вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1708/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у підготовчому засіданні
спільну заяву 1) ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, м.Чернігів
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», м.Київ
3) Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м. Київ
до 1) ОСОБА_1 , смт Ружин Житомирської області
2) ОСОБА_2 , смт Ружин Житомирської області
про визнання недійсним правочинів та спростування майнових дій
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1708/18
про банкрутство Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, ідентифікаційний код 31826023)
У підготовчому засіданні брали участь:
від відповідача-2: Ляхов І.О. (ордер С №659750 від 12.03.2020, свідоцтво № 8098/10 від 18.07.2019);
інші учасники справи у підготовче засідання не з'явились
У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд), на стадії ліквідації, перебуває справа про банкрутство Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (далі - боржник, СФГ «Аграрник»).
21.12.2019 до суду із спільною заявою звернулись кредитори ТОВ «Шакур», ФОП Волкодав Д.Е. та ліквідатор СФГ «Аграрник» Загородній О.М. (далі - позивачі) до ОСОБА_1 (відповідач-1) та ОСОБА_2. (відповідач-2) про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій боржника, яка була передана судді Янюк О.С. для розгляду в межах провадження у справі №911/1708/18 про банкрутство СФГ «Аграрник».
Відповідно до ч. 1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Так, ухвалою суду від 24.12.2019, зокрема, вищезазначену заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2020, яке, у свою чергу, було відкладено на 17.02.2020 (ухвала суду від 20.01.2020).
Ухвалою суду від 17.02.2020, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання до 12.03.2020.
На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 13.04.2020.
Водночас, Указом Президента України від 13.03.2020 №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2», та постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин у період з 12.03.2020 по 24.04.2020.
Частиною 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України встановлено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), інші процесуальні строки щодо судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину.
За таких обставин, ухвалою суду від 13.04.2020, зокрема, задоволено клопотання позивачів та відповідача-2 про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 04.05.2020.
Разом з цим, 22.04.2020 КМУ були прийняті зміни до постанови №211 від 11.03.2020, зокрема, продовжено строк карантину до 11.05.2020.
04.05.2020 у підготовче засідання учасники справи (окрім представника відповідача-2) не з'явились, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. Водночас, учасниками справи подано суду ряд клопотань.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З метою процесуальної економії часу при розгляді даного спору, суд вважає за доцільне першочергово розглянути подані відповідачами клопотання.
Так, 04.05.2020 до початку підготовчого засідання через канцелярію суду відповідачем-1 подано відзив на спільну заяву (вх. №8453/20), в якому останній просив суд, зокрема, визнати поважним пропуск строку та поновити строк на подання відзиву. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідна справа є складною, а ОСОБА_1 не є фахівцем у галузі права, що у свою чергу, ускладнювало своєчасно підготувати відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду, зокрема, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 12.02.2020, зокрема, встановлено відповідачу-1 строк для подання відзиву на позов до 15.01.2020. У подальшому, відповідний строк судом не одноразово продовжувався, а саме, ухвалами суду: від 20.01.2020 до 12.02.2020 (у зв'язку із неотримання ОСОБА_1 позову), від 17.02.2020 до 03.03.2020 (у зв'язку із наданими позивачами доповненнями до позову); протокольною ухвалою від 12.03.2020 до 09.04.2020 (протокол судового засідання від 12.03.2020)
Водночас, як зазначалось вище, постановою КМУ від 11.03.2020 №211 на всій території України установлено карантин у період з 12.03.2020 по 11.05.2020.
Згідно ч. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, інші процесуальні строки щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Частинами 1, 4 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як зазначалось вище, відповідачем-1 було заявлено відповідне клопотання разом із поданням відзиву на позов.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, про поважність причин пропуску відповідачем-1 строку для подання відзиву, а відтак вважає за можливе його поновити, у зв'язку із чим клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Крім того, у відзиві (вх. №8453/20) відповідач-1 також просив суд витребувати від позивачів для огляду оригінали відповідних документів. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що ставить під сумнів наявність існування документів, які за заявою позивачів визнаються недійсними у даній справі.
Аналогічне прохання міститься і в п.8 клопотанні представника відповідача-2 (вх. №8575/20), яке заявлене ним під час підготовчого засідання, в обґрунтування якого зазначив, що в матеріалах справи відсутня інформація за якою балансовою вартістю обліковувалась відповідна сільськогосподарська техніка і на підставі яких документів СФГ «Аграник» стало власником зазначеної техніки. Зазначає, що має сумніви щодо актів приймання-передачі від 20.10.2017, якими був переданий млин змішувач обом відповідачам. Вказує на те, що ОСОБА_2 не була членом СФГ «Аграрник», а тому рішення щодо виключення її зі складу вказаного господарства не приймало, як і рішення про передачу майна в рахунок виплати належної їй частки. Зазначає, що оригінали документів, які є предметом даної справи відсутні у відповідача-2 і не могли у неї знаходитись. За таких обставин, просить суд клопотання у цій частині задовольнити
Розглянувши вказані клопотання відповідача-1 та представника відповідача-2 в частині витребування оригіналів документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження, зокрема, є зібрання відповідних доказів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 91 ГПК України).
