04.05.2020 Справа № 4/1242
Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.
розглянувши матеріали скарги: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, від 14.04.2020р. вих. №14/5-2552-20 (вх. №1012/20 від 27.04.2020р.);
про:
- визнання неправомірним рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відмову у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020р. №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження;
- зобов'язати начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), усунути порушення, (поновити порушене право Боржника) - повернути на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти у сумі 413493,07грн., списані згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 792/15
у справі №4/1242-9/182 за позовом: Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», Дніпропетровська область, м.Дніпро;
до Відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Львівгаз», Львівська область, м.Львів;
до Відповідача-2: Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ;
Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські ресурси», Львівська область, м.Львів;
Третя особа-2: Дочірня компанія «Торговий дім національної акціонерної компанії «Газ України», Львівська область, м.Львів;
про: стягнення заборгованості.
ціна позову: 595801,97грн.
Орган оскарження (Орган ДВС): Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), м.Київ.
Представники Учасників справи не викликались.
27.04.2020р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 14.04.2020р. вих. №14/5-2552-20 (вх. №1012/20) про визнання неправомірним рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відмову у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020 №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413 493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), усунути порушення, (поновити порушене право Боржника) - повернути на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти у сумі 413 493,07грн., списані згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005 року у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №792/15 у справі №4/1242-9/182 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» до Відкритого акціонерного товариства «Львівгаз» та до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за участю Третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські ресурси» та Дочірньої компанії «Торговий дім національної акціонерної компанії «Газ України» про стягнення заборгованості; ціна позову: 595801,97грн.; Орган оскарження (Орган ДВС) Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Підставами скарги Заявник зазначає неправомірність рішення Органу ДВС про відмову Заявнику в задоволенні заяви Заявника від 28.02.2020р. №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413 493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду, судом встановлено наявність підстав для відмови у прийнятті до розгляду скарги зважаючи на наступне.
В обґрунтування заявлених у скарзі доводів Заявник зазначає, що 11.10.2005р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (нині - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Пацуріною О.В. на підставі заяви закритого акціонерного товариства «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» про примусове виконання наказу №4/1242-9/182, виданого 11.07.2005р. господарським судом Львівської області про стягнення з НАК «Нафтогаз України» 375719,98 грн. на користь ЗАТ «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №792/15.
Зазначена постанова надійшла на адресу Заявника 26.10.2005р., про що свідчить штамп канцелярії НАК «Нафтогаз України».
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2005р. у справі №792/15 державний виконавець постановив: НАК «Нафтогаз України» добровільно виконати наказ №4/1242-9/182 в строк до 18.10.2005 року. При цьому відповідно до пункту 3 резолютивної частини зазначеної постанови державний виконавець вирішив при невиконанні рішення в наданий строк виконати його в примусовому порядку. Стягнути за примусове виконання рішення з НАК «Нафтогаз України» виконавчий збір в розмірі 37572,00грн.
НАК «Нафтогаз України», вважаючи дії державного виконавця неправомірними та такими, що порушують права Компанії, 03.11.2005р. звернулась до господарського суду Львівської області зі скаргою №14-1663 на дії органу державної виконавчої служби.
Також, 16.12.2005 Компанія звернулась до органу ДВС з заявою про зупинення виконавчого провадження№792/15 щодо примусового виконання наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р., виданого господарським судом Львівської області.
Вказана заява була обґрунтована внесенням НАК «Нафтогаз України» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що відповідно до п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент звернення) є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження. Цю заяву того ж дня подано до канцелярії органу ДВС.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2005р. у справі №4/1242-9/182 скаргу НАК «Нафтогаз України» задоволено частково. Визнано доводи скаржника в частині визнання неправомірними дій Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, як органу виконання судового рішення щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2005р. у справі №792/15 правомірними, постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 11.10.2005р. про відкриття виконавчого провадження у справі №792/15 недійсною. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві усунути порушення чинного законодавства. В задоволенні решти вимог скаржника скаргу відхилено.
