ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
07.05.2020Справа № 910/6257/20
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА"
до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"
про стягнення 791 591,45 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (відповідач) про стягнення 791591,45 грн.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову № б/н від 15.04.2020, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову на суму 791591,45 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви б/н від 15.04.2020 (вх. 6257/20 від 05.05.2020) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За змістом частин 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Верховний Суд (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
Реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником (вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16). При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 та 2 статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.
Як встановлено судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" підписана "Представником позивача за довіреністю" Півовар М.В.
У якості додатку до позовної заяви додано копію довіреності № 0420 від 13.04.2020, яка видана ОСОБА_1 Володимирівні Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" в особі Директора Полєхіна Е .І.
Однак, з 01.01.2019 представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, які діють на підставі довіреності або ордеру.
Проте, матеріали поданої заяви не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, судом також встановлено, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є адвокатом.
Водночас, частиною 2 статті 58 ГПК України встановлено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Зважаючи на положення ст. 12 ГПК України, малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за змістом процесуального закону малозначними є справи, по-перше, визначені такими (малозначними) в силу закону (п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України), і по-друге, визнані малозначними судом (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України). Таку правову позицію викладено у постанові КГС ВС від 25.06.2018 у справі № 927/5/18.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
У розумінні статті 12 ГПК України вказана справа не є малозначною.
Судом також встановлено, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 представляє юридичну особу позивача в порядку самопредставництва.
Таким чином, позовна заява від імені Товариства обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За наведених обставин, позовна заява Товариства обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
В той же час, суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.05.20 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Гумега