ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2020Справа №910/2661/20
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні позивача:1) ОСОБА_1
на стороні відповідача:2) ОСОБА_2
простягнення 32 595,60 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники учасників справи в судове засідання, призначене на 30.04.2020, не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У лютому 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 32 595,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "All Risks" №070/18-Т/Хм від 25.06.2018 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого, на думку позивача, скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/005954023, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 32 595,60 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 відкрито провадження у справі №910/2661/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; визначено учасникам строки для надання заяв по суті спору.
11.03.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" з тих підстав, що відповідно до постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі №571/856/19 в діях водія ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, відповідач вказує, що позивачем в порушення ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснено розрахунок вартості відновлювального транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
11.03.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що Рокитнівський районний суд Рівненської області у постанові від 12.08.2019 у справі №571/856/19 дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_4) формально вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте матеріали справи про адміністративне правопорушення оформленні з порушенням вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що унеможливило розгляд справи №571/856/19. Також, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" вказує, що у відповідності до укладеного між сторонами Договору про порядок врегулювання регресних вимог від 08.08.2017 для врегулювання регресних вимог подання постанови суду, в якій встановлюється вина учасника ДТП, не є обов'язковим.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 призначено у справі №910/2661/20 судове засідання на 02.04.2020; запропоновано відповідачу у строк - до початку судового засідання, призначеного на 02.04.2020, подати до суду належним чином посвідчену копію договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/5954023 (поліс № АМ /5954023); запропоновано сторонам у строк - до початку судового засідання, призначеного на 02.04.2020, подати до суду письмові пояснення (думки, міркування) щодо необхідності витребування адміністративних матеріалів, оформлених за наслідками настання 13.05.2019 дорожньо-транспортної пригоди за участю третіх осіб.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 перенесено судове засідання у справі №910/2661/20 на 30.04.2020.
В судове засідання, призначене на 30.04.2020 представники учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Натомість позивач звернувся до суду із клопотанням вих. №230320-54190/К від 23.03.2020, в якому просив розглянути справу №910/2661/20 без присутності представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" за наявними в матеріалах справи документами.
Про судове засідання, призначене на 30.04.2020, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було повідомлене 03.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471335777, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" - 03.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471335769, ОСОБА_1 - 06.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471335750, ОСОБА_2 - 07.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471337079.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, враховуючи явку представників учасників справи у судове засідання, а також зважаючи на характер спору, який свідчить про те, що дана справа не є складною та не потребує повторної явки представників учасників в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.
25.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та Приватним підприємством "Пейдж Ап" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "All Risks" №070/18-Т/Хм (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать Закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортними засобами, зокрема, автомобілем Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Строк дії Договору до з 26.06.2018 по 25.06.2019 (п. 16.1 Договору).
13.05.2019 близько 12 год. 20 хв. по вул. Соборна в смт Рокитне сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі автомобілів Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , та Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Transporter та рухаючись заднім ходом із парковочної стоянки, не впевнилася в безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль Opel Vivaro, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Факт настання спірної ДТП не заперечується учасниками справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі №571/856/19.
У зв'язку із зверненням Приватного підприємства "Пейдж Ап" із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, від 13.05.2019 та заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 20.05.2019, на підставі страхового акту №006.00736219-1 від 11.06.2019, акту огляду колісного транспортного засобу, рахунку СТО (Приватного підприємства "Автоцентр "Ліга") №РЛ10000264 від 22.05.2019, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів страхувальнику у сумі 34 595,60 грн. шляхом їх перерахування СТО (ПП "Автоцентр "Ліга"), що підтверджується платіжним дорученням №33456601 від 12.06.2019.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, у зв'язку із здійсненням страхового відшкодування на користь страхувальника за Договором позивачем набуто право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 провадження у справі №571/856/19 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене відповідач стверджує, що у матеріалах справи відсутні докази встановлення вини ОСОБА_2 , а відтак позивачем не доведено наявність у Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" обов'язку із здійснення страхового відшкодування за полісом №АМ/005954023.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
По-перше, у постанові Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 встановлено, що ОСОБА_2 після вступу у шлюб ( 14.02.2014 ) змінила своє прізвище на Швайко та замінила паспорт громадянина України, проте не змінила посвідчення водія, яке видане 21.05.2013.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.
При цьому, ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 ) в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи №571/856/19 пояснила, що 13.05.2019 в смт Рокитне по вул. Соборна виїжджала з парковки, рухаючись заднім ходом не помітила автомобіль, який був припаркований позаду та допустила з ним зіткнення. На місці ДТП працівникам поліції повідомляла, що згідно паспорта громадянина України вона значиться як ОСОБА_3 , але працівники поліції повідомили, що будуть складати протокол згідно посвідчення водія.
Таким чином, третя особа-2 фактично визнала в межах справи №571/856/19 свою вину у порушенні п. 10.9 Правил дорожнього руху України.
По-друге, Рокитнівським районним судом Рівненської області у своїй постанові від 12.08.2019 у справі №571/856/19 чітко зазначено, що "в діях ОСОБА_3 формально вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте матеріали справи оформлені з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.".