11.01.2006р. державним виконавцем винесено постанову №244/21 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. господарського суду Львівської області про стягнення 375719,98грн. з НАК «Нафтогаз України» на користь ЗАТ «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості. Вказана постанова разом із супровідним листом органу ДВС надійшла на адресу НАК «Нафтогаз України» 21.02.2006р. за вх. №1190/12.
В подальшому, 19.12.2017р. з рахунку Заявника на підставі платіжної вимоги від 05.12.2007р. №55298444/4 державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві було списано 413493,07грн. згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р., виданого господарським судом Донецької області на користь ЗАТ «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» заборгованості в сумі 413493,07грн.
Враховуючи викладене, Компанія 16.01.2018р. звернулась до органу ДВС із заявою №14/5-87В про повернення на рахунок боржника коштів у сумі 413493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження по справі №792/15. Відповіді на вказану заяву Компанія від органу ДВС не отримала.
28.02.2020 Компанія звернулась повторно до органу ДВС з заявою №14/5-1359-20 з питання повернення списаних згідно вищевказаного наказу коштів у сумі 413493,07грн.
06.04.2020 на адресу НАК «Нафтогаз України» надійшов лист органу ДВС від 30.03.2020р. №71149 про відмову у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020р. №14/5-1359-20 про повернення на рахунок боржника коштів у сумі 413493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у м.Києві Бучка Віталія Васильовича від 16.08.2018р. з підстав виконання рішення суду в повному обсязі закінчено виконавче провадження ВП №55298444 із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.07.2005р. у справі №4/1242-9/182 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ЗАТ з ІІ «ПФК «Єдині енергетичні системи України» боргу в сумі 375719,98грн.
Згідно ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Нормою ч.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Приписами ч.2 ст.343 ГПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приписами ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається із поданої Заявником Скарги, предметом оскарження є відмова Органу ДВС листом від 30.03.2020р. №71149 в задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020р. про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413493,07грн., списаних 19.12.2017р. на підставі платіжної вимоги від 05.12.2007р. №55298444/4 державного виконавця згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р., у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження (відмова у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020р. №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження).
З врахуванням наведеного, зокрема того, що як звернення Заявника до Органу ДВС від 28.02.2020р., так і відповідь Органу ДВС від 30.03.2020р. мали місце не під час виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2000р. у справі №4/1242-9/182, а після закінчення виконавчого провадження ВП №55298444 із його примусового виконання (16.08.2018р.), предметом оскарження в цій частині вимог скарги є рішення (дії) Органу ДВС, що мали місце після закінчення виконавчого провадження, скарга в частині оскарження відмови Органу ДВС листом від 30.03.2020р. №71149 в поверненні на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413493,07грн. за своєю правовою природою не є скаргою на рішення, дії чи бездіяльність Органу ДВС під час виконання судового рішення (ст.339 ГПК України), а є оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень і не підлягає розгляду в порядку розділу VI ГПК України, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд зазначає, що Заявник не оскаржує саме списання коштів з його рахунку державним виконавцем, яке мало місце, згідно викладених у Скарзі доводів Заявника, 19.12.2017р., а предметом оскарження є саме відмова Органу ДВС від 30.03.2020р. №71149 у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020р. №14/5-1359-20. Визнання ж неправомірним списання коштів (рішення чи дії) може бути самостійним предметом оскарження, окремою скаргою, поданою відповідно до вимог ГПК України, та може підлягати окремому дослідженню, в тому числі щодо строків звернення із скаргою, встановлених ст.341 ГПК України.
Щодо заявленої в скарзі вимоги про зобов'язання начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) усунути порушення, (поновити порушене право Боржника), - повернути кошти у сумі 413493,07грн., списані згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №792/15 суд зазначає, що підставою для повернення коштів згідно викладених в Скарзі доводів Заявника є не відмова йому Органом ДВС Листом від 30.03.2020р. №71149 в такому поверненні, а безпідставне, на думку Заявника, списання таких коштів Органом ДВС згідно з Платіжною вимогою від 05.12.2007р. №55298444/4 з огляду на скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №792/15, про що зазначалось у зверненнях Заявника до Органу ДВС від 16.01.2018р. №14/5-87В та від 28.02.2020р. №14/5-1359-20.
