.2019 р.;
- за квітень 2019 року - 11.04.2019 р.
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконував несвоєчасно.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.08.2019 р. у справі № 917/1235/19 було стягнуто з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» пеню за неналежне виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. в розмірі 27 260 грн. 76 коп., інфляційні нарахування в розмірі 7 747 грн. 52 коп., 3 % річних в розмірі 3 795 грн. 69 коп. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 50 809,65 грн., з яких 46 686,75 грн. - пеня за неналежне виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р., 4 122,90 грн. - 3% річних, нарахованих за період, що не охоплений вищезазначеним рішенням господарського суду Полтавської області від 20.08.2019 р. у справі № 917/1235/19.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. з додатками, відомості про фактичні покази засобів обліку теплової енергії у грудні 2018 року - квітні 2019 року, акти про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії за період грудня 2018 року - квітня 2019 року, рахунки на оплату спожитої у грудні 2018 року - квітні 2019 року теплової енергії за договором № 1718 від 01.01.2010 р. та ін.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: кошторис та план асигнувань загального фонду бюджету за 2018, 2019 рр., докази сплати основного боргу (платіжні доручення), рішення про включення установи до реєстру неприбуткових установ, статут.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. щодо здійснення поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розраховувався з порушенням строків, встановлених вищезазначеним договором.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 4.2.2 договору № 1718 від 01.01.2010 р. визначено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію Споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3 % річних.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати вартості товару за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. в розмірі 46 686,75 грн. за період з 06.06.2019 р. по 22.10.2019 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 9).
Однак, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено вище, рішенням господарського суду Полтавської області від 20.08.2019 р. у справі № 917/1235/19 було стягнуто з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» пеню за неналежне виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. А тому період нарахування пені у даній справі має здійснюватись в межах шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, з урахуванням періоду, за який вже стягнуто пеню за рішенням господарського суду Полтавської області від 20.08.2019 р. у справі № 917/1235/19.
З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок пені за прострочення оплати вартості товару за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. та дійшов до висновку, що обґрунтованим є розмір пені в сумі 22 737,21 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Водночас, як зазначено вище, відповідач у відзиві на позовну заяву № 01-32/11-27 від 26.03.2020 р., вх. № 3610 від 30.03.2020 р., просить суд зменшити розмір пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р. на 90%.
У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, створеним з метою надання освітніх послуг; у обґрунтування клопотання відповідачем подані копії кошторисів за 2018-2019 роки, копії планів асигнувань за 2018-2019 роки, копія Рішення ДФС про включення до реєстру неприбуткових установ та організацій від 30.08.2016 р. та ін. При цьому, основна заборгованість за поставлену теплову енергію за договором № 1718 від 01.01.2010 р. була погашена.
З заявленої суми пені - 46 686,75 грн. - суд визнає обґрунтованим тільки 22 737,21 грн. (що становить близько 50% заявленої до стягнення пені). З огляду на викладене, врахувавши інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені. Відмовляючи у зменшенні пені на 90%, суд враховує, що надмірне зменшення розміру пені взагалі нівелює її значення як засобу забезпечення виконання зобов'язання (Постанова КГС ВС від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19).
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок 3% річних в розмірі 4 122,90 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 10).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
При цьому, підстави для відмови в задоволенні позову АТ «Полтаваобленерго» в повному обсязі, як на тому наполягав відповідач у прохальній частині відзиву, відсутні з огляду на наступне:
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Таким чином, відповідач не звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії з причин затримки фінансування.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 111,21 грн.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 58 Кременчуцької міської ради Полтавської області (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, пр-т. Лесі Українки, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 25166500) на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; адреса для листування: 39601, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, 8, код ЄДРПОУ 00131819, р/р № НОМЕР_1 , АТ "Таскомбанк", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118) 26 860,11 грн., з яких 22 737,21 грн. - пеня за неналежне виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1718 від 01.01.2010 р., 4 122,90 грн. - 3% річних; 1 111,21 грн. судового збору.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 ГПК України, інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву, а також строк, який встановлює суд у своєму рішенні, обчислюються з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.05.2020 р.
Суддя О.С. Мацко