ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.04.2020 р.Справа № 910/377/20
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт"
про стягнення 182 125,34 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" про стягнення 182 125,34грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг, наданих позивачем за Договором про надання послуг № 82/ТЧ-7 від 19.08.2019 р.
Ухвалою суду від 16.01.2020 р. позовну заяву залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
17.02.2020 р. від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 11.02.2020 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.03.2020 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зазначеної заяви.
24.02.2020 р. до суду надійшло поштове повернення № 0103053887825, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали суду від 11.02.2020р., із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.08.2019 р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (надалі - позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" (надалі - відповідач, Замовник) укладеного Договір № 82/ТЧ-7 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1-1.2 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати місце на коліях локомотивного депо Коростень для простою локомотиву Замовника серії 2М62 №1274 в кількості 1 одиниці. Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.
Згідно п. 2.1. Договору, вартість послуг за цим договором визначається згідно з калькуляцією Виконавця (додаток №1 до Договору) та становить 1 220, 00 грн. за одну добу простою в т.ч. ПДВ 20 % - 203,33 грн.
Сторони у п. 2.2 Договору погодили, що розрахунки проводяться Замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акту здачі - приймання наданих послуг.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 р. , але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.1. Договору).
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За правилами ст. 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, проте відповідач, свої зобов'язання за Договором, а саме в частині своєчасної оплати, не виконував, чим допустив наявність заборгованості у розмірі 168 360,00 грн. (відповідно до актів здачі приймання наданих послуг № 129/392 від 18.10.2019 р. на суму 78 080, 00 грн.; № 146/392 від 31.10.2019 р. на суму 15 860, 00 грн.; № 173/392 від 02.12.2019 р. на суму 36 600,00 грн. та № 195/392 від 28.12.2019р. на суму 37 820, 00 грн.; копії яких містяться в матеріалах справи).
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №3371 від 13.11.2019 р. про сплату заборгованості.
Проте така претензія залишилась без відповіді та виконання.
Судом встановлено, що будь-яких доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 168 360, 00 грн., станом на час розгляду справи не надано.
Крім заборгованості по сплаті заборгованості, позивачем заявлено до стягнення 12 205, 34 грн. пені, 1 390, 79 грн. 3% річних та 169, 21 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 4.3 Договору, при простроченні термінів оплати наданих послуг, передбачених п. 2.2 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договорами має сплатити 12 205, 34 грн. пені, 1 390, 79 грн. 3% річних та 169, 21 грн. інфляційних втрат.
Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Ремонт" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, оф. 914; код ЄДРПОУ 38365232) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 40081221) 168 360 (сто шістдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 12 205 (дванадцять тисяч двісті п'ять) грн. 34 коп. пені, 1 309 (одну тисячу триста дев'ять) грн. 79 коп. 3 % річних, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 21 коп. інфляційних втрат та 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) грн. 88 коп. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 05.05.2020 р.
Суддя Н.І. Зеленіна