В той же час, Заявником у поданій до господарського суду скарзі не заявляються вимоги щодо визнання неправомірними рішень чи дій Органу ДВС щодо списання коштів у сумі 413493,07грн., списаних згідно із платіжною вимогою від 05.12.2007р. №55298444/4. Таким чином, правомірність такого списання, з врахуванням заявлених Заявником у Скарзі вимог, не є предметом оскарження, а відтак, дослідження при розгляді Скарги.
З врахуванням наведеного заявлені вимоги щодо усунення порушення (поновлення порушеного права Боржника) шляхом повернення Заявнику коштів не є оскарженням рішення, дії чи бездіяльності Органу ДВС, а можуть бути способом усунення порушеного права за умови подання скарги з вимогою щодо визнання неправомірними рішень (дій) щодо їх списання, та прийняття судом такої скарги. Проте, такі вимоги, як зазначено вище, Заявником не заявлені. Крім того, суд дійшов висновку про те, що вимога Заявника про визнання неправомірним рішення (дії) Органу ДВС від 30.03.2020р. №71149 за своєю правовою природою не є скаргою на рішення, дії чи бездіяльність Органу ДВС під час виконання судового рішення (ст.339 ГПК України), а є оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень і не підлягає розгляду в порядку розділу VI ГПК України.
Заявлені Заявником вимоги щодо усунення порушення (поновлення порушеного права) не можуть бути самостійним предметом розгляду скарги в порядку розділу VI ГПК України, а є наслідком визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними.
Таким чином, за відсутності вимоги про визнання неправомірними рішення чи дій Органу ДВС під час виконання судового рішення вимога про усунення порушення (поновлення порушеного права) не підлягає окремому розгляду в порядку розділу VI ГПК України.
З врахуванням наведеного в суду відсутні правові підстави до розгляду скарги в частині усунення порушення (поновлення порушеного права Заявника) шляхом зобов'язання Органу ДВС повернути Заявнику кошти без заявлення Заявником та дослідження судом вимог щодо неправомірності дій та рішень Органу ДВС щодо їх списання з рахунку Заявника.
Таким чином вимога в частині зобов'язання повернути кошти без оскарження рішення чи дій щодо списання таких за своєю правовою природою не підлягає окремому розгляду в порядку розділу VI ГПК України, а є адміністративним позовом та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд зазначає, що вказане не позбавляє Заявника права на звернення до суду в порядку ст.339 ГПК України із скаргою про усунення порушення (поновлення порушеного права) шляхом зобов'язання керівника Органу ДВС повернути списані згідно платіжної вимоги кошти за умови оскарження дій та рішень Органу ДВС, якими таке списання було проведено.
Нормами ч.10 ст.11 ГПК України встановлено, що у випадку, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновків про наявність правових підстав до відмови у прийнятті до розгляду скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 14.04.2020р. вих. №14/5-2552-20 (вх. №1012/20 від 27.04.2020р.) про визнання неправомірним рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відмову у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020 №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413 493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), усунути порушення, (поновити порушене право Боржника) - повернути на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти у сумі 413 493,07грн., списані згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005 року у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №792/15 у справі №4/1242-9/182.
Згідно ч.6 ст.175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює Заявнику, що, з врахуванням викладених доводів, скарга за своєю правовою природою є адміністративним позовом та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, ст.ст.4, 12, 13, 175, 234, 235, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у прийнятті до розгляду скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 14.04.2020р. вих. №14/5-2552-20 (вх. №1012/20 від 27.04.2020р.) про визнання неправомірним рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відмову у задоволенні заяви Компанії від 28.02.2020 №14/5-1359-20 про повернення на рахунок НАК «Нафтогаз України» коштів у сумі 413 493,07грн., списаних згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005р. у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), усунути порушення, (поновити порушене право Боржника) - повернути на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти у сумі 413 493,07грн., списані згідно наказу №4/1242-9/182 від 11.07.2005 року у зв'язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №792/15 у справі №4/1242-9/182.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Додатки: Скарга Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 14.04.2020р. вих. №14/5-2552-20 із доданими до неї документами та поштовим конвертом на 31 арк.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Фартушок Т. Б.