Із змісту ст.210 ГПК України вбачається, що саме дослідження доказів здійснюється судом на стадії судового розгляду справи по суті.
Так, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. (ч.ч.1,3 ст.210 ГПК України).
Частиною 6 ст.91 ГПК України визначено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Крім того, як зазначили позивачі у своїй спільній заяві, частина документів, які оскаржуються у останніх відсутні, у зв'язку з чим суду було заявлено відповідне клопотання, яке судом було задоволено.
До того ж із матеріалів справи вбачається, що саме відповідач-2 є стороною спірних договорів, примірник якого повинен бути у останньої.
Підсумовуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що клопотання відповідача-1 та представника відповідача-2 (п.8), є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, у своєму клопотання представник відповідача-2 також просив суд витребувати докази від відповідних державних органів та фінансових установ. В обґрунтування клопотання у цій частині зазначив, що ліквідатор боржника не проводив аналіз фінансово-господарської діяльності СФГ «Аграрник», що свідчить про упередженість у діях ліквідатора та намагання спричинити шкоду відповідачам. Вказує на те, що ліквідатором не взято до уваги те, що боржник протягом березня-жовтня 2017 року проводив господарську діяльність, а з отриманих доходів проводив розрахунки, що свідчить про його спроможний фінансовий стан. Витребувані документи потрібні для підтвердження факту, що СФГ «Аграрник» після укладення спірних правочинів мало належний фінансовий стан і можливість проводити розрахунки з кредиторами. Вважає, що ця документація вказує на наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для справи та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.81 ГПК України, зокрема, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У свою чергу, згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Розглянувши клопотання представника відповідача-2 у вказаній частині, суд зазначає, що аргументи, які викладені в його обґрунтування зводяться до оскарження дій та бездіяльності ліквідатора СФГ «Агарник» у справі про банкрутство боржника, учасником якої ОСОБА_2 не є, а докази, які просить витребувати представник не стосується предмета доказування.
Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Щодо клопотання позивачів про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку із запровадженням на всій території України карантину (вх. №№8274/20; 8422/20), які надійшли через канцелярію, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Ураховуючи зазначені обставини, з метою дотримання прав усіх учасників справи, та зважаючи на те, що у даному підготовчому засіданні не можуть бути вирішені питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв'язку із чим клопотання позивачів підлягають задоволенню.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що згідно ч.ч. 1, 4 ст. 43 ГПК України, зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Додатково суд зазначає, що подача учасниками справи заяв по суті та відповідних доказів можлива із використанням засобів як поштового, так і електронного зв'язку, а проведення судових засідань у відповідності до ст. 197 ГПК України можливе у режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 73, 76, 80-81, 182-183, 234-235 ГПК України, ч. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України суд -
1. Клопотання ОСОБА_1 від 04.05.2020 (вх. №8453/20) про поновлення процесуального строку - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити строк для подання відзиву на спільну заяву ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів та спростування майнових дій Селянсько-фермерського господарства «Аграрник».
2. Клопотання ОСОБА_1 від 04.05.2020 (вх. №8453/20) про витребування оригіналів доказів - залишити без задоволення.
3. Клопотання представника ОСОБА_2 від 04.04.2020 (вх. №8575/20), поданого у підготовчому засіданні 04.05.2020, про витребування доказів та оригіналів документів - залишити без задоволення.
4. Клопотання ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, та спільне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», та Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича (вх. №№8422/20; 8274/20) про відкладення підготовчого засідання - задовольнити.
5. Відкласти підготовче засідання на 25.05.2020 о 13:45 год. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ (зал судових засідань №6).
Для пропуску у приміщення суду мати документ(и), який посвідчує особу (паспорт) та підтверджує її повноваження.
У разі неможливості прибуття у підготовче засідання надати суду клопотання (заяву) про оголошення перерви (відкладення) у судовому засіданні із обов'язковим зазначенням причин неявки (обставини, які перешкоджають з'явитися у судове засідання або подати суду відповідні заяви по суті справи, докази тощо) або проведення засідання без участі представника.
6. Попередити учасників справи про неприпустимість зловживання процесуальними правами, у разі встановлення яких, судом будуть вжиті заходи процесуального примусу.
7. У разі необхідності отримання учасниками справи процесуальних документів у даній справі засобами електронного зв'язку, надати суду письмові заяви про згоду із зазначенням їх електронної пошти.
8. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Відповідно до ч. 1 ст.235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 04.05.2020 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 07.05.2020.