Тобто, Рокитнівським районним судом Рівненської області закрито провадження у справі №571/856/19 з формальних підстав - неналежного оформлення матеріалів справи, яке полягало у складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 без врахування, що остання після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 та незважаючи на те, що постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10.06.2019 у справі №571/856/19 протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 повертався до Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області для належного оформлення із врахуванням обставин зміни прізвища порушника, однак органом поліції наведені недоліки не були усунуті.
Таким чином, Рокитнівським районним судом Рівненської області у змісті постанови від 12.08.2019 у справі №571/856/19, яка набула статусу остаточного судового рішення, було встановлено обставини наявності в діях третьої особи-2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, постановою суду від 12.08.2019 у адміністративній справі №571/856/19, яка набрала законної сили, встановлено як обставини, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, так і обставини наявності в діях ОСОБА_3 (до вступу у шлюб - ОСОБА_5 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому дані обставини не підлягають доказуванню при розгляді справи №910/2661/20.
По-третє, суд в межах справи №910/2661/20 не позбавлений можливості самостійно визначити особу, з вини якої настала дорожньо-транспортна пригода 13.05.2019, що мала своїм наслідком пошкодження автомобілів Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , та Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 .
Визначаючи вину особи у настанні спірної ДТП, суд виходить з того, що зважаючи на відсутність посилань учасників справи на наявність іншої особи (не залученої до участі у розгляді даної справи), з вини якої настала спірна дорожньо-транспортна пригода, та/або настання форс-мажорних обставин, то фактично учасниками ДТП є виключно треті особи.
При цьому, у створенні дорожньо-транспортної пригоди завжди наявні неправомірні дії (вина) одного з учасників такої пригоди, або обох учасників, оскільки дотримання учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, за відсутності вини іншої особи (наприклад, комунального підприємства з утримання дорожніх шляхів) та без виникнення форс-мажорних обставин, виключає можливість настання дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, оскільки учасниками справи не надано жодних доказів настання форс-мажорних обставин та/або вини іншої особи у настанні спірної ДТП, то у даному випадку спірна дорожньо-транспортна пригода могла настати виключно за наявності неправомірних дій в частині недотримання Правил дорожнього руху України або третьою особою-1, або третьою особою-2, або обома третіми особами.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідач та третя особа-2 своїм правом на доведення того, що спірна дорожньо-транспортна пригода настала не з вини ОСОБА_3 , не скористались та не надали відповідних доказів, як і не спростовували встановлених у постанові Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі №571/856/19 обставин та відображених у схемі місця ДТП, яка сталась 13.05.2019 , відомостей, в той час як у суду відсутні підстави для їх відхилення.
Враховуючи наявну в матеріалах справи схему місця ДТП, яка сталась 13.05.2019 , що підписана обома учасниками ДТП - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також надані в межах справи №571/856/19 пояснення ОСОБА_3 , що відображені у змісті постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 (до реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 ).
За таких обставин, спірна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано механічних пошкоджень автомобілям Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , та Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 , настала з вини третьої особи-2.
Цивільно-правова відповідальність третьої особи-2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_2 , станом на 13.05.2019 була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/005954023, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України за посиланням https://policy-web.mtsbu.ua/.
Наведеним договором (поліс №АМ/005954023) передбачено, що франшиза становить 2 000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 13.05.2019.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Тобто, наведеними положеннями законодавства встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №006.00736219-1 від 11.06.2019, рахунок на оплату №РЛ10000264 від 22.05.2019, виставлений Приватним підприємством "Автоцентр "Ліга" (СТО), на суму 36 345,60 грн. та платіжне доручення №33456601 від 12.06.2019.
Відповідач вказує про неналежність наданих позивачем доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , з огляду на те, що розрахунок такої вартості здійснений без врахування коефіцієнта фізичного зносу.
Водночас, з аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Пунктом 7.38 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_5 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску вказаного автомобіля - 2014 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років, а тому коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю.
Сторонами не наведено, а судом не встановлено інших обставин, за яких згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів необхідно здійснити перерахунок збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 36 345,60 грн.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №33456601 від 12.06.2019 вбачається, що позивачем на підставі акту №006.00736219-1 від 11.06.2019 та рахунку на оплату №РЛ10000264 від 22.05.2019 було виплачено Приватному підприємству "Автоцентр "Ліга" (СТО) страхове відшкодування у розмірі 34 595,60 грн., а отже, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло в межах вказаної суми право вимоги страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС".
Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.
У своєму позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" вказує, що звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" з претензією вих. №240619-44946/К від 24.06.2019 щодо сплати суми страхового відшкодування у сумі 34 596,60 грн.
Листом вих. №Г-1400/6208 від 03.09.2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" повідомило позивача про прийняття рішення про відмову у виплаті страхвоого відшкодування з огляду на те, що в постанові Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі №571/856/19 зазначено, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано пошкоджень автомобілю Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , настала з вини третьої особи-2, а відтак відмова Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою.
Станом на день розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на спростування твердження позивача, що Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , настав.
Враховуючи визначені полісом №АМ/00595402 розмір франшизи - 2 000,00 грн. та ліміт відповідальності - 100 000,00 грн., встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 34 595,60 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 32 595,60 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 74, 75, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65; ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 32 595 (тридцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Суддя Р.В. Бойко